Справа № 199/12772/25
(3/199/6592/25)
іменем України
27.10.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, 20.08.2025 о 10:20 годині у с. Криворіжжя по вул. Комсомольська повторно керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», н.з. НОМЕР_2 , з ознакою алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України».
Таким чином, судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду, слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, але не з'явився в судове засідання без поважних причин і від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, визнано можливим розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, враховуючи і приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, з яких слідує, що при розгляді справ, передбачених ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 940008 від 20.08.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений без зауважень, про що свідчить його підпис у протоколі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2025, з якого убачається, що водій ОСОБА_1 відмовся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом та зазначив, що вживав алкогольні напої - самогон. Далі поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, визнавши свою вину. ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки такої відмови - складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснили його права;
- копією постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.05.2025, з якої слідує, що ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 згідно довідки інспектора САП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області А.Криворучко та листа начальника відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП С.Сохань від 26.09.2025 посвідчення водія не отримував.
У той же час приписами пункту 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання). Тобто позбавлення спеціального права (зокрема, права керування транспортними засобами) може бути застосоване лише до осіб, яким надане таке право.
Приписи п. 5) ч. 1 ст. 24 КУпАП узгоджуються із нормою ч. 2 ст. 30 КУпАП, згідно якої позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, визначено можливість накладення таких видів стягнень:
1) штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
2) адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
3) на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;
4) адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У відповідності до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Таким чином, за наслідком розгляду кримінального провадження, навіть за відсутності в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено вироком суду права керувати транспортними засобами.
При цьому, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, складаючи висновок в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, не аналізувала норми КУпАП, зокрема статтю 30 цього Кодексу.
У той же час Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суддя не може посилатися на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, та повинен виходити з норм КУпАП, зокрема п. 5) ч. 1 ст. 24 та ч. 2 ст. 30 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, що також узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 не надавалося таке право і останній взагалі його не має.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який не працевлаштований, не отримував посвідчення водія, 15.05.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення і через 3 місяці вчинив аналогічне, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення як особі, яка не має права керування транспортними засобами, тобто як зазначено в санкції статті - «іншій особі», у виді адміністративного арешту на строк десять діб без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ОСОБА_1 нових аналогічних правопорушень.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко