Справа № 473/4559/25
Номер провадження 1-кс/473/1190/2025
іменем України
"29" жовтня 2025 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №12023152190000160 від 16.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
28.10.2025 р. до суду надійшло клопотання слідчого, про арешт майна, а саме: на частки квартири розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152190000160, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
16.02.2023 за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за номером 12023152190000160, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
23.09.2025 ОСОБА_5 оголошено підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
17.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
24.10.2025 прокурором Вознесенської окружної прокуратури в інтересах потерпілої особи пред'явлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 збитки заподіяні кримінальним правопорушенням у сумі 232 269,43 грн.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 являється власником частки квартири розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, уникнення можливості відчуження майна яке може забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на належний підозрюваному ОСОБА_5 об'єкт нерухомості.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій клопотання підтримує повністю.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України зазначене клопотання розглядається без повідомлення ОСОБА_5 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. п 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, відповідно до ч. ч. 5, 6, 8, 10 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна (ч. 11 ст. 170, ч. ч. 2, 4ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 являється власником частки квартири розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 .
Також слідчий суддя враховує:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;
- попередньо встановлений розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (232 269,43 грн.);
- обґрунтований розміру цивільного позову потерпілого у кримінальному провадженні на суму 232 269,43 грн.;
- співмірність вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та зазначеної у цивільному позові;
- розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваної.
Тому, з метою уникнення можливості відчуження майна, яке є засобом забезпечення відшкодування завданої шкоди (цивільного позову), клопотання слідчого слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170,172-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за №12023152190000160 від 16.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на частки квартири розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , належну на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.
Копію ухвали надіслати слідчому та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1