Єдиний унікальний номер 341/1057/25
Номер провадження 2/341/615/25
(заочне)
29 жовтня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації.
Адвокат Овчаренко Р. В. в інтересах ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації.
У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 74533,08 грн, судовий збір у розмірі 3028,0 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 05.07.2024 між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК») та ТзОВ «Гудвеллі Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою «Економія» № 017/079/002162 RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , 2021 р. в. 29.09.2024 у с. Ямниця Івано-Франківської області по вул. Шалицька сталась ДТП за участю автомобіля RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ТзОВ «Гудвеллі Україна» - ОСОБА_2 та велосипеда АРДІС, під керуванням відповідача ОСОБА_1 ПрАТ «УПСК» 26.03.2025 здійснила виплату страхового відшкодування ТзОВ «Гудвеллі Україна» відповідно до умов Договору страхування у розмірі 74533,08 грн за вартістю відновлювального ремонту за рахунком СТО від 02.10.2024. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача на користь позивача 74533,08 грн у порядку суброгації.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 22.07.2025, яке відкладено на 13.08.2025.
У чергове судове засідання 27.10.2025 сторони не з'явились.
27 жовтня 2025 року представник позивача надіслав заяву, у якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Повістку-повідомлення про час, дату і місце судового розгляду цієї справи надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Відповідач повістку не отримав, оскільки відсутній за адресою зареєстрованого місця проживання.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частина третя статті 223 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.
Ухвалою суду від 27.10.2025 постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.12.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а. с. 16-17). Постановою установлено, що 29.09.2024 року о 06 годин 44 хвилин в с. Ямниця по вул. галицькій ОСОБА_1 , керуючи велосипедом «Ардіс», здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.
Згідно з копією схеми місця ДТП зазначено учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 15). У розділі «Перелік видимих пошкоджень» зазначено, що в автомобілі RENAULT LODGYпошкоджена передня ліва частина.
05.07.2024 між ПрАТ «УПСК» та ТзОВ «Гудвеллі Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за програмою «Економія» № 017/079/002162 (далі - Договір), згідно з яким відповідно до п. 7 та п. 9 Договору страхування було застраховано транспортний засіб RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , 2021 р. в. (а. с. 6-9).
Відповідно до п. 12 Договору строк дії Договору страхування з 09.07.2024 до 08.07.2025.
30.09.2024 представник ПрАТ «УПСК» здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу RENAULT LODGY, про що склав акт огляду колісного транспортного засобу та зафіксовані наявні пошкодження за допомогою фотофіксації (а. с. 23-26).
Відповідно до рахунку на оплату від 02 жовтня 2024 року вартість ремонту відповідно до пошкоджень, які відносились до ДТП складає 74533,08 грн (а. с. 27).
Згідно зі звітом № 046А про оцінку автомобіля RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу вищевказаного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає (без ПДВ) 39348,03 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 45527,63 грн (а. с. 32-44).
Позивач склав страховий акт № КАСКО 017/214/028923/24/1, відповідно до якого дослідження наявних документів дає підстави вважати дану пригоду страховим випадком. Вартість відновлювального ремонту складає 74533,08 грн (а. с. 46).
На виконання своїх зобов'язань за Договором страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 74533,08 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.03.2025 № 162229223 (а. с. 47).
04.04.2025 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку у розмірі 74533,08 грн (а. с. 48).
Дані щодо виконання відповідачем вказаної вимоги відсутні.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Вищевказані норми законодавчо закріплюють перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування, права вимоги страхувальника, яке він має до особи, відповідальної за збитки.
Таким чином, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Під час переходу права вимоги нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникло, а відбулася заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі наданих доказів суд установив, що у результаті ДТП з вини відповідача завдано майнової шкоди ТзОВ «Гудвеллі Україна» як власнику і страхувальнику транспортного засобу RENAULT LODGY, р. н. НОМЕР_1 . Така шкода оцінена у розмірі 74533,08 грн.
Суд установив, що позивач як страховик здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 74533,08 грн на користь ТзОВ «Гудвеллі Україна». У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до заподіювача шкоди ОСОБА_1 .
Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, суду не надав.
Підсумовуючи викладене та враховуючи принцип змагальності і диспозитивності, та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св 19).
Також, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги від 15.07.2024 № 1/07-2024, укладеним між ПрАТ «УПСК» та адвокатським об'єднанням «Ентропія права», копією ордера про надання правничої допомоги серії АА № 1589161, копією акта про надання правової (правничої) допомоги № 243 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.07.2024 № 1/07-2024, копією платіжної інструкції від 11.06.2025 № 162230050 (а. с. 49-55).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідачки не надходило.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 3028,0 грн (а. с. 5).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» виплачене страхове відшкодування у розмірі 74533,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Повний текст рішення складено 29.10.2025.
Учасники:
позивач - приватне акціонерне товариства «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681;
відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ