справа № 208/3610/24
провадження № 2/208/156/25
(заочне)
12 березня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 21.12.2019 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору № 2001445257601 видано кредитну карту з кредитним лімітом у сумі 10 000 гривень, який було збільшено до 51 314 гривень.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим станом на 01.02.2024 р. утворилась заборгованість за кредитним договором № 2001445257601 від 07.11.2019 р., у розмір 84 185,75 грн., з яких: 51 313,11 грн., заборгованість за кредитом, 32 872,64 грн., заборгованість за процентами.
Тому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 01.02.2024 р. в розмірі 84 185,75 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві, зазначив розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
17.05.2024 року було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовногопровадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.11.2019 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно до якої: сума 10 000,00 гривень, розмір процентної ставки 47,88 % річних, строк 12 місяців.
Також 07.11.2019 року ОСОБА_1 , підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначається, що сума кредитного ліміту складає 10 000,00 гривень, строк кредитування 12 місяців, процентна ставка складає 47,88 % відсоток річних.
Відповідно до Довідки про збільшення кредитного ліміту по Договору № 2001445257601 від 07.11.2019 року боржнику ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт 07.11.2019 року - 10 000 грн., збільшено 17.04.2020 року - 15 000 грн., збільшено 14.08.2020 року - 20 000 грн., збільшено 19.05.2021 року - 28 000 гр., збільшено 17.06.2021 року - 36 000 грн., збільшено 21.07.2021 року - 42 000 грн., збільшено 14.12.2021 року - 50 000 грн., зменшено 27.02.2022 року - 47 265 грн., збільшено 03.03.2022 року - 50 000 грн., збільшено 15.06.2022 року - 51 314 грн.
01.02.2024 року № вих.КНО-44.2.2/74 на адресу ОСОБА_1 , надіслано письмову вимогу (повідомлення), відповідно до змісту якої Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» вимагає виконати зобов'язання перед ним за кредитним договором, а саме: негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 84 185,75 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2001445257601 від 07.11.2019 року, станом на 01.02.2024 рік заборгованість складає 84 185,75 грн.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначає ЗУ «Про споживче кредитування».
Стаття 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» станом на дату укладення кредитного договору (у редакції Закону № 1734-VIII) містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Таким чином ЗУ «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Укладення договору про споживчий кредит може бути пов'язано з необхідністю отримання споживачем додаткових чи супутніх послуг кредитодавця або третіх осіб (ч. 1 ст. 20 Закону).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі № 201/10403/19.
Отже, між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 07.11.2019 року був укладений договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно якого відповідачу був наданий споживчий кредит на умовах, визначених у заяві № 2001445257601.
Заява підписана особистим підписом відповідача ОСОБА_2 , і її умовами передбачена сплата комісії та процентів за користування кредитом. Також визначений кінцевий термін повернення кредиту. Строк кредитного договору 12 місяців. Відповідачу направлено письмову вимогу від 01.02.2024 року про виконання зобов'язання перед АТ «ПУМБ» та погашення заборгованості по кредитному договору № 2001445257601 від 07.11.2019 року в загальному розмірі 84 185,75 грн., і звернувшись до суду із позовом АТ «ПУМБ» просить стягнути заборгованість саме в такому розмірі станом на 01.02.2024 року. Наданий позивачем розрахунок є логічним, обґрунтованим та не спростований відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача фактично отримані грошові кошти в сумі 84 185,75 грн., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн., які сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст.7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), заборгованість за кредитним договором № 2001445257601 від 07.11.2019 р.:
- 51 313 (П'ятдесят одна тисяча триста тринадцять) грн. 11 коп. - заборгованість за кредитним договором;
- 32 872 (Тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 64 коп. - заборгованість за відсотками;
- 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Усього: 86 608 (Вісімдесят шість тисяч шістсот вісім) грн. 15 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Похваліта С. М.