Справа №461/4242/22
29 жовтня 2025 року Галицький районний суд міста Львова у складі головуючої судді - Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання - Гнаткович В. С., представниці Відповідача - Маєвської М. В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попівняка Назарія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 13 жовтня 2025 року вказаний позов задовольнив частково та вирішив стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 110'826 (сто десять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 42 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 150'000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди. Окрім цього, суд стягнув зі ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в розмірі 3'482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 20 коп.
17.10.2025 представник Позивача - адвокат Попівняк Н. М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Свої вимоги мотивував тим, що у результаті розгляду справи ОСОБА_1 поніс витрати на професійну допомогу адвоката. Відтак, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32'000,00 грн.
29.10.2025 від представниці Відповідача - адвокатки Маєвської М. В. до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування заперечень зазначає, що Позивач у розмір понесених витрат на правову допомогу у цій справі, згідно з актом № 1-974 надання послуг до Договору № 974, включив вартість послуг, наданих йому адвокатом під час розгляду кримінальної справи № 461/4242/22 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Також вказує, що до квитанції до прибуткового касового ордера № 2-974 від 16.10.2025 на підставі акту № 2-974 від 16.10.2025 не долучено вказаного акту на виконані роботи на суму 15'000,00 грн. Окрім цього, зазначає, що Позивач при поданні заяви про ухвалення додаткового рішення не дотримався норм процесуального законодавства та строків подання доказів. Більше того, суд позовні вимоги задовольнив частково, а в договорі про надання правової допомоги не визначена сума гонорару адвоката, що позбавляє суд можливості задовольнити таку заяву.
Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Його представник - адвокат Попівняк Н. М. 28.10.2025 через систему Електронний Суд скерував заяву, у якій просив проводити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у їх відсутності та задовольнити таку.
Представниця Відповідача - адвокатка Маєвська М. В. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Врахувавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з такого.
У положеннях ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У частині 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Преюдиція» в особі Голови Гелемея Ю. М. був укладений договір-доручення про надання правової допомоги № 974 (далі - Договір № 974).
Відповідно до акту № 1-974 надання послуг до Договору № 974, адвокат Попівняк Н. М. надав правову допомогу такого характеру:
- участь у слідчих (розшукових) діях як представник потерпілого на досудовому слідстві, опрацювання матеріалів кримінального провадження № 120221411360000695 від 30.05.2022, складання позовної заяви та додаткових документів щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, на загальну суму 10'000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у Галицькому районному суді м. Львова у справі 461/4242/22, а саме: 10.10.2022, 04.11.2022, 08.12.2022, 22.12.2022, 18.01.2023, 16.02.2023, 12.05.2023, складання процесуальних документів під час судового провадження у справі № 461/4242/22 на загальну суму 7'000,00 грн.
Відповідно до акту № 2-974 надання послуг до Договору № 974, адвокат Попівняк Н. М. надав правову допомогу такого характеру:
- складання процесуальних документів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, на загальну суму 5'000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у Галицькому районному суді м. Львова у справі 461/4242/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, а саме: 03.07.2025, 24.07.2025, 04.09.2025, 29.05.2025, 13.10.2025, на загальну суму 10'000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як встановлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, яка міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що процесуальне законодавство передбачає механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Так, у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, у якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони/відповідача щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє, чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
При вирішенні вказаного питання суд враховує те, що сторони вільні у своєму виборі у захисті своїх прав, ОСОБА_1 скористався своїм правом та обрав саме такий спосіб, шляхом укладання Договору правової допомоги з визначенням її вартості.
Водночас, Позивач у розмір понесених витрат на правову допомогу у цій справі, згідно з актом № 1-974 надання послуг до Договору № 974, включив вартість послуг, наданих йому адвокатом під час розгляду кримінальної справи № 461/4242/22 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Суд звертає увагу, що у цьому випадку йдеться про вирішення питання, пов'язаного із процесуальними витратами у зв'язку зі здійсненням кримінального провадження, а не у зв'язку з вирішенням цивільного позову. При цьому, процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли (Постанова ОП ККС ВС від 05.04.2021 у справі № 328/1109/19 (провадження № 51-5464кмо20).
Отже, оскільки це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК суд, який прийняв остаточне рішення у кримінальному провадженні без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат, потерпілий (Позивач) може повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції, який ухвалив вирок у вказаній кримінальній справі.
Визначаючи розмір витрат, які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме: складності справи (позов розглянутий у порядку загального позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (участь у судових засіданнях та час, витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів поданих суду сторонами, тривалість провадження у справі з врахуванням процесуальної поведінки сторін, складність та категорія справи.
З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву адвоката Попівняка Н. М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15'000,00 гривень, що суд вважає адекватним розміром, з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи).
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попівняка Назарія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
2. Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15'000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення суду виготовлений 29.10.2025.
Суддя Ольга ПАВЛЮК