Єдиний унікальний номер 341/1233/25
Номер провадження 2/341/708/25
20 жовтня 2025 року м.Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого - судді Гаполяка Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» Аліна Паладич звернулася в Галицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за договором №7369244 від 12.02.2023 року в сумі 23 562,50 грн, вирішити питання розподілу судових витрат, а саме стягнути 2422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 лютого 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7369244 шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору, товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит на умовах строковості, платності, зворотності, а він зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцеві проценти від суми позики. Позика надається строком на 15 днів.
ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні договору позики.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 23 562,50 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою основного боргу - 6500,00 грн, заборгованості за відсотками - 17062,50 грн грн.
28 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині - ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу 01.02-47/23 відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 . А тому, ТОВ «Свеа Фінанс» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 23 562,50 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву, за змістом якого визнає вимоги позивача частково обґрунтованими лише в частині тіла кредиту в сумі 6500,00 грн. У стягненні нарахованих відсотків, штрафів, пені та комісії просить відмовити. У разі ухвалення рішення також просить про надання розстрочки виконання рішення суду строком на три місяці.
2.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно достатті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз'яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов'язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12 лютого 2023 року між ТОВ ««1 Безпечне агенство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7369244 (з фіксованою диференійованою процентною ставкою), надалі по тексту - Договір (а.с.8,9).
Згідно із пунктами 2.1, 2.2.,2.3, 2.4 розділу 2 Договору, сума позики становить 6500,00 грн, яка надається на 15 днів із базовою процентню ставкою за перший день користування позикою - 11,11 % та базовою процентною ставкою з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 2,5%.
Цим же розділом стронами погоджено, що дата надання позики - 12.02.2023, дата повернення позики - 27.02.2023, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до повернення позики - 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (не затосовується у період карантину) - 2,70 %, пеня (не застосовується в період карантину) - 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1238,55 %, орієнтовна загальна вартість позики - 7231,25 грн.
Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позичальником та позикодавцем додаткової угоди до Договору.
Відповідно до пункту 6 Договору, позичальник має право продовжити строк користування Позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового фікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При вженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2.50% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде чено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Згідно пунктом 8 Договору, договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4YyqbPbq1L».
Відповідно до розрахунку заборгованості, пердставленого ТОВ «1 Безпечне агенство необхіднх кредитів», загальна сума заборгованості за кредитом сстановить 23 562,50 грн: 6500,00 грн - тіло кредиту, 17062,5 грн - відсотки, які нараховані за період з 12.02.2023 по 15.06.2023 (а.с.25-26)
Довідкою №КД-000012758/ТНПП від 24.02.2025 підтверджується переказ коштів ОСОБА_1 в сумі 6500,00 грн 12.02.2023(а.с.28).
28 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен Інвест України» укладено договір факторингу №01.02-47/23, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило Росвен Інвест України» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.30-33).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-47/23 від 28.08.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест України» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за номером договору 7369244 від 12.02.2023 на загальну суму заборгованості 23 562,50 грн: залишок по тілу кредиту - 6500,00 грн; залишок по відсотках - 17 062,50 грн, які нараховані за 166 прострочених днів (а.с.36).
ТОВ «Росвен Інвест України» перейменовано на ТОВ «Свеа Фінанс».
3. Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, судом постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно з частина 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частина 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 12.02.2023 між ТОВ «1Безпечне агенство необхіднх кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17369244.
ОСОБА_1 вказаний договір у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку погоджено із кредитором та підписано одноразовим ідентифікатором.
Сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов'язкових платежів, а також суми платежів у них.
За вказаним договором ОСОБА_1 отримав доступ до кредитних коштів, які були перераховані на йому на картковий рахунок.
Указані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачем грошові кошти за цими кредитним договором були отримані. Однак, після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув грошові кошти у повному обсязі згідно вимог договірних зобов'язань та не сплатив проценти за користування ними.
Отже, відповідач у визначеному договором порядку не виконав свій обов'язок щодо повернення кредитних коштів та не сплатив проценти за користування ними, а тому з нього на користь ТОВ «Свеа Фінанс» у порядку переуступки права вимоги слід стягнути заборгованість за кредитним догвором №7369244 від 12.02.2023 за тілом кредиту в сумі 6500,00 грн.
Доказів, що спростовують висновки суду про стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту, стороною відповідача до суду не надано.
Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.
Так, статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц), яка в силу частини 4 статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Суд вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватись на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частини 2 статті 1050 ЦК.
Так, пунктом 2.2. Договору визначено, що позика надається строком 15 днів, тобто до 27.02.2023 року.
Умов про пролонгацію кредитного договору за ініціативою товариства, клієнта або про автопролонгацію договір не містить.
Таким чином, враховуючи, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, вимоги позивача про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії Договору, тобто після 27.02.2023 року, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи, що позивач ніяк не пояснив правової природи нарахованих відсотків в сумі 17062,5 грн та строку їх нарахування, суд вважає, що до стягнення підлягають лише відсотки в сумі 731,25 грн, нараховані відповідно до п.2.2. як плата за користування кредитом в межах строку кредитування та строку дії договору, тобто в межах 15 днів.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 7231,25 грн, з яких 6500,00 грн - тіло кредиту, 731,25 грн - відсотки за користування кредитом.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, у сумі 743,43 грн судового збору (із розрахунку: 7231,25*2422,40/23562,50)
Відповідно до статей 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279 , 280-289 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №7369244 від 12.02.2023 року у розмірі 7231 (сім тисяч двісті тридцять одна) гривень 25 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок та заборогованості за відсотками в сумі 731 (сімсот тридцять одна) гривня 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 743 (сімсот сорок три) гривні 43 копійоки судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін, учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження якого за адресою: бульвар Вацлава Гавела, буд.6, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 37616221.
відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 20 жовтня 2025 року.
СуддяТарас ГАПОЛЯК