Справа № 172/2027/25
Провадження № 3/172/898/25
Іменем України
28.10.2025 року суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 14 серпня 2025 року водій ОСОБА_1 по вул. Калинова с. Письменне Синельниківського району Дніпропетровської області керував мотоциклом Мінськ 125 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він не визнає своєї провини, оскільки не керував транспортними засобом в стані алкогольного сп'яніння, а долучені до матеріалів справи відеозаписи відображають лише процес його розмови із працівниками поліції під час стоянки транспортного засобу. Крім того, зазначив, що працівниками поліції порушено встановлений законодавством порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, оскільки він був впевнений у тому, що не вживав алкоголю, він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу Аlcotest Drager 6820, а після того як той показав позитивний результат 0,23% не погодився із таким висновком, однак працівники поліції не врахувати дану обставину і не вручили йому письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, а склали протокол про адміністративне правопорушення. В звя'язку з чим, просив закрити провадження по справі, оскільки відеозапис не містить зображення транспортного засобу, який знаходиться у русі під його керуванням, тобто достовірних, належних і допустимих доказів керування транспортним засобом до суду не надано, крім того порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Адвокат Лащенко В.А. у судовому засіданні просив закрити провадження по справі, оскільки відеозапис не містить зображення транспортного засобу, який знаходиться у русі під керуванням ОСОБА_1 , тобто достовірних, належних і допустимих доказів керування транспортним засобом до суду не надано.крім того порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи адвоката Лащенко В.А., дослідивши докази та проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 14.08.2025 року було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 по ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В роз'ясненнях, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з наступними змінами, звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно наказу № 1026 Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім того. відповідно до п.п. 8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно дост. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол застаттею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення застаттею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності застаттею 130 КУпАПвідсутні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.08.2025 року серії ЕПР1 № 422928, в с. Письменне по вул. Калинова, 1, ОСОБА_1 керував мотоциклом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В підтвердження винуватості в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, працівниками поліції долучено до матеріалів справи результату алкотесту Drager від 14.08.2025 року: тест позитивний 0,23 промілле.
Разом з цим, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що мотоцикл був припаркований, тобто перебував у статистичному стані та не рухався. Матеріали відео фіксації не містять вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки.
Беручи до уваги диспозицію ч. 1ст. 130 КУпАП можна констатувати, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є особа, яка управляє транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою частиною складу зазначеного правопорушення, більш того, в даному випадку взагалі має преюдиціальне значення, так як в подальшому, при доведенні стану сп'яніння, така особа буде притягнута до відповідальності саме за керування транспортним засобом у такому стані.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити факт ухилення особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Діюче законодавство не містить чіткого визначення самого поняття керування транспортним засобом. Виходячи з загально визначеного розуміння правової природи цього поняття та його тлумачення в юридичній літературі, під управлінням транспортним засобом слід розуміти вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Відповідно до правових позицій, викладених в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт того, що автомобіль рухався або почав рухатися.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису не вбачається технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки. Як встановлено в судовому засіданні автомобіль перебував у статичному стані.
Таким чином, на думку суду, факт керування транспортним засобом матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджено.
Крім того, як вбачається із оглянутого відеозапису події, водій ОСОБА_1 погодився пройти тест на виявлення алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного засобу «Drager», проте не погодився із результатами такого огляду зазначивши що пив квас. Однак, всупереч законодавчих вимог, працівники патрульної поліції направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я не видали та проведення такого огляду не забезпечили.
Отже поліцейськими не були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП щодо порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а також вимоги зазначених вище Інструкції та Порядку.
Окремо слід зазначити, що пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
При визначенні 14.08.2025 приладом Drager Alcotest 6810 результату 0,23 % проміле у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 5 до плюс 50 градусів Цельсія, реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитись у межах 0,23 % проміле +/- 0,042 % проміле, тобто у межах від 0,19 % проміле до 0,27 % проміле.
Згідно чеку про результати проведення тесту, температура повітря складає +33,0 градус Цельсія.
Виходячи з наведеного, показник 0,23 % проміле встановлений із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6810 у ОСОБА_1 в межах технічної похибки, яка допустима під час застосування зазначеного технічного засобу.
Крім того, статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння (млява мова, поведінка не відповідає обстановці).
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
Отже, коли у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він був не згодний з показниками технічного приладу 0,23 проміле, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожньогоруху є недоведеною поза розумним сумнівом.
Виходячи з аналізу всіх наявних у справі доказів, суд вважає, що не може сприймати відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, беззаперечно достовірними та достатніми для доведення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено вст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
Отже, за таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд вважає, що за таких обставин провадження в справі слід закрити в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, ст. 130 ч. 1, 247, 251, 252 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.Є.Філіппов