Справа №: 343/1003/25
Провадження №: 2-а/343/22/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2025 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - суддi Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
з участю адвоката - Ільницького Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, винесену інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Труханом С.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що 19 травня 2025 року працівником відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом Труханом С.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4763330, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 19.05.2025 року близько 01:20 год. в с.Мала Тур'я Калуського району Івано-Франківської області він, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 (а) ПДР України. Однак, постанова серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята всупереч вимогам чинного законодавства та в порушення принципів адміністративної відповідальності, без забезпечення права на захист, без належного встановлення та підтвердження вини, без належного розгляду справи про адміністративне правопорушення. Того вечора зазначеним у постанові автомобілем керував його знайомий ОСОБА_2 , а він знаходився на передньому пасажирському сидінні. Коли їх зупинили працівники поліції, він говорив, що за кермом був ОСОБА_2 , проте поліцейські наполягали на тому, що автомобілем керував саме він та вимагали в нього посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб. Він жодних вимог правил дорожнього руху не порушував, оскільки автомобілем не керував, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА№ 4763330 від 19.05.2025 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області згідно довіреності в порядку передоручення від 23.12.2024 року (а.с. 24) Веселовська С.В. подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 20-23), в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , зазначивши, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 19.05.2025 року під час виконання службових обов'язків інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Труханом С.В. було виявлено автомобіль марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у комендантську годину та не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4 «а» ПДР. Стверджуючи, що він не керував автомобілем, позивач вводить суд в оману, щоб уникнути адміністративної відповідальності. Він зазначає, що автомобілем керував ОСОБА_2 , однак, даний факт спростовується відеозаписом зі службової камери поліцейського, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте умисно не дотримався інструкції проходження огляду. Встановивши факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, поліцейським було роз'яснено йому права, передбачені ст. 63 Конституції України і ст.ст. 268,289 КУпАП, та винесено постанову cepії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Постанову після її складення було оголошено позивачу, від отримання її копії він відмовився. Щодо процедури складання протоколу, то відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги та вказав, що 18.05.2025 року вони з товаришем їхали в м.Рогатин по запчастини для автомобіля. Близько 21:00-22:00 год. вони повернули до знайомих в с.Грабів, де він випив спиртного, тому попросив ОСОБА_2 сісти за кермо, так як той спиртне не вживав. В подальшому їх зупинили працівники поліції та склали на нього протокол за те, що він не пред'явив посвідчення подія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Він говорив поліцейським, що не керував автомобілем, однак останні його не слухали, погрожували забрати машину.
Представник позивача згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1101657 від 20.05.2025 року (а.с. 11) адвокат Ільницький Я.І. в судовому засіданні вимоги позовної заяви також підтримав, 27.10.2025 року подав заяву про долучення доказів та закінчення розгляду справи у його та позивача відсутності, в якій просив постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року скасувати, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с. 51-54).
Представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Веселовська С.В. в судове засідання також не з'явилася, через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити (а.с. 65-66), зазначивши, що постанова Долинського районного суду Івано-Франківської області по справі № 343/946/25 від 22.09.2025 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю події і складу правопорушення, не має преюдиційного значення, оскільки згідно з вимогами ч. 4 ст. 78 КАС України, таке значення мають тільки обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, а не в справі про адміністративне правопорушення. Крім того, при приїзді евакуатора позивач визнавав факт керування, просив поліцейських зрозуміти його і не евакуйовувати транспортний засіб, що зафіксована на відеофайлі під назвою «Відеодоказ ОСОБА_1 0006».
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов належить до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 280 вищевказаного Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 вказаного вище Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються. Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, винесеної старшим лейтенантом поліції Труханом С.В. (а.с. 7), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. В постанові зазначено, що 19.05.2025 року о 00:40 год. в с.Мала Тур'я по вул. Турянській Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та на вимогу працівника поліції не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії й свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 (а) ПДР України.
На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідач посилається на відеоматеріали з бодікамери інспектора, що містяться на шести СD-R-дисках, долучених до відзиву на позовну заяву (а.с. 27-28), вказуючи, що на них зафіксовано, як позивач ОСОБА_1 фактично визнав свою провину, оскільки погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте умисно не дотримався інструкції проходження такого огляду.
Однак, переглянувши дані матеріали, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки вказані відеоматеріали не містять інформації про керування автомобілем ОСОБА_1 . З цих матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції чітко та послідовно стверджував, що він не є водієм і не керував автомобілем.
Так, на першій хвилині відеозапису під назвою «0000000-00000020250519004025-0001» зафіксовано, як працівник поліції відкриває водійські дверцята та вказує, що хлопці помінялися місцями, однак на відео чітко видно, що за кермом знаходиться ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 стверджує, що він не водій. Після цього працівник поліції просить ОСОБА_1 пред'явити посвідчення водія, вказуючи, що за кермом був не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , з чим останній категорично не погоджується. На 0:00:01 хв. вказаного файлі зафіксовано як ОСОБА_2 стверджує, що він за кермом і є водієм. При подальшому спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 чітко і послідовно стверджує, що він автомобілем не керував.
Як вбачається з постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області по справі № 343/946/25 від 22.09.2025 року (а.с. 55-59), провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю події і складу правопорушення. В цій постанові суд встановив, що працівниками поліції не надано жодного доказу, з якого можна було б беззаперечно встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, хоча факт керування автомобілем має бути доведеним поза розумним сумнівом, а тому виправдав його у вчиненому правопорушенні.
Отже, вказаною у відповідності до ч. 6 ст. 78 КАС України встановлено, що ОСОБА_1 у вказані в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, час та місці автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , не керував.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 26.04.2018 року в справі № 338/855/17 зазначив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. У вказаній постанові суд роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , 19 травня 2025 року о 00:40 год. в с.Мала Тур'я по вул. Турянській Калуського району Івано-Франківської області, в судовому засіданні не здобуто, суд дійшов висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому постанова про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, винесена старшим лейтенантом поліції Труханом С.В., є протиправною і її слід скасувати в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача Веселовської С.В. у відзиві на позовну заяву та в заяві про розгляд справи без її участі на те, що на файлі відеозапису під назвою «0000000-00000020250519004025-0006» зафіксовано визнання позивачем факту керування ним транспортним засобом, оскільки при перегляді вказаного запису встановлено, що на ньому ОСОБА_1 просить та переконує працівників поліції не евакуйовувати його автомобіль та надати можливість тверезому водієві ОСОБА_2 продовжити рух.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, тому суд вважає за необхідне провадження в справі закрити, оскільки відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7,9,126,245,247,251,252, 280,283,284,317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 77,241-246,250,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4763330 від 19.05.2025 року, винесену інспектором відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Труханом С.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 30.03.2023 року органом 2617.
Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: 76018, м.Івано-Франківськ вул. Української Перемоги, 15, код ЄДРПОУ: 40108798.
Суддя: