Миколаївської області
Справа №477/1960/25
Провадження №3/477/882/25
27 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши справу, що надійшла з Відділення поліції №4 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
10 вересня 2025 року о 07.00 годині ОСОБА_1 на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь, 170 км, у Миколаївському районі Миколаївської області керував транспортним засобом мотоциклом марки «ІЖ Юпітер», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Drager» та у медичній установі у встановленому законом порядку відмовився.
За даним фактом складено протокол серії ЕПР1 №449102 про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин визнав повністю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши зміст письмових доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №449102 від 10 вересня 2025 року о 07.00 годині ОСОБА_1 на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь, 170 км, у Миколаївському районі Миколаївської області керував транспортним засобом мотоциклом марки «ІЖ Юпітер», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Drager» та у медичній установі у встановленому законом порядку відмовився (а.с.1).
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я категорично відмовився.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду також визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Так, відповідно до пункту 2,4 розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюється відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити факт керування нею транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я на визначення стану сп'яніння, отримані у передбачений Законом спосіб.
Факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, відповідно до статті 266 КУпАП та пунктів 6, 8 Порядку підтверджується матеріалами технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, поясненнями свідків в присутності яких особа відмовилася від проходження медичного огляду.
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду у закладі охорони здоров'я зафіксовано технічним засобом відеозапису, з чого суд дійшов висновку про дотримання працівниками поліції вимог, передбачених статтею 266 КУпАП та Порядком.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 вересня 2025 року, ОСОБА_1 о 07.10 год 10 вересня 2025 року було направлено до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська лікарня №1» для проходження медичного огляду, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Як слідує з довідки поліцейського СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши надані суду докази, в тому числі відеозапис з нагрудної веб-камери та направлення на огляд водія транспортного засобу від 10 вересня 2025 року, вважаю доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Штраф перераховувати на рахунок: UA758999980313060106000014230, Одержувач Миколаїв. ГУК/Миколаївськ. р-н/21081100 ЄДРПОУ одержувача - 37992030, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, надається правопорушником до органу, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Л.М.Семенова