Справа № 455/1906/25
Провадження № 2/455/775/2025
Іменем України
29 жовтня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
учасники справи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 38922870, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 21, корпус В ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про солідарне стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( надалі - відповідач 1, позичальник) та ОСОБА_2 ( надалі - відповідачка 2, поручителька) про солідарне стягнення заборгованості за договором № 60200380845 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ від 22.01.2025 року (надалі -договір) у розмірі 8384,08 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2025 року ФОП ОСОБА_3 (надалі - постачальник) та відповідач уклали договір. За цим договором відповідач отримав в оренду на умовах лізингу мобільний телефон маршрутизатор TP-Link Archer C50 (Archer C50) та телевізор 43» Satelit 43F8200WS» ( надалі - товар) встановленою вартістю 10198,00 грн. Умовами пакету фінансування, визначеними у договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість. Відповідно до п.1.1.,1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ №2024062805 від 28.06.2024 року право вимоги до відповідача за договором відступлено постачальником на користь позивача в момент підписання договору 22.01.2025 року. Постачальник та поручителька уклали договір №30200280845 від 22.01.2025 поруки за клієнта в системі ПлатиПізніше™ ( надалі - договір поруки), за умовами якого відповідачка 2 прийняла на себе зобов'язання разом з позичальником нести солідарну відповідальність за належне виконання в повному обсязі зобов'язань за договором. Оскільки відповідач 1 не погасив заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом про солідарне стягнення боргу.
17 вересня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Судове засідання, призначене на 09 жовтня 2025 року, суд відклав на 29 жовтня 2025 рік, оскільки це була перша неявка відповідачів, повідомлених належним чином і які не проінформували суд про причини неявки. Повістку відповідач 1 отримав 23.09.2025 року. Відзиву відповідачі не подавали.
В судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 рік, сторони не з'явилися. Явка учасників справи не визнавалась обов'язковою.
Позивач повідомлений про дату та час судового засідання через електронний суд.
В прохальній частині позовної заяви (п.3) міститься заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача та погодження на ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач 1 повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Судова повістка повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з зазначенням «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (див. постанову Верховного Суду по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) від 10.05.2023 року). Також суд повідомив відповідача 1 про дату та час судового засідання шляхом скерування судової повістки СМС повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві. Судову повістку відповідач не отримав.
Відповідач 2 повідомлений про місце, дату та час судового засідання шляхом розміщення оголошення на сайті суду, так як згідно з даними державного демографічного реєстру відповідачка 2 з 10.12.2024 року не має зареєстрованого місця проживання. Додатково суд повідомив відповідачку 2 шляхом скерування СМС повідомлення на номер телефону, який зазначений у позовній заяві. СМС повідомлення відповідачка 2 отримала 09.10.2025 року.
Суд вжив всі можливі заходи для забезпечення права учасників справи бути проінформованими про місце, дату та час судових слухань та особистої участі в судових засіданнях, однак в судове засідання сторони не з'явилися.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з'явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подали, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
28.06.2024 року позивач та постачальник уклали договір №2024062805 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), за умовами якого постачальник постачає товар клієнтам та відступає процесинг-центру ( позивачу) права вимоги та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а процесинг-центр (позивач) здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником позивачу прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. З дати відступлення права вимоги платежів, позивач стає кредитором на набуває за договором з клієнтами в частині грошових вимог, зазначених у відповідному договорі з клієнтом. Відступлення права вимоги відбувається в момент підписання договору з клієнтом. Постачальник повідомляє про це клієнта в момент підписання договору.
22.01.2025 постачальник та відповідач 1 уклали договір.
За цим договором відповідач отримав в оренду на умовах лізингу товар встановленою вартістю 10198,00 грн. Передача товару відповідачу засвідчена підписом відповідача 1 на Договорі.
Умовами пакету фінансування, визначеними у договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця до 20 числа кожного місяця (всього 9 платежів); перший платіж має бути сплачений до 20.02.2025 року, останній - до 20.10.2025 року ( п. 14 договору).
Згідно з умовами цього договору, клієнт отримує товари (послуги) у постачальника на умовах цього договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання цього договору всі існуючі і майбутні права позичальника за договором відступаються на користь позивача ( п. 8.1. договору) .
Відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 15/03-24 від 15.03.2024 р. (далі Правила), що є невід'ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з Правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.
У п. 12.2.,12.3 договору узгоджено сплата відповідачем 1 неустойки ( штрафу) у разі прострочення сплати платежів.
Відповідно до п. 12.4. договору, у разі прострочення клієнтом сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів останній зобов'язаний за першою вимогою позивача протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування.
Відповідно до п. 13.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше не вказано в пакеті фінансування, цей Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов'язання сторін за Договором на кінець строку його дії не є погашеними.
Відповідно до п. 13.8 договору відповідач 1 ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу №15/03-24 від 15.03.2024, зміст Правил є зрозумілим і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
За умовами п.18.5 цих Правил зв'язок між сторонами здійснюються за допомогою поштового, електронного, факсимільного, телефонного засобів зв'язку. Для умов Договору обов'язок сторін з відправлення кореспонденції вважається належним чином виконаним при відправленні її рекомендованим листом за поштовою адресою, а за відсутності поштової адреси - за адресою місця проживання/місцезнаходження, вказаною у Договорі. Якщо сторона Договору не повідомила іншу адресу завчасно та в письмовій формі про зміну своєї поштової адреси (адреси місця проживання/ місцезнаходження), така Сторона не може посилатися на фактичне неотримання кореспонденції, як на підставу для невиконання своїх зобов'язань за Договором.
22.01.2025 року з метою забезпечення належного та повного виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором постачальник та поручителька уклали договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань, що виникають за договором.
Заборгованість за договором, яка розрахована позивачем, згідно розрахунку суми заборгованості станом на 16.09.2025 рік становить 8384,08 грн, з яких заборгованість по платежам - 7551,46 грн, по неустойці ( штрафу) - 832,62 грн. В розрахунку до заборгованості позивач відніс платежі, строк сплати яких згідно п. 14 договору - 20.09.2025 року та 20.10.2025 року. Згідно наданого розрахунку відповідач 1 сплатив 19.02.2025 року 3400,00 грн та 31.03.2025 року - 2000,00 грн.
Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за договором. Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Згідно зі ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов'язань, обов'язковість договору і наслідки не виконання зобов'язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК. Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув. В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув право вимоги за договором до відповідача.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази в частині, що підтверджують існування зобов'язальних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідача суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують існування договірних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідачки. Однак надані позивачем докази не підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.
Водночас і відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань повністю.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
Позивач просив стягнути з відповідачів 7551,46 грн заборгованості по місячних платежах, в тому числі і по місячних платежах, строк сплати яких відповідно до п. 14 договору - 20.09.2025 та 20.10.2025 рік. Згідно розрахунку заборгованості станом на 16.09.2025 рік прострочення сплати платежів становить більше 30 календарних дні. Доказів дотримання процедури дострокового стягнення всіх платежів, належних до сплати згідно п. 14 договору позивач не надав.
Так, в договорі ( п.12.4. договору) чітко зазначено, що право на дострокову одноразову сплату всіх платежів, передбачених п.14 договору, позивач набуває за таких умов в сукупності: прострочення сплати платежів має бути більше 30 календарних днів, позивач маз звернутися до відповідача 1 з вимогою достроково одноразово сплатити всі платежі, належні до сплати згідно з пакетом фінансування. І лише за виконання цих умов відповідач 1 набуває обов'язку в 10-денний (календарний) строк достроково одноразово сплатити всі платежі після отримання такої вимоги. Позивач не надав доказів, що він звертався до відповідача 1 з вимогою про дострокове повернення всіх платежів і що така вимога отримана відповідачем 1, а тому суд виснує, що станом на 16.09.2025 року позивач не набув права вимагати платежів, строк сплати яких 20.09.2025 та 20.10.2025 рік.
Отже, позивач не набув права на дострокове стягнення двох останніх платежів на суму 3184,05 грн (1592,03 +1592,02), тому до стягнення підлягає сума 4 367,41 грн заборгованості по місячних платежах. Станом на 16.09.2025 рік вимога про стягнення платежів за 20.09.2025 та 20.10.2025 рік є передчасною.
Щодо правильності обчислення заборгованості по неустойці ( штрафу), то перевіркою встановлено, що нарахований кінцевий розмір неустойки (штрафу) не відповідає умовам п. 12.3. договору:
-станом на 20.06.2025 рік заборгованість становила 1183,37 грн, тому станом на 20.07.2025 року сума нарахованої неустойки (штрафу) становить 118,34 грн, що відповідає сумі розрахованої позивачем;
-станом на 20.07.2025 рік заборгованість становила 2775,39 грн, тому станом на 20.08.2025 року сума нарахованої неустойки (штрафу) має становити 277,54 грн ( 2775,39 х 10%/100%), а не 395,88 грн як розраховано позивачем;
-станом на 20.08.2025 рік заборгованість становила 4367,41 грн, тому станом на 16.09.2025 року сума нарахованої неустойки (штрафу) має становити 436,74 грн ( 4367,41 х 10%/100%), а не 832,62 грн як розраховано позивачем.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язань частково або в повному обсязі.
Відповідачка 2 поручилася за належне виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань в повному обсязі, а тому несе солідарну відповідальність перед позивачем за сплату місячних платежів в сумі 4 367,41 грн та за сплату неустойки ( штрафу) в сумі 436,74 грн.
Враховуючи, наведені розрахунки, суд виснує, що позов слід задовольнити частково та солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 4804,15 грн. ( 4367,41 грн + 436,74 грн).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.09.2025 року.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 4804,15 грн., що становить 57,30 % від заявленого розміру (4804,15 грн./8384,08 грн Х 100%), а тому судовий збір потрібно покласти на відповідачів у пропорційному розмірі у рівних частинах: по 694,02 грн. з кожного.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» заборгованість у розмірі 4804 грн 15 коп (чотири тисячі вісімсот чотири гривні 15 коп).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» судові витрати, що становлять 694 грн. 02 коп. (шістсот дев'яносто чотири гривні 02 копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп» судові витрати, що становлять 694 грн. 02 коп. (шістсот дев'яносто чотири гривні 02 копійок) судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія» Фангарант Груп», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 38922870, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 21, корпус В.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя С.М. Івасенко