Справа № 201/13373/25
Провадження № 1-кс/201/4564/2025
27 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025130000000322 від 24.06.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області УРСР, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України
У судовому засіданні брали участь:
слідчий ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
До суду надійшло клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №22025130000000322 від 24.06.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що з лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації (далі - РФ) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».
Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Згідно зі ст. 47 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 особи, що перебувають під захистом, які знаходяться на окупованій території не будуть у жодному разі та жодним чином позбавлені переваг цієї Конвенції у зв'язку з будь-якими змінами, запровадженими стосовно керівних установ чи управління цією територією внаслідок її окупації, або у зв'язку з будь-якою угодою, укладеною між властями окупованої території та властями окупаційної держави, або у зв'язку з анексію окупаційною державою всієї або частини окупованої території.
Відповідно до ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 окупаційна держава не може примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу.
Водночас, згідно зі ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, до серйозних порушень, серед іншого, належить примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави.
Відповідно до ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 воюючій стороні також забороняється примушувати громадян супротивної сторони брати участь у військових діях, спрямованих проти їхньої власної держави, навіть у випадку, якщо вони перебували на службі такої воюючої сторони до початку війни.
Відповідно до ст. 8 (2) (а) (v) Римського статуту МКС примушення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави є воєнним злочином.
Керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту 19.02.2022 в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 на тимчасово окупованій території Луганської області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
Так, указом т. зв. «Голови ЛНР» № УГ-98/22 від 19.02.2022 (мовою оригіналу) «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории Луганской народной республики» оголошено загальну мобілізацію на території «Луганської народної республіки».
Крім того, з метою реалізації політики окупації та остаточної «інтеграції» окупованих території Луганської області до складу т. зв. «ЛНР», придушення спротиву проукраїнського населення, керівництвом окупаційної адміністрації самопроголошеної т. зв. «ЛНР», прийнято низку юридично нікчемних документів, законність яких не визнається державою Україна - т. зв. «законів та підзаконних нормативних актів ЛНР», направлених на здійснення примусової загальної мобілізації громадян України, а саме (мовою оригіналу):
- «Закон ЛНР о военном положении» от 24.04.2015;
- «Постановление совета министров ЛНР об утверждении Временного положения о воинском учете» от 22.06.2017;
- «Закон ЛНР «О военной обязанности и военной службе» № 241-II от 14.06.2018;
- «Постановление совета министров ЛНР «Об утверждении положения о проведении военных сборов» от 02.03.2021 № 164/21;
- «Указ головы ЛНР ОСОБА_7 «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории Луганской народной республики» № УГ-98/22 от 19.02.2022;
- «Указ головы ЛНР ОСОБА_7 «О создании комиссий по первоначальной постановке граждан на воинский учет и проведении первоначальной постановки граждан 2006 года рождения и старших возрастов, не состоящих, но обязанных состоять на воинском учете в военных комиссариатах Луганской Народной Республики» № УГ-172/23 от 03.03.2023;
- «Указ головы ЛНР ОСОБА_7 «О мерах по обеспечению призыва граждан 1994-2006 годов рождения на военную службу в Вооруженные Силы Российской Федерации в Луганской Народной Республике в апреле-июле 2024 года» № УГ-221/24 от 27.03.2024;
- «Приказ военного комиссара ЛНР ОСОБА_8 «Об объявлении мобилизации» № 22 от 19.02.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 т. зв. «Закона ЛНР № 241-II від 14.06.2018 (мовою оригіналу) «О военной обязанности и военной службе», зокрема, передбачено, що (мовою оригіналу) «Военный комиссариат осуществляет воинский учет граждан через свои отделы, организованные в городах, районах, районах города Луганской народной республики, а также объединенные отделы, организованные для обслуживания нескольких городов, районов, районов и городов, районов в городе (далее - отделы военного комиссариата); «решением главы Луганской народной республики создается призывная комиссия Луганской Народной Республики, в состав которой включаются: 2) военный комиссар, который является заместителем председателя комиссии (п. 2 ч. 1 ст. 31 зазначеного «закону»).
Так званим «Законом ЛНР № 17-ІІ від 24.04.2015 (мовою оригіналу) «О военном положении» передбачено, що (мовою оригіналу) «Общая или частичная мобилизация, если она не была объявлена ранее, при введении военного положения на территории Луганской Народной Республики или в отдельных ее местностях объявляется в соответствии с законами и иными нормативными правовыми актами Луганской Народной Республики» (ч. 6 ст. 1 глави І).
Також, п. 7 розділу І т. зв. «Постановления Совета министров ЛНР» від 22.06.2017 № 349/17 (мовою оригіналу) «Об утверждении Временного положения о воинском учете», зокрема, передбачено, що (мовою оригіналу) «за состояние воинского учета отвечает военный комиссар, по административно-территориальным единицам - начальники отделов военного комиссариата. Порядок организации воинского учета граждан, имеющих воинские звания офицеров и пребывающих в запасе Министерства государственной безопасности Луганской Народной Республики, определяется руководителем этого исполнительного органа государственной власти».
Пунктом 26 розділу II вказаного «нормативного акту» передбачено, що (мовою оригіналу) «контроль над осуществлением органами местного самоуправления первичного воинского учета проводится органом военного управления Народной милиции и военным комиссариатом в порядке, определяемом Народной милицией».
Крім того, пунктом 1.7 розділу І т. зв. «Постановления Совета министров ЛНР» від 02.03.2021 № 164/21 (мовою оригіналу) «Об утверждении положения о проведении военных сборов», зокрема, зазначається, що (мовою оригіналу) «На военный комиссариат возлагаются следующие функции: а) отбор граждан для призыва на учебные сборы во взаимодействии с комплектуемыми воинскими частями; б) организация медицинского освидетельствования граждан, призываемых на учебные сборы; в) оповещение и призыв граждан на военные сборы; г) организация перевозки граждан, призванных на военные сборы, от военного комиссариата (пункта сбора) до места проведения военных сборов и обратно; д) компенсация расходов организаций и граждан, связанных с проведением военных сборов». «В случае неявки гражданина на место и вовремя, указанные в повестке военного комиссариата о призыве на военные сборы, без уважительных причин военный комиссар принимает все необходимые меры по его призыву и доставке к месту проведения военных сборов. При необходимости для этих целей в соответствии с Законом ЛНР от 14.06.2018 № 241-II «О воинской обязанности и военной службе» привлекаются органы внутренних дел» (п. 2.5 розділу II вказаного «положення»).
Так званим «Указом Главы ЛНР «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории Луганской народной республики» № УГ 98/22 від 19.02.2022 оголошено загальну мобілізацію на території т. зв. «ЛНР» та передбачено, зокрема, обов'язок призвати на військову службу чоловіків, які перебувають або повинні перебувати на військовому обліку, а також у запасі віком від 18 до 55 років, а також заборону останнім виїзд за межі т. зв. «ЛНР».
Водночас громадянином України, який обійняв посаду т. зв. «військового комісара ЛНР» у «військовому комісаріаті ЛНР» (стосовно якого судом ухвалено обвинувальний вирок), діючого на підставі «указу» т. зв. «Голови ЛНР» № УГ-98/22 від 19.02.2022, видано «наказ» № 22 від 19.02.2022 (мовою оригіналу) «Об объявлении мобилизации», відповідно до якого передбачено обов'язкову явку осіб, які перебувають в запасі, при яких є мобілізаційні приписи та осіб, які отримали персональні повістки до т. зв. «відділів військового комісаріату ЛНР» в строки і пункти, вказані у зазначених документах (по місцю перебування на військовому обліку); заборону виїзду за межі районів, міст т. зв. «ЛНР» особам, які не отримали повістки та не мають мобілізаційних приписів; керівникам підприємств та організацій забезпечити вивільнення працівників від виконання посадових обов'язків, з проведенням повного розрахунку та забезпечити їх явку до військкоматів; обов'язок керівників організацій незалежно від форм власності, громадянам - власникам транспортних засобів доставити справну автомобільну, будівельну, вантажопідйомну та іншу техніку в строки і пункти згідно з нарядами т. зв. «військового комісаріату ЛНР» тощо.
Крім того, 22.03.2023 створено юридичну особу РФ «Федеральна казенна установа «Військовий комісаріат Луганської Народної Республіки» (юридична адреса: вулиця Коцюбинського, будинок 5, місто Луганськ, Луганська область, 291016) та у подальшому «Указом Голови ЛНР» (мовою оригіналу) «О ликвидации Военного комиссариата Луганской Народной Республики» № УГ 368/23 від 03.05.2023 розпочато процедуру ліквідації структурних підрозділів «Військових комісаріатів ЛНР», створених у 2015 році у складі «Народної міліції ЛНР».
З моменту створення юридичної особи РФ «Федеральна казенна установа «Військовий комісаріат Луганської Народної Республіки» їй підпорядковуються підрозділи (комісаріати) по міським та муніципальним округам «ЛНР», серед яких, у тому числі «військовий комісаріат міста Луганськ Луганської Народної республіки».
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приблизно з лютого 2022 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) зайняв посаду «начальника відділу військового комісаріату по місту Луганськ ЛНР», розташованого за адресою: вулиця Челюскінців, будинок № 14, місто Луганськ, та в подальшому (однак не пізніше 03.03.2023) його переведено на посаду «військового комісара міста Луганська ЛНР», яку обіймав щонайменше до липня 2024 року. З моменту зайняття посади «начальника відділу військового комісаріату по місту Луганськ ЛНР», останній вступив у злочинну змову з іншими представниками т. зв. «ЛНР», направлену на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_5 з лютого 2022 року та щонайменше до липня 2024 року, обіймаючи адміністративні посади в незаконній структурі «військових комісаріатів ЛНР», діючи на підставі «указу» т. зв. «Голови ЛНР» № УГ-98/22 від 19.02.2022, на виконання наказу «військового комісара ЛНР» № 22 від 19.02.2022 (мовою оригіналу) «Об объявлении мобилизации», бере участь в організації та проведенні загальної примусової мобілізації чоловіків віком від 18 до 55 років на тимчасово окупованій території Луганської області, які в подальшому, в примусовому порядку, розуміючи у випадку відмови загрозу «кримінального переслідування» та застосування «кримінальної відповідальності», що передбачена ст. 406 (мовою оригіналу) «Уклонение от прохождения военной и альтернативной гражданской службы» т. зв. (мовою оригіналу) «Уголовного кодекса Луганской народной республики», без відповідної бойової підготовки направляються для ведення бойових дій у складі регулярних військ ЗС РФ, в якості «добровольців» проти України.
24.02.2022 на виконання наказу президента РФ ОСОБА_9 , а також інших невстановлених на цей час досудовим розслідуванням представників влади РФ, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, здійснили незаконне вторгнення на територію України на різних ділянках державного кордону України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях, а також збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, внаслідок чого окупували частину вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії РФ проти України керівництво окупаційної адміністрації РФ задіяло створені на тимчасово окупованій території Луганської області не передбачені законом збройні формування.
Таким чином, ОСОБА_5 у період часу приблизно з лютого 2022 року та щонайменше до липня 2024 року, перебуваючи на посадах «начальника відділу військового комісаріату по місту Луганськ ЛНР», «військового комісара міста Луганська ЛНР», розуміючи наявність міжнародного збройного конфлікту та діючи у зв'язку з ним, усвідомлюючи, що громадяни України - цивільні особи, які проживають на тимчасово окупованій території Луганської області знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, діючи умисно, з особистих ідеологічних мотивів, у порушення вимог ст. ст. 51, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, незаконно примушував громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Луганської області під владою представників т. зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації РФ, громадянами яких вони не є, служити у т. зв. «Народній міліції ЛНР» (у подальшому ЗС РФ).
Зокрема, невстановленими представниками окупаційної адміністрації РФ на виконання «указу» т. зв. «Голови ЛНР» № УГ-172/23 від 03.03.2023 створено (мовою оригіналу) «Комиссии по первоначальной постановке граждан на воинский учет в городах и/или районах Луганской Народной Республики» та затверджені основні та резервні склади комісій».
Головою основного складу (мовою оригіналу) «Комиссии по первоначальной постановке на воинский учет граждан 2006 года рождения и старших возрастов, не состоящих, но обязанных состоять на воинском учете в военных комиссариатах Луганской Народной Республики в 2023 году» призначено т. зв. «військового комісара міста Луганська ЛНР» ОСОБА_5 .
До повноважень комісії входило (мовою оригіналу) «провести первоначальную постановку на воинский учет граждан мужского пола 2006 года рождения, а также граждан мужского пола старших возрастов, не состоящих, но обязанных состоять на воинском учете в военных комиссариатах Луганской Народной Республики, в период с 01 января по 31 декабря 2023 года».
Таким чином, протягом 2023 року ОСОБА_5 , керуючись у своїй діяльності юридично нікчемними нормативними актами «ЛНР», що створені окупаційною адміністрацією як інструмент реалізації політики примусової мобілізації (проходження військової служби) цивільного населення, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, координував, організовував роботу підлеглих членів комісії, систематично віддавав накази невстановленим досудовим розслідуванням підлеглим йому працівникам щодо оповіщення громадян, які підлягали першочерговій постановці на військовий облік, здійснення постановки осіб на військовий облік, проведенні військових зборів та примусового проходження військової служби громадян України в рядах т.зв. «ЛНР».
Окрім цього, пунктом 4 (мовою оригіналу) «Положения о призыве на военную службу граждан Российской Федерации», що затверджене «постановлением Правительства Российской Федерации № 663 от 11.11.2006» передбачено повноваження військового комісара муніципального утворення під час проведення призову на військову службу, зокрема:
а) розробляє та погоджує з головою муніципального утворення план проведення призову на військову службу;
а1) надає до 5 березня (до 5 вересня) військовому комісару список членів призовної комісії, узгоджений із головою муніципального утворення, у якому створюється призовна комісія;
а2) отримує з державного інформаційного ресурсу відомості про громадян, що характеризують стан їх здоров'я,
б) надає необхідну допомогу організаціям незалежно від організаційно-правових форм і форм власності (далі - організації) у виконанні встановлених законодавством Російської Федерації заходів, пов'язаних із підготовкою та проведенням призову на військову службу;
в) подає заявки керівникам медичних організацій на виділення необхідних лікарів-фахівців та середнього медичного персоналу, а також до органу місцевого самоврядування - на виділення технічних працівників та надання засобів зв'язку, транспортних та інших матеріальних засобів, необхідних для підготовки та проведення заходів, пов'язаних із закликом на військову службу;
г) бере участь спільно з представниками медичних організацій у контролі за медичним оглядом призовників та проходженням ними медичного обстеження;
д) вносить до призовної комісії пропозицію про попереднє призначення призовника у вид, рід військ Збройних Сил Російської Федерації, інші війська, військові формування та органи, або про необхідність звільнення його від призову на військову службу, або про надання йому відстрочки від призову на військову службу;
е) інформує за сприяння органу місцевого самоврядування та посадових осіб організацій населення через засоби масової інформації про хід призову громадян на військову службу, організує за сприяння органу місцевого самоврядування та посадових осіб організацій проведення заходів щодо військово-професійної орієнтації громадян, які підлягають призову на військову службу, та роботи з роз'яснення населенню законодавчих та інших нормативних правових актів з питань виконання військового обов'язку;
ж) організує, у тому числі з використанням державної інформаційної системи «Єдиний реєстр відомостей про громадян, які підлягають початковій постановці на військовий облік, громадян, які перебувають на військовому обліку, а також про громадян, які не перебувають, але зобов'язані перебувати на військовому обліку», облік призовників, що ухиляються від призову на військову службу, та у разі потреби направляє до органів внутрішніх справ матеріали на цих призовників;
з) забезпечує відбір і своєчасну підготовку матеріалів щодо перевірок органами федеральної служби безпеки громадян, які підлягають призову на військову службу, виконання спеціальних обов'язків військової служби;
і) забезпечує членів призовної комісії нормативними правовими актами та іншою документацією, необхідною для проведення призову на військову службу;
к) виконує у межах своєї компетенції інші завдання з питань підготовки та організації призову на військову службу.
На виконання завдань щодо проведення призову на військову службу, ОСОБА_5 розробив та погодив з головою муніципального утворення план проведення призову на військову службу, та надав військовому комісару список членів призовної комісії, узгоджений із головою муніципального утворення, тим самим сприяв утворенню «призовної комісії муніципального утворення міського округу міста Луганськ Луганської Народної Республіки», до складу якої ввійшов як «заступник голови призовної комісії», та в подальшому на підставі отриманих даних щодо призовних комісій на території «ЛНР», в тому числі по міському округу міста Луганськ «ЛНР», т. зв. «Головою ЛНР» ОСОБА_10 видано (мовою оригіналу) «Указ «О мерах по обеспечению призыва граждан 1994-2006 годов рождения на военную службу в Вооруженные Силы Российской Федерации в Луганской Народной Республике в апреле-июле 2024 года» № УГ-221/24 от 27.03.2024», тим самим ОСОБА_5 реалізував свої повноваження передбачені пунктом 4 (мовою оригіналу) «Положения о призыве на военную службу граждан Российской Федерации».
У подальшому на виконання вказаного вище «Указу» № УГ-221/24 від 27.03.2024» оголошувався призов громадян в квітні-липні 2024 року, з метою залучення цивільного населення тимчасово окупованої території до проходження військової службу у складі ЗС РФ, а саме громадян, які за результатами постановки на військовий облік та в подальшому проходження призовної комісії визнані придатними для проходження військової служби, яким визначено вид і рід військ ЗС РФ, та які отримали персональні повістки визначеного зразку для відправки у військову частину для проходження військової служби в строки, вказані у повістці.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, у порушення вимог ст. ст. 51, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 вчинив примушення іншої особи, що перебуває під захистом, до служби у збройних силах ворожої держави.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією та значної частини Луганської області, в тому числі м. Луганськ, фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що останній перебуває на тимчасово окупованій території Луганщини, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене до Соборного районного суду м. Дніпра подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного 03.09.2025 Соборним районним судом м. Дніпра задоволено клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 18.05.2023. Так, у ході проведення огляду виявлено (мова оригіналу) «Указ Главы ЛНР ОСОБА_7 «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории Луганской Народной Республики» № УГ-98/22 от 19.02.2022»;
- протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 02.07.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено (мова оригіналу) «Указ Главы ЛНР ОСОБА_7 «О мерах по обеспечению призыва граждан 1994-1996 годов рождения на военную службу в Вооруженные Силы Российской Федерации в Луганской Народной Республике в апреле-июле 2024 года» № УГ-221/24 от 27.03.2024», відповідно до якого (мова оригіналу) « ОСОБА_5 военный комиссар города Луганск Луганской Народной Республики - заместитель председателя призывной комиссии»;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Під час проведення впізнання за фотознімками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 впізнали особу зображену на фотознімку ОСОБА_5 ;
- протокол огляду ресурсів мережі Інтернет від 06.12.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено публікацію (мова оригіналу) «Получить удостоверение ветерана боевых действий стало намного проще», розміщена на сайті (мова оригіналу) «ЛУГАНЬМЕДИА», відповідно до якої (мова оригіналу) «помимо этого, выдаются удостоверения члена семьи погибшего, - сообщил военный комиссар города Луганска полковник ОСОБА_15 »;
- протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 10.12.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено публікацію (мова оригіналу) «В Луганской школе №8 имени ОСОБА_16 был открыт мемориал погибшим выпускникам вставших на защиту Республики!», розміщена в «Телеграм» на каналі (мова оригіналу) «Сыны Отечества», яка містить відеопублікацію, де чоловік у військовій формі, в званні полковник, відповідно до напису на екрані: (мова оригіналу) « ОСОБА_15 военный комиссар Луганска», який звертається з промовою;
- протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 11.12.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено публікацію (мова оригіналу) «В ЛГАУ торжественно отпраздновали начало нового учебного года», розміщена на сайті (мова оригіналу) «Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования «Луганский государственный аграрный университет имени ОСОБА_17 »», відповідно до якої (мова оригіналу) «поздравлять всех присутствующих приехали: Глава Луганской Народной Республики (ЛНР) Леонид Пасечник, …., военный комиссар города Луганска ОСОБА_15 …»;
- протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 04.01.2025. Так, у ході проведення огляду виявлено публікацію (мова оригіналу) «Военные комиссариаты ЛНР продолжают принимать на добровольную службу мужчин Республики. Паблик Мой Луганск», розміщена на сторінці, (мова оригіналу) «Мой Луганск | Новости ЛНР | Инцидент», на сайті, мова оригіналу «VK Видео», де знаходиться відеопублікація, на якій зафіксовано чоловіка у військовій формі в званні полковник, відповідно напису на екрані, (мова оригіналу) « ОСОБА_18 начальник отдела военного комиссариата по г. Луганску» який звертається з промовою;
- висновком портретної експертизи № 95 від 30.01.2025, згідно з яким на наданих на дослідженнях у якості порівняльного матеріалу файлах, зображена одна й та сама особа.
Згідно з Статутом Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, організації категорично забороняється здійснювати будь-яке втручання або діяльність політичного, військового, релігійного чи расового характеру, у зв'язку з чим співпраця каналами Інтерполу щодо вказаної особи є неможливою.
Таким чином, офіційно оголосити підозрюваного ОСОБА_5 в міжнародний розшук не надається можливим через суперечність правилам Інтерполу.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 297-2 КПК України вище вказані докази підтверджують, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України.
Про факт переховування підозрюваного ОСОБА_5 від слідства та суду свідчить те, що він на виклик до слідчого та прокурора для проведення слідчих дій, вручення письмового повідомлення про підозру не з'явився, а тому в повній мірі можна стверджувати про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відомості про переховування підозрюваного ОСОБА_5 підтверджуються опублікованими повістками про виклик, наведеними у цьому клопотанні, відповіддю оперативного підрозділу, оглядами ресурсів мережі Інтернет тощо.
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином викликався для вручення повідомлення про підозру, а також проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що відповідно до проколів огляду Інтернет-ресурсів та відповіді оперативного підрозділу останній перебуває в м. Лисичанськ Луганської області, тобто на території України, яка на цей час тимчасово окупована РФ та незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного підтвержено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки й оборони України, введеним у дію наказом Президента України.
Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.
Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом й при цьому в даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.
У цьому випадку, достатньо довести, що окремо визначена території відповідає одному з критеріїв встановлених п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, а саме:
1) частина території України, в межах якої збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль;
2) частина території України в межах якої збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376 більшість населених пунктів Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Крім того, згідно з межами та переліком районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях (додаються), затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 місто Луганськ (у тому числі місто Олександрівськ, селище Зразкове, селище Тепличне, селище міського типу Катеринівка) є тимчасово окупованою територією у Луганській області.
Таким чином, факт тимчасової окупації м. Луганськ є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 :
- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України;
- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, зокрема, не прибув на виклик без поважної причини 3 рази);
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, слідчий вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22025130000000322 від 24.06.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 297-2 КПК України, слідчим зазначено, що наразі у кримінальному провадженні відсутня необхідність проведення допиту свідків під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив відмовити.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, у судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22025130000000322 від 24.06.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
12.06.2025, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 12.06.2025 у кримінальному провадженні № 42020130000000148 від 16.10.2020 ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку з наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, а відтак обґрунтованістю неможливості вручити повістку про виклик та повідомлення про підозру останньому, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 118 (8043) від 12.06.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 12.06.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , на 10 годину 00 хвилин 20.06.2025, 21.06.2025 та 23.06.2025 за зазначеній в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_5 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою прокурора від 24.06.2025 з матеріалів кримінального провадження № 42020130000000148 від 16.10.2020 виділено в окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, та присвоєно номер 22025130000000322.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрюваний постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити його точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.
Постановою слідчого від 24.06.2025 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025130000000322 від 24.06.2025 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №22025130000000322 від 24.06.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 14-20 годині 27.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1