Справа № 454/3953/25
20.10.2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О.А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Сокаль заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Просить накласти арешт на транспортні засоби, а саме: автомобіль марки «VOLVO FH460 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ,ідентифікатор НОМЕР_2 .
Заява мотивована тим, що вищевказане майно було передано ОСОБА_2 шляхом передачі транспортного засобу, ключів та свідоцтва про реєстрацію у тимчасове користування. ОСОБА_2 прийняв вказаний автомобіль та зобов'язаний був повернути його на першу вимогу власника, але в будь-якому разі до 01.03.2023р., або придбати даний транспортний засіб. Станом на 20.10.2025р. автомобіль не повернуто, кошти за нього не сплачено. Також, ОСОБА_2 уникає контактів з заявницею, що змушує її звернутися до суду позовом.
Відповідач відмовляється мирно добровільно повернути транспортний засіб. Він має у користуванні документи на автомобіль та може вчинити дії на користь третіх осіб , що зробить неможливим виконання рішення суду.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Судом встановлено, що вищевказаний автомобіль марки «VOLVO FH460 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ,ідентифікатор НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Враховуючи наведене, суд переконується в тому, що дійсно існує загроза відчуження даного майна, що утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких підстав, суд вважає за доцільне застосувати заходи забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на автомобіль, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірними із заявленими в майбутньому позовними вимогам, та для належного забезпечення виконання можливого рішення в майбутньому.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.153 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб, а саме: VOLVO FH460 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікатор НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, або скасувати заходи забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
У разі, якщо ухвала не була вручена в день ї проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: О. А. Веремчук