Справа № 212/12198/25
1-кп/212/1326/25
29 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районного суду міста Кривого Рогу в складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № №12025041230001835 від 01 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
В провадження суду надійшло вищевказане кримінальне провадження з обвинувальним актом та з реєстром матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.10.2025 року включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час, продовжують існувати ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 просив зменшити розмір застави в двічі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого адвоката та просив зменшити розмір застави.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що за ч. 1, 3 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що по зазначеному кримінальному провадженню ще не проведено підготовче судове засідання.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_4 не одружений, неповнолітніх дітей не має, тобто міцних соціальних зав'язків не має; офіційно не працевлаштований, тобто легального джерела доходу не має; проживає без реєстрації, раніше судимий, що на думку суду, свідчить про існування ризиків, визначені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, та запобігає ризикам, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів.
Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави суд зазначає наступне.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб прибрати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які було проаналізовано раніше, суд вважає, що розмір застави у вигляді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який був раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_4 повинний достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави відмовити.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 194 ,196 - 199, 331, 369, 372, 376, 392 - 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2025 року включно.
У клопотанні захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зменшення розміру застави - відмовити.
Залишити суму застави в розмірі 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят ) грн., визначену ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1