Справа № 344/15869/25
Провадження № 3/344/5103/25
23 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ВАТ «Машбуд» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, юридична адреса платника податків: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.2 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1892 від 03.09.2025 року ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ВАТ «Машбуд» несвоєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме: сплати податку на додану вартість, по терміну сплати 30.06.2025 року, сплачено 03.07.2025 року, чим порушив п.57.1, ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI зі змінами та доповненнями та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час, дату та місце проведення судового засідання на розгляд справи не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Однак, до початку судового засідання, через канцелярію суду подав заяву, у якій просив закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст.163-2КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 2 ст.163-2КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Відтак, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд бере до уваги, те що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1892 від 03.09.2025 року та акту камеральної перевірки ВАТ «Машбуд» граничним терміном сплати податкової декларації з податку на додану вартість визначено 30.06.2025 року, тобто ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.163-2 КУпАП 01.07.2025 року, що є наступним днем граничного терміну сплати. Судом отримано матеріали даної адміністративної справи 08.09.2025 року.
Відповідно до ст. 111.5 ПК України, триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, не є триваючим.
Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).
Суд враховує, що згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним не триваючого адміністративного правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 38 КУпАП закінчився 30 вересня 2025 року, що є підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно положень Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що при застосуванні ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення не накладається, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.163-2, ст.ст. 7, 38, 247, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.163-2 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Тринчук