Справа № 201/13600/25
Провадження № 1-кс/201/4616/2025
Іменем України
29.10.2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), який діє в інтересах ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), на постанову прокурора про відмову у закритті кримінального провадження,
встановив:
Адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра зі скаргою на постанову прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 13.10.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначає, слідчими слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області за процесуального керівництва прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024042130000119 від 11.11.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 10.10.2025 року адвокатом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 скероване клопотання процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 12024042130000119 від 11.11.2024 року про закриття кримінального провадження. 21.10.2025 року захисниками ОСОБА_3 було отримано постанову про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 13.10.2023 року. На думку скаржника, оскаржувана постанова прокурора містить формальний характер та ґрунтується на неправильному тлумаченні положень законодавства. Прокурором в повній мірі не досліджено наведені у клопотанні факти, аргументи та документи, а також обставини кримінального провадження. Скаржник зазначає, що вказана постанова є необґрунтованою та протиправною, оскільки не відповідає вимогам ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження згідно ч.4 ст. 304 КПК України, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У той же час, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.
Слідчий суддя повинен встановити, чи скарга відповідає вимогам процесуального закону. Для цього необхідно встановити, чи 1) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу, 2) скарга підлягає розгляду у Соборному районному суді міста Дніпра (підсудна цьому суду), 3) подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК, а також 4) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка підлягає оскарженню (тобто, належить до зазначених у ч. 1 ст. 303 КПК Україн).
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначені ч. 1 ст. 303 КПК України. Вказане положення кримінального процесуального закону містить одинадцять різних видів процесуальних рішень або форм бездіяльності, які можуть бути оскаржені особою.
Тобто, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені не будь-які дії або бездіяльність органу досудового розслідування або прокурора, а лише визначені положеннями ст. 303 КПК України.
Отже, частиною першою статті 303 КПК України установлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржуються під час досудового розслідування.
При цьому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України). Виняток із такого правила становлять рішення, прийняття яких КПК України не передбачає, але їх фактично прийнято (п. 27 постанови Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к).
Отже, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК, не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді, крім рішень, які хоч прямо і не передбачені КПК України, але фактично прийняті слідчим, дізнавачем або прокурором. Усі інші їхні рішення, дії чи бездіяльність можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.
Крім того, заявник у скарзі посилається на ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якого на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Проте, зі змісту вимог поданої скарги вбачається, що предмет оскарження не відноситься до такого виду бездіяльності, яка згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України підлягає оскарженню під час досудового розслідування, отже виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді, які здійснюються за правилами ст.303-309 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тобто ч. 4 ст. 304 КПК України регулює дії слідчого судді щодо вирішення ним процесуального питання про те чи повинен він взагалі здійснювати судовий розгляд за доводами конкретної скарги по суті. На цій стадії КПК України не наділяє слідчого суддю правом з'ясовувати обґрунтованість доводів особи, яка звернулася зі скаргою, щодо необхідності її задоволення. Адже ч. 4 ст. 304 КПК України закріплено імперативне правило, у відповідності до якого в разі отримання скарги на бездіяльність органів досудового розслідування, що не підлягає оскарженню на відповідній стадії, суддя повинен постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Ураховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Оскільки скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, що не підлягає оскарженню, тобто не входить до переліку, передбаченого ст. 303 КПК, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись ст. 26, 303-307, 309 КПК України , слідчий суддя
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за скаргоюадвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на постанову прокурора про відмову у закритті кримінального провадження.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1