Справа № 490/2206/25
нп 2-а/490/126/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови відповідача від 14 лютого 2025 року № 57 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та закрити справу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ним вчасно уточнено облікові дані та подано відповідачу заяву про надання відстрочки у зв'язку із доглядом матері з інвалідністю ІІ групи, відтак оскаржувана постанова є протиправною, тому її слід скасувати.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з огляду на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я позивача ОСОБА_1 направлено повістку № 1900593, в якій зазначено, що йому належить з'явитися 24 січня 2025 року о 09:00 год. до ТЦК.
Протоколом про адміністративне правопорушення від 24 січня 2025 року № 34 встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), в порушення п.п.10-1, п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є невід'ємним додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані у спосіб встановлений законодавцем (через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабін призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки) протягом 60-денного строку, тобто до 17 липня 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
У цьому протоколі ОСОБА_1 надав пояснення проте, що пояснення надасть при розгляді.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 14 лютого 2025 року № 57 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді 17 000 грн 00 коп.
У цій постанові вказано про те, що позивач ОСОБА_1 не виконав передбачений законодавством обов'язок та не уточнив свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти) та інші персональні дані у спосіб, визначений законодавством (через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста) протягом 60-ти денного строку з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, з урахуванням п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто до 17 липня 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом, вказуючи на те, що він не вчиняв означеного правопорушення, оскільки ним до ІНФОРМАЦІЯ_4 подавалися заяви про надання відстрочки оскільки на його утриманні перебуває мати інвалід ІІ групи. На думку позивача подача відповідних заяв про надання відстрочки є уточненням його персональних даних.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (надалі Закон №2232-ХІІ) встановлено, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частина 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону №3633-ІХ, передбачає, окрім іншого, обов'язок громадяни України, які, зокрема, перебувають на військовому обліку призовників: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Отже, позивач був зобов'язаний з 18.05.2024 року протягом 60 днів (до 17.07.2024 року включно) уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом або прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як свідчать матеріали справи цей обов'язок у визначений законодавством спосіб позивачем виконано не було. Подання заяви про надання відстрочки у зв'язку на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не може вважатися належним виконання обов'язку щодо оновлення персональних даних позивачем, оскільки така заява має наслідком ухвалення рішення щодо надання чи ненадання відстрочки а не уточнення персональних даних.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до підпункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність залишити оскаржувану постанову без змін, а адміністративній позов без задоволення.
Судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 14 лютого 2025 року № 57 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210 КУпАП - залишити без змін.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 14 лютого 2025 року № 57 - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 272 КАС України. Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя Л.М. Шолох