Справа № 212/9027/25
2/212/4853/25
22 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив таке.
До суду звернулась директор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд справи на 29.09.2025, а потім - на 22.10.2025 року.
В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за договором № 7537876 від 25.01.2022 року у розмірі 16 920,00 грн та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Позов обґрунтував таким. 25.01.2022 року між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого являється позивач, та ОСОБА_1 укладено договір № 7537876 про споживчий кредит, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. На підставі Договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8 000,00 гривень; проценти за користування кредитом - 4 200,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 % відсотків; кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. ОСОБА_1 має заборгованість 16 920,00 грн, яка складається з такого: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 400,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 520,00 грн - за комісіями. 26.07.2024 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
25 січня 2022 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 7537876, за умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений в п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах та у строки/терміни, визначені договором (а. с. 10-14).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн. Кредит надається строком на 21 день з 25 січня 2022 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 15 лютого 2022 року (п. п. 1.2-1.4 Кредитного договору); передбачена можливість продовження строку кредитування до загального строку 60 днів (п. 2.3. кредитного договору).
Комісія за надання кредиту становить 1 520 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 4 200 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору). Проценти у розмірі 5% застосовуються уразі пролонгації строку кредитування (п. 2.2.3. кредитного договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікацій системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповіді мобільний додаток чи інші засоби.
Графіком платежів за договором про споживчий кредит № 7537876, що є Додатком № 1 до договору, визначено дату видачу кредиту/дату платежу, суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, реальну річну процентну ставка, загальну вартість кредиту (а. с. 9).
Сторонами також погоджено паспорт споживчого кредиту № 7537876, що є Додатком № 2 до договору, у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, аналогічні зазначеним у самому Договорі ( а. с. 15).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 7537876 від 25 січня 2022 року ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником здійснено підписання ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J10376 (а. с. 27).
Згідно з Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» підтверджено, що ТОВ «Мілоан» здійснено виплату грошових коштів у сумі 8 000 грн 25 січня 2022 року згідно договору № 7537876 на картку № НОМЕР_1 (а. с. 8).
26 липня 2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників (а. с. 16-21).
Відповідно до платіжної інструкції № 448090005 від 26 липня 2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» сплачено на користь ТОВ «Мілоан» грошові кошти за договором факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року (а. с. 39).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7537876 у розмірі 16 920 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за кредитом, 7 400 грн заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 520 грн - заборгованість по комісії (а. с. 43-44).
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України Про електронну комерцію).
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено електронний кредитний договір з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором та, відповідно, наявність кредитних правовідносин між сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань за договором про споживчий кредит № 7537876 від 25 січня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Суд враховує, що строк кредитування за договором про споживчий кредит був погоджений сторонами та становив 21 день з 25 січня 2022 року по 15 лютого 2022 року (п. п. 1.3-1.4 договору). Проценти нараховані з 26.01.2022 до 15.02.2022 в розмірі 2,5 % від суми заборгованості/день (по 200 грн щодня); з 16.02.2022 - в розмірі 5% від суми заборгованості/день (по 400 грн/день).
Пунктом 2.3.1.1 договору про споживчий кредит № 7537876 передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строку кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до п. 6 правил надання фінансових кредитів, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних(базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Отже, пролонгація договору, як встановив суд (описано вище в цьому рішенні), і застосування процентної ставки 5% у разі пролонгації, передбачено самим кредитним договором. Отже, проценти - нараховані правомірно.
Право нарахування комісії за надання кредиту обумовлене, крім самого договору, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Зазначеною статтею визначено, що комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Інформація про комісії має надаватися споживачу до укладення договору (ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»), що і було зроблено шляхом ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту.
Відповідач не спростував обставини, з якими пов'язуються позовні вимоги, в тому числі розмір заборгованості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн підтверджуються такими документами: договором про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги № 52 від 02 червня 2025 року та витягом з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача - належно обґрунтовані та доведені, пов'язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір слід стягнути з відповідача в повному обсязі.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Кредитним договором № 7537876 від 25.01.2022 року в розмірі 16 920,00 (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять грн 00 коп) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул.. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець