Справа № 191/4054/24
Провадження № 2/191/1420/24
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини, -
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду від 04.09.2024 року у даній справі було відкрито провадження та справу призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Згідно матеріалів справи позивачем суду була надана заявка про отримання ним судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення та вказав свій мобільний номер телефону. Позивач приймав участь в підготовчих судових засіданнях 15.11.2024 року та 05.02.2025 року. Ухвалою суду від 05.02.2025 року справа була призначена до судового розгляду на 06.05.2025 року на 09.00 год., про що позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber». Також, судове засідання було призначено на 19.08.2025 року на 09.00 год. та на 16.10.2025 року на 14 год. 30 хв., про що позивач був належним чином повідомлений, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber». Заяв від позивача про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Отже, судові повістки про виклик до суду були направлені позивачу на зазначеній в заявці про отримання ним судової повістки в електронній формі, а тому останній був обізнаний про відкриття провадження у справі та про неодноразові призначення судових засідань, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber». Але, позивач не надав суду заяв про розгляд справи без його її участі або про відкладення судових засідань з поважних причини. Тобто, з часу звернення до суду з даним позовом, а також з дати відкриття провадження у справі позивач жодного разу не виявив зацікавленості щодо розгляду його позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як зазначено в ст. 10 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, а також те, що від позивача до суду не надходили заяви про розгляд справи у його відсутність, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
На підстав викладеного та керуючись ст. ст. 223, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т. В. Прижигалінська