Справа № 201/13448/25
Провадження № 1-кс/201/4578/2025
25 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130001466 від 24.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_6 ,
слідчий ОСОБА_7 ,
захисник ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
підозрювана ОСОБА_5
Старший слідчий СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася із клопотанням, погодженим прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130001466 від 24.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що у слідчому відділенні відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025042130001466 від 24.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
24.10.2025 приблизно о 05:00 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 в ході конфлікту після вжиття алкогольних напоїв, нанесла удар ножем в груди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від чого він помер на місці.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 24.10.2025 року приблизно о 05:00 год. перебувала за адресою: АДРЕСА_2 в компанії свого співмешканця потерпілого - ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок словесного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Далі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, перебуваючи за вищевказаною адресою у вищевказаний час, схопила з кухні предмет, схожий на ніж, загальною довжиною приблизно 27 см., лезо, фіолетового кольору - приблизно 15 см., пластикова рукоятка - приблизно 12 см.
Після чого, тримаючи в руці, вказаний предмет, схожий на ніж, ОСОБА_5 підійшла до потерпілого ОСОБА_9 та стоячи обличчям до нього нанесла один прямий удар в грудну клітину останнього зліва, в область серця, тим самим ОСОБА_5 спричинила потерпілому тяжкі тілесні ушкодження несумісні с життям, від яких останній помер на місці.
Смерть ОСОБА_9 настала від гострої крововтрати, спричиненої внаслідок проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
24.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Дніпропетровська, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування, а саме:
- Рапортом повідомлення на лінію «102» про вчинене кримінальне правопорушення від 24.10.2025;
- Протоколом огляду місця події від 24.10.2025;
- Протоколом огляду від 24.10.2025;
- Протоколом огляду трупа від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.10.2025;
- Протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.10.2025;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 24.10.2025;
- Протоколом обшуку від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.10.2025;
- Медичною довідкою щодо стану сп'яніння ОСОБА_5 від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.10.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 24.10.2025;
- Повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 24.10.2025
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
На даний час встановлено наявність ризиків, що підозрювана може вчинити дії передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, виникла необхідність звернутись з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, необхідність обрання стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду (враховуючи те, що покарання за інкримінований їй злочин передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті, усвідомлюючи реальність відбуття покарання у місцях позбавлення волі за інкриміноване їй кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 може ухилятись від явки до органу досудового розслідування або суду, передбачаючи отримання реальної міри покарання за скоєне, в разі винесення судом обвинувального вироку та перейти на нелегальне становище. ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, немає легального джерела доходу, не має утриманців, дітей чи чоловіка. Також слід враховувати наявність у підозрюваної діючого закордонного паспорту № НОМЕР_1 , за яким остання може вільно перетинати державний кордон України, та, з метою уникнення кримінальної відповідальності може перейти на нелегальне становище шляхом перетину державного кордону України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (враховуюче те, що підозрювана особисто знайома з деякими свідками та з матеріалів доданих до клопотання, останній стали відомі анкетні відомості інших свідків, адреси проживання та контактні телефони, вказані особи судом ще не допитані, а тому з метою зміни ними своїх показань, ОСОБА_5 може незаконно всіляко впливати на них, в тому числі шляхом залякування, погроз або вмовляння чи підкупу). Слід зауважити ступінь жорстокості інкримінованого ОСОБА_5 вбивства, а саме завдання ножового поранення в область серця.
Підставою застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені вище дії.
Отже, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, перевищує посередні характеристики підозрюваної як особи та інші можливі доводи сторони захисту.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, сімейного стану особи, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_5 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Підозрювана у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення поданого клопотання.
Захисник у судовому засіданні підтримала думку своєї підзахисної та не заперечувала проти задоволення поданого клопотання.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, щоу слідчому відділенні відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025042130001466 від 24.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом того, що 24.10.2025 приблизно о 05:00 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 в ході конфлікту після вжиття алкогольних напоїв, нанесла удар ножем в груди ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від чого він помер на місці.
24.10.2025 о 05 год 40 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
24.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується:рапортом повідомлення на лінію «102» про вчинене кримінальне правопорушення від 24.10.2025; протоколом огляду місця події від 24.10.2025; протоколом огляду від 24.10.2025; протоколом огляду місця події від 24.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.10.2025;протоколом обшуку від 24.10.2025; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 24.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.10.2025;протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 24.10.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 24.10.2025.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сукупність вказаних вище доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Згідно ст.183 ч.1КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд вважає встановленим наявність ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. При цьому, суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може здійснити спробу вплинути на зазначених осіб, з метою примушування їх до надання неправдивих свідчень чи висновків з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 було вручено дане клопотання з додатками, серед яких є протоколи допиту свідків, в яких вказані їхні анкетні відомості, та підозрюваній вони відомі (місце проживання, контактні дані). Враховуючи те, що підозрювана достеменно знає місце проживання свідків та може здійснювати психологічний тиск та погрози на адресу осіб, які надали показання, які підтверджують вчинення нею кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може здійснювати тиск на свідків з метою зміни показів, знищення речових доказів, які органом досудового розслідування ще не виявлені та не досліджені.
У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу суд враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_5 , види ризиків, які встановлено, тяжкість злочину в якому вона підозрюється та обставини цього злочину, суд вважає, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваної, оскільки на початковій стадії слідства, коли вважливий максимально швидкий збір доказів, в тому числі за участі підозрюваної, уникнення слідства підозрюваною може призвести до втрати доказової бази, а інтереси суспільної небезпеки на даному етапі превалюють над правом особи на свободу.
Враховуючи наведені вище обставини, приходжу до переконання, що до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків. Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130001466 від 24.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 грудня 2025 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, під вартою є 22 грудня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 16:25 годині 25.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1