Справа № 344/15789/25
Провадження № 1-кп/344/1307/25
29 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, з визначенням розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 просив визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та, оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд дійшов висновку, що підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який - на даний час не встановлено та існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (ч.4 ст.183 КПК України).
Таким чином, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 не пов'язаного з триманням під вартою є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий запобіжний захід здатний забезпечити запобігання зазначених ризиків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 315, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27.12.2025 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6