Справа № 214/9222/25
Провадження № 2/210/2133/25
іменем України
29 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, -
16 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 20.06.2017 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 26.12.2017 року проходить військову службу в Збройних Силах України. 30.09.2024 року його було звільнено з підприємства відповідача за власним бажанням. Не зважаючи на оголошення воєнного стану в Україні та в порушення Конституції України підприємство продовжує порушувати закон та має на своїй вивісці лозунги іноземною мовою (російською мовою), що створює позивачу дискомфорт та відчуття не поваги до людей які захищають свою Батьківщину та завдають йому моральних страждань, які оцінені ним в розмірі 291 600 грн.
Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2025 року вказану справу було направлено за підсудністю до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08 жовтня 2025 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 09 жовтня 2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Єфремова Т.О. подала до суду відзив на позов, в якому зазначив, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що підстави для відшкодування моральної шкоди у даній справі відсутні. Позовна заява не місить належних доказів порушення прав ОСОБА_1 , а спірні правовідносини не містять ознак, які б відповідали передумовам, необхідним для виникнення обов'язку зі сторони Відповідача щодо компенсації моральної шкоди, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства та усталеної судової практики, у тому числі практики Європейського суду з прав людини.
Представник відповідача також зазначила, що розміщена на борді, фото якого додано до позовної заяви, інформація не містить інформації про товари, роботи чи послуги, не є рекламою та не має на меті інформування про діяльність суб'єкта господарювання з метою укладення договорів або просування товарів/послуг, тому посилання на недотримання відповідачем вимог ст.28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не має підстав. Правомірність дій відповідача підтверджується також матеріалами перевірки застосування ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» державної мови, проведеної Уповноваженим Верховної Ради із захисту державної мови, проведеної на підставі наказу №727-ДК від 18.09.2025.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» кожна особа має право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови або інших уповноважених органів зі скаргою про порушення вимог вказаного Закону, а також з вимогою усунення перешкод чи обмежень у користуванні державною мовою. Користуючись цим правом до Уповноваженого із захисту державної мови 04.09.2025 було подано скаргу №В-1976/СК, у якій стверджувалося, що за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1 розміщена інформація, нібито оформлена не державною мовою. До Скарги були додані копії фотоматеріалів, які є ідентичними тим, на які посилається у своїй позовній заяві ОСОБА_1 . З огляду на тотожність зображень та обставин звернення, існує висока вірогідність того, що саме позивач є особою, яка звернулася зі Скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови.
На підставі зазначеної Скарги Наказом Уповноваженого із захисту державної мови було ініційовано відповідний захід державного контролю. За результатами перевірки було складено Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 09.10.2025 року, в якому Представником Уповноваженого Кристиною Головачовою зроблено чіткий та недвозначний висновок про відсутність факту порушень вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з боку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Таким чином, офіційні результати державного контролю підтвердили правомірність дій підприємства та спростували твердження про порушення мовного законодавства Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Обставини, викладені у Скарзі, не знайшли свого підтвердження, що свідчить про їхню безпідставність та необґрунтованість. Відповідно, позовні вимоги, похідні від таких недоведених обставин, також не можуть вважатися такими, що підлягають задоволенню .Відтак посилання позивача на порушення мовного законодавства є необґрунтованими та не можуть вважатися доказом спричинення йому будь-якої моральної шкоди. Натомість результати проведеного державного контролю офіційно підтверджують відсутність будь-яких порушень вимог мовного законодавства з боку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що прямо спростовує доводи позивача.
Позивачем не доведено наявність будь-яких негативних наслідків або моральних страждань, які б настали внаслідок дій відповідача. Відтак, відсутні правові підстави вважати, що його права були порушені у спосіб, який би міг породжувати право на відшкодування моральної шкоди.
27 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій ОСОБА_1 зазначив, що в матеріалах справи міститься акт про відсутність порушення з боку відповідача, однак зазначений акт було складено з порушенням встановленої процедури, оскільки жодної фактичної перевірки за місцем розташування об'єкта не проводилось. Відповідно до змісту самого акта убачається, що уповноважений: не здійснював виїзду на місце події; не проводив огляд об'єкта, не опитував працівників і не здійснював фото-, відео- чи іншу фіксацію; висновки зробив виключно на підставі письмового пояснення відповідача, який, природно, заперечив факт порушення. Відповідно до ст.55-56 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» уповноважений розглядає скарги шляхом перевірки обставин порушення та має право складати акти лише за результатами перевірки, проведеної ним або його представником. Таким чином, акт без фактичного дослідження об'єкта (тобто без виїзду та фіксації доказів) не є належним і допустимим доказом відсутності зазначеного ним порушення. Просив суд не враховувати акт перевірки Уповноваженого із захисту державної мови, як належний та допустимий доказ у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п.3 ч.2 ст.11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч.2 ст.16 ЦК України).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Водночас у ч.1 ст.1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів чи цієї особи.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
За змістом частин першої, другої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою України є українська мова. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. ст. 1, 2, 12, 20, 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом
Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ніхто не може бути примушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов'язків за трудовим договором іншу мову, ніж державна, крім випадків: а) обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства; б) створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій. Трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.
Проте, посилаючись на вказані норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» позивачем не наведено обґрунтування якими саме діями чи бездіяльністю відповідачем було їх порушено.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою реклами в Україні є державна мова. У друкованих медіа, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається такий друкований медіа. Мовою реклами на телебаченні і радіо є державна мова. Мовою реклами, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
Судом встановлено, що відповідно до долучених до матеріалів справи світлин наявні зображення на яких містять написи зроблені іноземною мовою, а саме російською, наступного змісту: мовою оригіналу «Папы и Мамы, Спасиб за безопасный труд» та «Шахтоуправление по подземной добычи руды». Також долучено зображення поганої якості на якому складно розпізнати напис на фото. (а.с. 4-6)
При цьому позивачем не зазначено де було зроблено вказані зображення, за якою адресою розміщенні вказані білборд та чому вказану інформацію позивач ототожнює саме з діяльністю відповідача. Крім того, на вказаних зображеннях відсутня інформація про товари, роботи, послуги, а лише наявні написи з закликом до певних дій і не є інформацією для загального ознайомлення.
Відповідно до Акту про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови від 09.10.2025 р. складеного представником Уповноваженого із захисту державної мови К.Головачовою на підставі наказу Уповноваженого із захисту державної мови від 18.09.2025 №727-ДК «Про здійснення державного контролю за застосуванням державної мови ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не встановлено факту порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
За змістом положень ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абз.2 ч.3 ст.23 ЦК України).
Водночас відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності усіх підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.
Виходячи із загальних засад доказування у справах про відшкодування моральної шкоди, на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди (або ж у визначених випадках незалежно від вини відповідача).
За змістом положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач, стверджуючи про надання інформації недержавною (російською) мовою не зазначив, яка саме інформація була надана недержавною (російською мовою). Обсяг та зміст інформації, яку позивач вважає такою, що викладена відповідачем без додержання вимог чинного законодавства, є обставинами, що підлягають доказуванню в такій категорії справ. При цьому позивач не подав висновку та не заявив клопотання про проведення судової лінгвістичної експертизи писемного мовлення для встановлення та підтвердження обставин, на які він посилається у позовній заяві, і якими обґрунтовує позовні вимоги.
Сама лише та обставина, що на вулицях міста позивач бачить зображення з текстами викладеними на іноземній мові, не може беззаперечно свідчити про наявність у зв'язку з цим у позивача моральних страждань та вину у цьому саме відповідача.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, даний позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача суд відмовляє повністю, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України понесені нею в справі судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.56 Конституції України, ст.2, 15, 16, 23, 1167, 1173 ЦК України, ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 51, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович