Справа № 206/3504/25
Провадження № 1-кп/206/352/25
"29" жовтня 2025 р. Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042230000433 від 04 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України приєднати невідбутий строк 3 місяці за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2010, до відбуття 5 років 3 місяці позбавлення волі;
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано 1 місяць за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2020. До відбуття 2 роки 1 місяць позбавлення волі. 29 січня 2024 року звільнений з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№ 21) по відбуттю строку покарання.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, 04 червня 2025 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливим, маючий прямий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном, діючи повторно незаконно шляхом подолання перешкоди у вигляді паркану проник на територію домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_6 .
Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, силою рук шляхом віджиму зламав вхідні металеві двері на гаражі, розташованому на території вищевказаного домоволодіння, тим самим незаконно проник у приміщення гаражу. Знаходячись у приміщенні гаражу ОСОБА_3 побачив транспортний засіб - моторолер Fada-8 рама YDNCBBA871000382 синього кольору, належний потерпілому ОСОБА_7 , який визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Далі ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно,
з корисливих мотивів, за відсутності дійсного та уявного права на його користування, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що самостійно без ключів від замку запалювання не зможе запустити двигун транспортного засобу, викотив з приміщення гаражу моторолер Fada-8 рама YDNCBBA871000382 синього кольору та перемістив його за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 , без згоди власника, незаконно заволодів моторолером Fada-8 рама YDNCBBA871000382 синього кольору, вартістю 7000 грн., який належить ОСОБА_7 та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
29 жовтня 2025 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 467, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 289 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку, із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 .
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання щодо можливості затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України в обсязі висунутого йому обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутністю. Крім того, надав прокурору згоду на укладення між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалено вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, яке виразилось у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні заявлено не було.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 342, 350, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2025 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025042230000433.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 (три) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України документально підтверджені витрати за проведення: судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6. «Дактилоскопічні дослідження» оформленої висновком експерта № СЕ-19/104-25/23491-Д від 11 червня 2025 року в розмірі 2 674,20 гривень; судової транспортно-товарознавчої експертизи оформленої висновком експерта № СЕ-19/104-25/23754-АВ від 16 червня 2025 року в розмірі 5 348,40 гривень, загальна вартість витрат по експертизам склала 8 022,60 гривень.
Речові докази:
-дві ліпкі стрічки з слідами папілярних візерунків, упакованих до паперового конверту «Національна поліція України» - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-мопед Fada-8 рама YDNCBBA871000382 cинього кольору з об'ємом двигуна 49,5 опечатаний паперовою біркою - повернути власнику ОСОБА_7 за належністю;
-одну ліпку стрічку з слідами папілярних візерунків, упаковану до паперового конверту «Національна поліція України» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Головуючий суддя ОСОБА_1