Справа № 1-209/11
Провадження № 1/932/13/25
29 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора про закриття кримінальної справи за №31-01-13 у зв'язку зі звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності:
ОСОБА_4 , - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, громадянина України, працездатного, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , засудженого 03.03.2010 року Дебальцевським міським судом за ч.1 ст.185КК України,
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389KK України,
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання від прокурора Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про закриття кримінальної справи в порядку ст.49KK України.
За змістом пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4 інкримінується наступне: відповідно до вироку Дебальцівського міського суду Донецької області від 03.03.2010 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.1 ст.185КК України, і призначено покарання у виді громадських робіт строком 240 годин.
26 березня 2010 року він був поставлений на облік у кримінально-виконавчій інспекції м. Дебальцеве Донецької області, де 29 березня 2010 року під розпис був ознайомлений із порядком відбування покарання у виді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування.
Того ж дня обвинуваченому було видано направлення до комунального підприємства «Мирком» для відбування призначеного судом покарання. Однак, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання, без поважних причин у період з 29 березня 2010 року по 17 травня 2010 року на роботу у КП «Мирком» він не з'являвся.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 було винесено письмове попередження та відібрано письмове зобов'язання про обов'язкову явку до підприємства для подальшого відбування покарання. Проте, діючи повторно умисно та без поважних причин, ОСОБА_4 знову не з'явився за місцем відбування громадських робіт.
Згідно з відповіддю КП «Мирком» станом на 11 лютого 2011 року, ОСОБА_4 жодного дня покарання не відбув, тобто має 0 годин відпрацьованого строку громадських робіт.
В порядку ст.ст.7-1, 11-1KПK України (в редакції 1960 року) до суду звернувся прокурор Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області з письмовим клопотанням про вирішення питання про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 відповідно до ст.49KK України,
У судовому засіданні прокурор просив суд задовольнити його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , вказуючи на те, що підсудний обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389KK України, 30.08.2012 року ОСОБА_4 був оголошений у розшук, також посилаючись на п.2 ч.1 ст.49КК України та ст.11-1KПK України (в редакції 1960 року), відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 3 роки.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши наявні матеріали, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора за наступними підставами.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 10 жовтня 2024 року, змінено територіальну підсудність судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з 21 жовтня 2024 року, шляхом її передачі до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 14 січня 2025 року - №31/0/15-25, суддю Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відряджено до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська для здійснення правосуддя строком на 1 рік із 27 січня 2025 року.
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», відповідно до якого змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра.
На підставі рішення зборів суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року та відповідно до протоколу розподілу справи між суддями Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 травня 2025 року у кримінальній справі відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.389КК України, визначено суддю - ОСОБА_1 ..
На час ухвалення рішення про зміну територіальної підсудності судових справ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, кримінальна справа перебувала на стадії зупинення її судового розгляду у зв'язку із розшуком підсудного.
П.11 Розділу XI "Перехідні положення“ KПK України (2012 року), встановлено, що кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відтак, суд при розгляді даної кримінальної справи керуватиметься положеннями KПK України 1960 року.
Злочин який інкримінується ОСОБА_4 є не тяжким злочином (ст.12KK України).
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення i до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину..
Аналогічна норма, яка не погіршує становище ОСОБА_4 міститься i в ч.2 ст.49KK України, згідно якої перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування a6o суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням a6o її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7-1KПK України (в редакції 1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно із ч.2 ст.11-1KПK України (в редакції 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5-11 статті 6 i статтями 7,72,8,9,10,111 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду i висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному висновку, подія кримінального правопорушення мала місце 12.10.2010 року, відтак з дня вчинення кримінального правопорушення, минуло більше п'ятнадцяти років.
Закінчення вказаного строку відповідно до вимог ст. 49 KK України, ст.ст.7-1,11-1KПK України (в редакції 1960) є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, оскільки в зв'язку з цим припиняються повноваження держави щодо кримінального переслідування такої особи.
Водночас, судом перевірено обмеження застосування давності, передбачені в ч.ч.2-5 ст.49KK України.
Згідно ч.3 ст.49KK України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 i частині першій статті 442 цього Кодексу.
Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 не відноситься до категорій кримінальних правопорушень, згаданих законодавцем у ч.4 та ч.5 ст.49KK України.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 02.02.2023 року за результатами розгляду справи №735/1121/20, визначені у статті 49KK України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Велика Палата вважає, що встановлені ч.2 ст.49KK України загальні строки мають преклюзивний характер i спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало 6 їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.
Закінчення загальних строків, установлених ч.2 ст.49KK України (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину i п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 2 пункту 8 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз'яснив, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 KK України є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49KK України.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 за результатами розгляду справи №200/4664/14-к, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49KK України, суд не зобов'язаний встановлювати чи винний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення та чи підлягає він покаранню за його вчинення.
Суд вважає, що у даному випадку обставини вказаної кримінальної справи свідчать про можливість застосування норми-виключення із правила, враховуючи значний строк, який минув з часу вчинення правопорушень до дня судового розгляду. 3 моменту вчинення кримінального правопорушення i до теперішнього часу минуло більше 15 років, тобто минули загальні строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Підсудний ОСОБА_4 , не з'являючись до суду з моменту перебування справи у суді, фактично ігноруючи не тільки правосуддя але й обставини, які можуть вплинути на його права та обов'язки, виявив небажання розумно оцінити всі наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим був оголошеним у розшук, що на думку суду, свідчить про небажання у будь-який спосіб вирішити вказану кримінальну справу. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_4 не бажає спростування обвинувачення та реалізації свого права на захист, відмовляючись у такий спосіб від своїх прав, які передбачені i гарантовані KПK України (1960 року), в тому числі i від права на розгляд стосовно нього справи у суді.
Враховуючи викладені обставини та встановлені факти, а також наведені вимоги KПK України (в редакції 1960 року) та KK України, висунуте підсудному обвинувачення, яке мало місце у 2011 році, та ту обставину, що ОСОБА_4 більше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає, що у цьому випадку можливо без шкоди для особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, провести розгляд кримінального провадження без його участі та закрити провадження у справі за встановлених підстав, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в порядку ст.49KK України, у зв'язку з чим клопотання прокурора про поновлення провадження у кримінальній справі та про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. 12,49KK України, Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» за № 101-IX від 18.09.2019p.; п.11 Розділу XI Перехідних Положень до KПK України (в ред.2012 року), ст.ст.7-1,ч.1 п.5,11-1,28,81,93,126,248,262,282KПK України (в редакції 1960 року), -
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області про закриття кримінальної справи у зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49KK України в редакції, чинній на час направлення обвинувального висновку до суду - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389KK України (в редакції на момент вчинення злочину), на підставі ст.49KK України - закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу №31-01-13 - закрити, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно ст.11-1KПK України.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Дніпра ОСОБА_1