ЄУН 932/8558/25
Провадження №2-а/932/191/25
Іменем України
29.10.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив скасувати постанову №355 від 30.05.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
В обґрунтування вимог зазначив, що 23.05.2025 його зупинили поліцейські в м. Костянтинівці з метою перевірки військово-облікових документів, в ході перевірки йому було повідомлено, що він перебуває в розшуку як порушник правил військового обліку, після чого його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На той час він перебував на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташовується у АДРЕСА_1 . 23.05.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 йому запропонували пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), але він відмовився.
23.05.2025 відносно нього було складено протокол №353 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. В графі пояснень в протоколі він зазначив, що відмовляється від проходження ВЛК, бо це його право, а не обов'язок, він має вади здоров'я , перебуває на лікарняному, підтвердженням є медичні довідки , які додані окремо, та додав до протоколу медичні документи. До протоколу ця документація з невідомих причин долучена не була. Так, в протоколі зазначено, що додатками до протоколу є копія паспорту, копія акту щодо відмови від отримання повістки на ВЛК, копія повістки. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.05.2025 о 10-00 в кабінеті №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
30.05.2025 він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи, однак туди його не впустили, усно повідомивши, що справу не розглядали, оскільки в ТЦК звільнився юрист, та про розгляд справи повідомлять додатково. При цьому був присутній його батько ОСОБА_2 .
Протягом червня 2025 року він неодноразово телефонував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але йому казали чекати повідомлення.
04.07.2025 він знов з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання направлення на ВЛК та проходження медичної комісії, знов запитав про дату розгляду справи за протоколом №355 від 23.05.2025, та йому видали постанову №355, датовану 30.05.2025.
Цією постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджується з постановою, оскільки в ній та в протоколі відсутні відомості, що він раніше не проходив медичний огляд або у нього закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, як це передбачено п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024. Пунктом 74 Порядку №560 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку. Відповідачем не виписувалось та не надавалось йому направлення на ВЛК, до протоколу воно також не долучене. Відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував медичні документи, надані позивачем, не надав їм будь-якої оцінки.
Крім того, постанова №355 прийнята та підписана відповідачем заднім числом, всупереч ст.285 КУпАП в триденний строк з дня прийняття не вручена позивачеві та не надіслана засобами поштового зв'язку. Також ця постанова не надіслана і після порушення цього строку, починаючи з 03.06.2025 і до 04.07.2025, коли була отримана позивачем особисто. Також відповідачем порушене його право на особисту участь при розгляді адміністративної справи, він не зазначав в протоколі або окремій заяві про розгляд справи за його відсутності, тим більше, що розгляд справи з дотриманням процедури фактично не відбувався. Наведене в сукупності вважає підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 25.07.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, яку вирішене розглядати без повідомлення сторін. Відповідачеві роз'яснене право подати суду відзив на позовну заяву. Ухвалу доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 26.07.2025 о 20:50:10.
Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв або клопотань суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку, що підтверджене військовим квитком серії НОМЕР_1 .
23.05.2025 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення №355 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наведеними в протоколі, він відмовляється від проходження ВЛК , бо це - його право, а не обов'язок, має вади здоров'я, перебуває на лікарняному, підтвердженням є медичні документи, які він додає окремо. Згідно з відомостями протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися 30.05.2025 о 10-00 в кабінеті №1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.05.2025 №355 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України за те, що він, перебуваючи на обліку та будучі доставленим працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 23.05.2025 о 18-00, відмовився від проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим порушив вимоги ч.1 абз.6 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п.4 п.1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. На позивача за вчинення інкримінованого правопорушення накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.
За положеннями ч.1 абз.6 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п.п.4 п.1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
То ж, слід констатувати, що відповідач правомірно висунув позивачеві пропозицію пройти медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, а ОСОБА_1 мав пройти такий огляд як військовозобов'язана особа, але відмовився від його проходження.
Як стверджує в позовній заяві позивач, 23.05.2025 ним були надані відповідачеві медичні документи, які відповідач не врахував а ні при складанні протоколу, а ні при прийнятті постанови, яка була прийнята за відсутності ОСОБА_1 у невизначений час та датована 30.05.2025, що порушує права позивача.
Відповідно дост.235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КпАП України встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
В оскаржуваній постанові відомості про участь ОСОБА_1 у розгляді справи відсутні. Так само в ній відсутні дані про надання ним медичних документів про стан здоров'я, висновки про надання ним оцінки при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, ч.1 ст.268 КпАП України визначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Частини 1 та 2 ст.279-9 КпАП України закріплюють, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як стверджує позивач, 30.05.2025 він з'явився у визначений час - о 10-00 до РТЦК а СП, алей йому було повідомлено, що розгляд справи не відбудеться, та запропоновано чекати виклику. Протягом червня він неодноразово цікавився у відповідача датою розгляду справи, відповіді не отримував, і в подальшому лише 04.07.2025 отримав в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржувану постанову, датовану 30.05.2025, отримання постанови саме 04.07.2025 підтверджене відміткою на її зворотному боці. При цьому заяви про згоду з вчиненням правопорушення та притягнення до відповідальності за його відсутності позивач відповідачеві не подавав.
За вимогами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що відповідач, будучі вчасно повідомленим про надходження позову, його зміст і вимоги, не подав у визначений судом строк відзиву на позов та доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень.
Враховуючи відсутність у справі відомостей на спростування доводів позивача, суд, беручи до уваги неподання відповідачем доказів на підтвердження правомірності прийнятої постанови, вважає недоведеними в ході розгляду справи правомірність оскаржуваного рішення.
Отже, суд констатує порушення, допущене відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови, неподання відповідачем доказів письмової згоди ОСОБА_1 з вчиненим правопорушенням та розглядом справи без його участі, та погоджується з доводами позивача про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
При цьому суд зазначає, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) унормоване, що не зважаючи на обов'язок, визначений у п. 1 статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) щодо зобов'язання судів давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ від 18.07.2006). Отже, враховуючи положення практики ЄСПЛ, слід зазначити, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від суду, якщо він лише констатує наявність порушень відповідно до норм закону. Таким чином, за умови встановлення суттєвих порушень з боку відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови немає потреби надавати відповідь на інші твердження, наведені позивачем.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Позивачем не заявлено у позові вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
В даній справі з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне ухвалити рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Щодо питання стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 605,60 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 484,48 грн, понесені ОСОБА_1 , підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №355 від 30.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КпАП України.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КпАП України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з ІНФОРМАЦІЯ_2 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 , за рахунок бюджетних асигнувань витрати на сплату судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів дня проголошення рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду виготовлене й підписане 29.10.2025.
Суддя: В.С. Салькова