28.10.25 Справа №469/272/25
2/469/427/25
28 жовтня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Тавлуй В. В.,
за участю секретаря судового засідання Надич В.В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник позивача адвокат Унгуряну С. І. - не з'явився,
відповідач ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки, -
Позивач ОСОБА_1 18.03.2025 року звернулася до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому просила:
- здійснити поділ земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4348 га., позначеній на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 1, що становить частки земельної ділянки загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4348 га., позначеній на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 2, що становить частки земельної ділянки загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської област;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- здійснити поділ земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6927 га., позначеній на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 2, що становить частки земельної ділянки загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6927 га., позначеній на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 1, що становить частки земельної ділянки загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 5,3854., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області;
- після поділу земельних ділянок за кадастровими номерами 4820955000:02:000:0041, 4820955000:04:000:0016 в Державному земельному кадастрі провести державну реєстрацію права власності на новостворені земельні ділянки в Державному реєстр речових прав.
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що вона отримала у спадщину 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041 та частки земельної ділянки площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016 в порядку спадкування, які вона успадкувала після смерті батька - ОСОБА_4 , якому вони належали згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія МК № 009292. Також спадкоємцем за законом першої черги, який прийняв спадщину ОСОБА_4 є його син, відповідач по справі ОСОБА_2 , який не переоформив на себе спадкове майно.
Позивачка вказує, що вона бажає виділити свої частки земельних ділянок, але неможе це зробити в позасудовому порядку, оскільки правовий режим спільної часткової власності на земельні ділянки перешкоджає їй розпоряджатися належним їй майном без погодження з іншим співвласником.
На підставі вищенаведеного позивачка змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 03.04.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10.09.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Унгуряну С.І. .не з'явився, подав заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності та вказав, що позов підтримує та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, а тому на підставі ст.280 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді цієї справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч.3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
За вимогами ч.3 ст.12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори 08 жовтня 2015 року за № 1-915, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 (а.с.12).
Спадщина у зазначених частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК № 009292, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області від 03 серпня 2004 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 307.
Також спадкоємцем 1/2 частки земельної ділянки є син померлого - ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори 08 жовтня 2015 року за № 1-918, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_1 .
Спадщина у зазначених частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК № 009292, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області від 03 серпня 2004 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 307.
Також спадкоємцем 1/2 частки земельної ділянки є син померлого - ОСОБА_2 (а.с.13).
В свою чергу, інший спадкоємець ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, до цього часу не звернувся до нотаріусу за отриманням свідоцтва та не оформив своїх прав на частки спадкового майна.
У Позивача виникла необхідність у розпорядженні своїми частками земельних ділянок. Але враховуючи, що частини земельних ділянок в натурі не виділені, вона позбавлена можливості в повній мірі реалізувати своє право на розпорядження земельними ділянками.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Не оформлення спадкових прав на земельну ділянку та нездійснення державної реєстрації права власності на належну частину спадкового майна (1/2 частки земельної ділянки) унеможливлює вирішення даного спору у досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 31-2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
В свою чергу, частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Спадкоємець прийняв спадщину оскільки він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 22 березня 2023року у справі №463/6829/21-ц згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на частки земельної ділянки, загальною площею площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041 та частки земельної ділянки площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016 за відповідачем ОСОБА_2 , отже ним не оформлено своїх спадкових прав на вищевказане нерухоме майно.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Виходячи з вищевикладеного суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлого ОСОБА_4 , хоча не оформив своїх спадкових прав щодо земельних ділянок
Правовий режим спільної часткової власності на земельну ділянку перешкоджає позивачу розпоряджатися належним їй майном без погодження з іншим співвласником так як він на цей час формально відсутній.
На замовлення Позивача, інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 виконано схеми поділу земельних ділянок.
По земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:02:000:0041, загальною площею 4,8695 га., співвласнику ОСОБА_1 запропоновано виділити ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,4348 га., що відповідає ії частці , співвласнику ОСОБА_2 запропоновано виділити ділянку № НОМЕР_2 , площею 2,4348 га.., що відповідає його частці ;
По земельній ділянці з кадастровим номером 4820955000:04:000:0016, загальною площею 5,3854 га., співвласнику ОСОБА_1 , запропоновано виділити ділянку № НОМЕР_2 , площею 2,6927 га., що відповідає ії частці , співвласнику ОСОБА_2 запропоновано виділити ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,6927 га., що відповідає його частці .
З метою досудового врегулювання спору, на адресу Відповідача, цінним листом з описом вкладенням було направлено пропозицію, щодо отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом частини земельних ділянок за кадастровими номерами 4820955000:02:000:0041, 4820955000:04:000:0016 та запропоновано підписати плани поділу земельних та повернути відправнику, вчинити нотаріальний поділ земельних ділянок.
Але, зазначений лист повернувся без вручення.вручення
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності визначається у порядку визначеному законом.
За змістом ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Положеннями ст. 355 ЦК України передбачено, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. За частиною 2 даної статті, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
За нормами чч. 1, 3-5 ст.89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно ч.ч.1 - 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. ч.1,2 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними.
При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові №501/2148/17 від 19.05.2021 року.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою , що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (п.п. «е» п. 18) у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.
Отже, викладений в позовних вимогах варіант поділу спадкової земельної ділянки, площу якої неможливо поділити порівну, за якого є найменшою різниця в частках співвласників, є справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам закону та не порушує прав на земельну ділянку обох співвласників, крім того виділена частина позивача менша ніж частина відповідача.
Таким чином, за відсутності доказів зворотнього, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 355, 356, 358,364, 367 ЦК України, ст.88 ЗК України, ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки задовольнити у повному обсязі.
Здійснити поділ земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4348 га., позначену на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 1, що становить частки земельної ділянки загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4348 га., позначену на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 2, що становить частки земельної ділянки загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 4,8695 га., кадастровий номер 4820955000:02:000:0041, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Здійснити поділ земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6927 га., позначену на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 2, що становить частки земельної ділянки загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6927 га., позначену на Плані поділу земельної ділянки, складеному інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 , під № 1, що становить частки земельної ділянки загальною площею 5,3854 га., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 5,3854., кадастровий номер 4820955000:04:000:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Березанської селищної ради Миколаївського (колишнього - Березанського ) району Миколаївської області.
Після поділу земельних ділянок за кадастровими номерами 4820955000:02:000:0041, 4820955000:04:000:0016 в Державному земельному кадастрі провести державну реєстрацію права власності на новостворені земельні ділянки в Державному реєстр речових прав.
На підставі ст.133, 141 ЦПК України стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2422,40грн. судового збору.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: