Єдиний унікальний номер 341/1823/25
Номер провадження 2/341/987/25
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2025 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. вивчив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дубовецької сільської ради про визнання права власності.
установив
Представник Крохмалюк С. С. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дубовецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
У позові просить визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 . Згідно з долученими до позову документами площа будинку 51,3 кв. м, сарай - 32,0 кв. м, сарай - 6,9 кв. м, погріб - 8,0 кв. м, земельна ділянка, на якій розташоване будинковолодіння - 0,15 га.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позову додано квитанцію про сплату судового збору від 71.07.2025 № ПН3401289 у розмірі 1211,20 грн, виходячи з ціни позову 42900,0 грн.
Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного нерухомого майна - житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Отже, саме звіт про оцінку майна є документом, що підтверджує вартість майна.
Постановою КМ України від 10 вересня 2003 року N 1440 затверджено Національний стандарт N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Засади).
Відповідно до пункту 51 Засад незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:
укладення договору на проведення оцінки;
ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;
ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;
узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;
складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;
доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Зі змісту пункту 56 Засад убачається, що Звіт про оцінку майна повинен містити, серед іншого, Висновок про вартість майна.
Пункт 60 Засад закріплює вимоги до Висновку про вартість майна.
Таким чином, суддя зазначає, що Висновок про вартість майна є одним зі складових елементів Звіту про оцінку майна як цілісного документа, підготовлено у передбаченому вище законодавством порядку.
Позивач на підтвердження визначення ціни позову у розмірі 42900,0 грн та обгрунтованості сплати судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) надав лише копію висновку про вартість об'єкта оцінки, відповідно до якого оціночна вартість будинковолодіння № 45 становить 42900,0 грн.
На переконання судді, визначена у наданому Висновку вартість будинковолодіння, очевидно, не відповідає дійсній ринковій вартості цього майна і є значно заниженою.
З огляду на наведене, суддя дійшов висновку, що позовна заява, хоча і містить ціну позову, проте відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та ціни позову. А, отже, відсутні належні докази сплати судового збору у передбаченому законодавством розмірі.
Підсумовуючи викладене, суд не визнає долучений до позову лише висновок про оцінку належним і достатнім доказом обгрунтованості визначення ціни позову та, відповідно, сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі.
Таким чином, позивач має зазначити дійсну вартість спірного майна на момент звернення до суду із заявленим позовом, надати належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким доказом підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна є саме звіт про оцінку майна, виконаний відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні», а не висновок про незалежну оцінку.
Відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Так, суд не позбавлений повноважень попередньо самостійно визначити розмір судового збору, проте для цього відсутні необхідні дані, зокрема фото- чи відеофіксація будинковолодіння для подальшого здійснення порівняння ринкової вартості подібних об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).
За вказаних обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановив
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубовецької сільської ради про визнання права власності залишити без руху.
Надати позивачу та/або його представнику семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належних доказів визначення ціни позову та подання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі, а саме звіту про оцінку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 , або шляхом надання фото- чи відеофіксації цього будинковолодіння для подальшого попереднього визначення розміру судового збору судом.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Копію цієї ухвали надіслати до електронного кабінету представника позивача - адвоката Крохмалюк С. С.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ