Єдиний унікальний номер 344/3672/25
Номер провадження 2/341/696/25
29 жовтня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник Тараненко А. І. в інтересах ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 у розмірі 56375,16 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,0 грн та 2422,0 грн судового збору.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором від 12.03.2023 № 500867133, у зв'язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 56375,16 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 11399,88 грн, заборгованість за процентами - 44975,28 грн.
Ухвалою суду від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 12.08.2026.
12.08.2025 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов визнає частково в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 11399,88 грн та відсотків у розмірі 1985,88 грн. У іншій частині позову просив відмовити. Також, зазначив, що не погоджується з вимогами, зазначеними у позові, з таких підстав.
По-перше, позивач не повідомляв, що до нього перейшло право вимоги та не надав відповідачу договір факторингу. Позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Також, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги та зарахування їх на рахунок останнього. Отже, відповідач не має обов'язку сплачувати позивачу відповідно до договору факторингу грошові кошти.
По-друге, у Договорі сторони погодили, що строк дії Договору становить 25 днів, тобто до 07.04.2023. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою матеріали справи не містять. Таким чином, за період з 12.03.2023 до 07.04.2023 розмір відсотків, який має бути сплачений відповідачем, становить 1985,88 грн. З матеріалів справи неможливо зрозуміти як саме нараховувались відсотки.
По-третє, витрати на правову допомогу у розмірі 7000,0 грн вважає необгрунтованим, належним чином недоведеним та неспівмірним зі складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг.
У судове засідання 12.08.2025 сторони не з'явились. Розгляд справи відкладено на 24.10.2025.
У судове засідання 24.10.2025 сторони не з'явились, хоча повідомлені про розгляд справи належним чином.
Представник позивача в позові, просить справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач 21.10.2025 надіслав до суду заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
12.03.2023 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 500867133 (далі - Договір)(а. с. 23-31).
Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 25000,0 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Згідно з п. 2.2. Договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 11400,0 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 07.04.2023 (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 26 (двадцять шість) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії на строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняться дата укладення Договору щодо дати надання першого траншу за Договором.
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в дому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою:
Z ? 30-(X-Y), де:
Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період;
Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду;
Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця).
При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо у Y > Х, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів (п. 3.2 Договору).
Згідно з п. 3.3 Договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 26 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1985,88 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Відповідно до п. 3.4 Договору продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови, які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов Договору, зокрема, строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією, спрямованою на застосування тих чи інших, передбачених цим Договором умов користування кредитом без зміни строку дії Договору.
Згідно з п. 5.1 Договору за вибором позичальника кожен окремий транш за цим Договором може надаватись позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено:
5.1.1 шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий банком позичальнику, за умови, що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки 4149-43ХХ-ХХХХ-4167, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Відповідно до п. 5.2 Договору перший транш за цим Договором у сумі, вказаній у п. 2.3 Договору, надається способом, вказаним у п. 5.1.1 Договору.
Згідно з п. 7.3 Договору проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:
- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору ( п. 7.3.1);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно ( п. 7.3.2).
Відповідно до п. 8.1 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено.
Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2).
Відповідно до п. 8.3 Договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника зі сплати процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:
8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 07.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 244,55 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,67 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів за період з наступного дня після 07.04.2023 проценти нараховуються за ставкою 485,71 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,33 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4 Договору).
Згідно з п. 11.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п. 14.1 Договору невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений повністю та розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV39GV5.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору від 12.03.2023 № 500867133: тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 500-25000,0 грн; строк кредитування - 1826 днів (дисконтний період 1 - 65 днів з можливістю продовження строку); спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів; процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка - 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка - 383,25% - 766,50%, базова процентна ставка - 766,50%; після закінчення дисконтного періоду - 1087,70%; тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка, процентів річних - 649% (а. с. 22-23).
ОСОБА_1 подав до ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронну заявку на отримання грошових коштів у кредит, де відобразив свої особисті дані, зокрема, номер картки для отримання коштів у сумі 11400,0 грн (а. с. 38).
Згідно з копією платіжного доручення від 12.03.2023 підтверджується, що здійснено переказ грошових коштів у розмірі 11400,0 грн, платник - ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач - ОСОБА_1 , переказ коштів відповідно до договору від 12.03.2023 № 500867133, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а. с. 56).
Відповідно до копії довідки, яка видана відповідно до договору від 12.03.2023 № 500867133, кредитодавцем ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: особа платника: ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; отримувач: ОСОБА_1 , платіжна карта отримувача № 4149-43ХХ-ХХХХ-4167; сума платіжної операції: 11400,0 грн; дата завершення платіжної операції: 12.03.2023 (а. с. 57).
28.11.2018 між ТзОВ «Таліон Плюс» (далі - Фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 62-65).
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу згідно з умовами цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог за формою, встановленому у відповідному додатку.
Строк дії цього договору закінчується 28.11.2019 (п. 8.2).
28.11.2019 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а. с. 68).
31.12.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою Договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 викладено у новій редакції, а його дію продовжено до 31.12.2021 (а. с. 69-72).
31.12.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 (а. с. 74).
31.12.2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2023 (а. с. 75).
31.12.2023 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, згідно з якою строк дії Договору продовжено до 31.12.2024 (а. с. 76).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 13.06.2023 № 233 до ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі 28518,12 грн, з яких 11399,88 грн - тіло кредиту; 17118,24 грн - заборгованість за процентами (а. с. 77-78).
Отже, за умовами договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 та додаткових угод до нього ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором.
27.05.2024 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі - Фактор) та ТзОВ «Таліон Плюс» (далі - Клієнт) укладено договір факторингу № 27/0524-01 (а. с. 79-82).
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу згідно з умовами цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог за формою, встановленою у відповідному договорі (п. 4.1 договору факторингу).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 27.05.2024 № 1 до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі 56375,16 грн, з яких 11399,88 грн - тіло кредиту; 44975,28 грн - заборгованість за процентами (а. с. 84-85).
26.12.2024 між ТзОВ «ЕЙС» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 26/12/Е, за умовами якого ТзОВ «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором (а. с. 86-89).
Відповідно до п. 1.1 договору факторингу за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньою до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором за відношенням до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
До відповідного договору додано Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору факторингу від 26.12.2024 № 26/12/Е - підписані Форма реєстр боржників та акт прийому-передачі реєстру боржників (а. с. 89-90).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 26.12.2024 № 26/12/Е до ТзОВ «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі 56375,16 грн, з яких 11399,88 грн - тіло кредиту; 44975,28 грн - заборгованість за процентами (а. с. 91-92).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 13.03.2023 розмір заборгованості за тілом кредиту - 11399,88 грн, заборгованість за процентами - 28518,12 грн. При цьому кредитодавець зарахував сплату ОСОБА_1 07.04.2023 коштів у розмірі 1986,0 грн, з яких 0,12 грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 1985,88 грн - процентів (а. с. 94-95).
Отже, на час придбання ТзОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за Договором до ОСОБА_1 за відповідачем обліковувалась загальна заборгованість за кредитом у розмірі 39918,0 грн, з яких: 11399,88 грн - тіло кредиту, 28518,12 грн - нараховані проценти за користування кредитом.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Таліон плюс» за кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 розмір заборгованості за тілом кредиту - 11399,88 грн, заборгованість за процентами - 44975,28 грн (а. с. 96-97).
Водночас заборгованість за Договором ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «ЕЙС» не нараховувалась.
Відповідно до виписки ТзОВ «ЕЙС» з особового рахунку за Кредитним договором № 500867133 підтверджується, що 12.03.2023 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит згідно з Кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133. Заборгованість перед ТзОВ «ЕЙС» за Кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 станом на 31.01.2025 (включно) складає 56375,16 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11399,88 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 44975,28 грн. Станом на 31.01.2025 ТзОВ «ЕЙС» повідомляє, що заборгованість за Кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 не погашена (а. с. 98).
Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу ,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, право вимоги за Договором від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТзОВ «ЕЙС» на підставі договорів факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, 27.05.2024 № 27/0524-01, 26.12.2024 № 26/12/Е.
Суд установив, що за умовами Договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 11400,0 грн та користувався ними. 07.04.2023 погасив заборгованість у розмірі 1986,0 грн, з яких позичальник зарахував 0,12 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту. Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором відповідач не надав. Позовні вимоги визнав в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11399,88 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 11399,88 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Своєю чергою факт визнання вимог в частині тіла кредиту на суму 11399,88 грн відповідачем, а також відсутність заперечень у відзиві, суд розцінює як визнання відповідачем обставини отримання коштів у сумі 1400,0 грн та здійснення ним погашення заборгованості на суму 1986,0 грн 07.04.2023, що продовжило Дисконтний період і нарахування процентів за ставкою 1,33 % на день на залишок кредиту.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 44975,28 грн.
Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа №910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у розмірі 11400,0 грн (п. 2.3 Договору), строк дії Договору 5 років (п. 11.1 Договору).
Таким чином, доводи відповідача щодо погодженого сторонами строку кредитування терміном 25 днів є необгрунтованими. При цьому Договором передбачено строк Дисконтного періоду - 26 днів та можливість його пролонгації.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд установив, що протягом періоду з 12.03.2023 до 07.04.2023 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 0,67% на день, тобто по 76,38 грн відповідно до п. 8.3.1 Договору (Дисконтний період). 07.04.2023 кредитодавець зарахував сплату ОСОБА_1 коштів у розмірі 1986,0 грн, з яких 0,12 грн у сплату заборгованості зі сплати тіла, 1985,88 грн - процентів. Протягом наступного періоду з 08.04.2023 до 07.05.2023 (продовження дисконтного періоду) відповідачу нараховувались проценти за ставкою 1,33% на день, тобто по 151,62 грн відповідно до п. 8.3.2 Договору. Після закінчення дисконтного періоду, проценти нараховувались за ставкою 2,98 % на день, а саме по 339,72 грн відповідно до п. 8.4 Договору.
Отже, на час придбання ТзОВ «Таліон Плюс» прав вимоги за Договором до ОСОБА_1 за відповідачем обліковувалась загальна заборгованість за кредитом у розмірі 39918,0 грн, з яких: 11399,88 грн - тіло кредиту, 28518,12 грн - нараховані проценти за користування кредитом.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Таліон плюс» за кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 суд установив, що ТзОВ «Таліон плюс» після придбання прав вимоги до відповідача продовжив нараховувати проценти за користування кредитом за ставкою 2,98 % на день, тобто у сумі по 339,72 грн щоденно з 14.06.2023 до 03.09.2023. Надалі проценти не нараховувались.
Таким чином, загальна заборгованість за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 44975,28 грн і такі позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки таке нарахування процентів відповідає погодженими сторонами Договору умовам кредитування.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, на переконання суду, не заслуговують на увагу доводи відповідача про відсутність належних доказів переходу права вимоги до відповідача за Договором від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача, оскільки такі спростовуються копіями договорів факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 та додаткових угод до нього, від 27.05.2024 № 27/0524-01, від 26.12.2024 № 26/12/Е, актами прийому-передачі Реєстру боржників та витягами з Реєстру боржників.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, за формою, встановленою у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
При цьому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не повідомляв відповідача про необхідність погасити наявну за договором заборгованість у позасудовому порядку, оскільки це не звільняє боржника від обов'язку виконання умов договору. Натомість, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості виконати кредитні зобов'язання перед первісним кредитором.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, доводи відповідача про відсутність у відповідача даних щодо нового кредитора у відповідних договірних зобов'язаннях не звільняє відповідачку від обов'язку виконати такі зобов'язання перед новим кредитором.
При цьому у позивача відсутній обов'язок вжиття заходів досудового врегулювання спору у цих правовідносинах.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно зі ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св 19).
Також, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 № 27/12/24-01, укладеним між ТзОВ «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією додаткової угоди № 6 до договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 № 27/12/24-01, укладеним між ТзОВ «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копією акта прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 , відповідно до якого вартість послуг складає 7000,0 грн (а. с. 99-103).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,0 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а. с. 110).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»» заборгованість за Кредитним договором від 12.03.2023 № 500867133 у розмірі 56375,16 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11399,88 грн, заборгованість за процентами - 44975,28 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,0 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.
Учасники:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»», місцезнаходження за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ