Справа № 344/16223/25
Провадження № 2/344/5476/25
29 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.,
секретаря Соляник Т.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павликівська Галина Миколаївна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач, інтереси якої представляє адвокат, звернулася у вересні 2025р. до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_2 в порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 вересня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, від вказаного шлюбу є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час в Івано-Франківському міському суді перебуває на розгляді справа за її позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу. За період шлюбу ними було придбано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Вказана квартира складається з 2-ох кімнат, загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., придбана ними по Договору купівлі продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому. Право приватної власності на дану квартиру зареєстроване за відповідачем ОСОБА_6 .
Згідно Звіту про незалежну оцінку двокімнатної квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65,6 м', житловою площею 31,7 м*, складеного ТОВ «БАЗІС-ЦЕНТР», вартість складає 1 512 900 грн., а відповідно, вартість 1/2 частини - 756 450 грн. На даний час між позивачем та відповідачем склались непрості відносини, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Дійти згоди щодо добровільного поділу майна немає можливості. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
17.10.2025 року представник відповідача надав суду відзив, в якому вимоги позову визнав щодо поділу майна, однак заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем на надано доказів понесених витрат, також у зв'язку з визнанням позову просив повернути позивачу 50 відсотків з державного бюджету, просив справу розглядати без їх участі.
Представник позивача вимоги позову підтримала, просила задовольнити, розгляд завершити у підготовчому засіданні у зв'язку з визнанням позову.
Відповідач та представник в судові засідання не з'явилися, однак подали заяви про визнання позову та розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Ганнусівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №5. На даний час в Івано-Франківському міському суді перебуває на розгляді справа за її позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу (справа №344/13723/25).
Від вказаного шлюбу є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За період шлюбу сторонами було придбано нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., згідно Договору купівлі продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому від 18.05.2016р.. Згідно Звіту про незалежну оцінку двокімнатної квартири, її вартість складає 1 512 900 грн..
Право приватної власності на дану квартиру зареєстроване 19.05.2017р. за відповідачем ОСОБА_6 .
Сторона позивача звертаючись до суду зазначила, що дійти згоди щодо добровільного поділу майна немає можливості.
Відповідач та його представник позовні вимоги в частині поділу спірного майна визнали.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Так, згідно ч.1,2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За вимогами ч.3,4 ст.200 та ч.1,2,4 ст.206 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.
Попередні витрати на професійну правову допомогу сторона позивача заявляла у розмірі 10000грн., однак до ухвалення судового рішення доказів понесення таких витрат, Акти наданих послуг на дану суму та інших доказів, не подавала, а тому вимоги в цій частині не є підтвердженими та не містять конкретизації суми в прохальній частині позову.
Стосовно судового збору, то сторона відповідача у зв'язку з визнанням позову просила повернути позивачу 50 відсотків з державного бюджету.
Частиною 1ст.142 ЦПК України передбачено, що уразі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить також ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, оскільки при зверненні до суду позивачем сплачено 7565грн. судового збору, з врахуванням положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки відповідач подав заяву про визнання позову до початку судового розгляду, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме 3782.50 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті,та у зв'язку з чим позивачу з державного бюджету повертається 50 відсотків судового збору, з огляду на задоволення позову, згідно зч.1ст.141ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 відсотків від суми сплаченого позивачем судового збору, що становить 3782.50 грн.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 365, 368 ч. 3, 372 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
В порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою по АДРЕСА_3 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою по АДРЕСА_3 судовий збір у сумі 3782.50 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 50коп).
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою по АДРЕСА_3 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме 3782.50 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 50коп), який було сплачено згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-11-012/С від 11.09.2025р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА