Справа № 461/8886/25
Провадження № 1-кс/461/6666/25
про застосування запобіжного заходу
29.10.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бібрка Львівського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого завідувачем хірургічного відділення КП Перемишлянської ЦРЛ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
встановив:
відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025140000001085, відомості про яке 24.09.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 КК України.
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покликаючись на необхідність забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з чого вбачається необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник, кожний окремо, у судовому засіданні клопотання заперечили з мотивів позитивних даних про особу ОСОБА_4 та просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим у вказаній статті.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 1 ст. 135 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-протоколом огляду місця події від 24.10.2025 та додатками до нього;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_4 ;
-висновком СМЕ та іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача, у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Таким чином, на даній стадії розслідування слідчим та прокурором наведено переконливі факти та доводи на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 .
Вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, з врахуванням обставин встановлених у ході розгляду клопотання, даних про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий стан, ступінь його соціальних зв'язків, характер інкримінованого злочину, обсяг та зміст доказів долучених до клопотання, свідчать про достатньо високу ймовірність того, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статей за якими кваліфіковано дії підозрюваного, дані про його соціальні зв'язки вказують на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Стосовно доводів сторони захисту про відсутність відповідних ризиків та необґрунтованість клопотання, виходжу з наступного.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на інших учасників даного провадження, зокрема свідків слідчий суддя враховує положення ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.
Слідчий суддя виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Позитивні характеристики підозрюваного за місцем праці та проживання оцінюються слідчим суддею у сукупності з усіма обставинами справи, зокрема тим, що підозрюваному інкриміноване кримінальне правопорушення наслідоком якого є смерть людини.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік, стан здоров'я підозрюваного, характер інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його соціальні зв'язки та сімейне становище.
Оцінюючи матеріали клопотання та обставини справи у їх сукупності, беручи до уваги наявність вагомих доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги характер кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, а також необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло (місце постійного проживання) щоденно з 22-ої години до 6-ої години.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду у даному кримінальному провадженні із встановленою періодичністю;
-щоденно з 22-ої години до 6-ої години не залишати місце фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого у вказаному кримінальному провадженні, прокурора групи прокурорів або суду;
-повідомляти слідчого у вказаному кримінальному провадженні, прокурора групи прокурорів або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали до 28 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1