Дата документу 29.10.2025
Справа № 334/9315/24
Провадження № 2-др/334/39/25
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши в судовому засіданні без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трегубенка-6,6А» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трегубенка-6,6А», третя особа: Комунальне підприємство «Водоканал» Запорізької міської ради, про відшкодування моральної шкоди, -
06.10.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Габуєв Г.Ю. в інтересах ОСББ «Трегубенка-6,6А» з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви посилалися на те, що ОСББ «Трегубенка-6,6А» для захисту своїх прав та інтересів уклало договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатським об'єднанням «Право Студія» № 60-24 від 05.12.2024 року.
У промові представник відповідача: адвокат Габуєв Г.Ю. 30.09.2025 року заявив про те, що остаточний розрахунок судових витрат буде наданий протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Витрати на професійну допомогу адвоката складаються з наступного: 1) складання та направлення відзиву на позовну заяву (відповідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги (п.1) вартість гонорару 3000 грн.; 2) участь адвоката у судовому засіданні 09.04.2025 (відповідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги (п.3) вартість гонорару 2000 грн.; 3) участь адвоката у судовому засіданні 29.05.2025 (відповідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги (п.3) вартість гонорару 2000 грн.; 4) участь адвоката у судовому засіданні 04.09.2025 (відповідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги (п.3) вартість гонорару 2000 грн.; 5) участь адвоката у судовому засіданні 30.09.2025 (відповідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги (п.3) вартість гонорару 2000 грн., всього в сумі 11000 грн.
До заяви додає платіжні інструкції про сплату гонорару та акт прийому-передання правової допомоги за договором № 60-24 від 05.12.2024 року.
Прохали ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Трегубенка-6,6А» судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11000 грн.
07.10.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи, суд доходить висновку, що вимоги відповідача підлягають задоволенню з наступних підстав.
15.11.2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСББ «Трегубенка-6,6А», третя особа: КП «Водоканал» Запорізької міської ради, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн.
30.09.2025 року рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/9315/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Трегубенка-6,6А», третя особа: КП «Водоканал» Запорізької міської ради, про відшкодування моральної шкоди - залишено без задоволення.
Повний текст рішення складено 10.10.2025 року.
06.10.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Габуєв Г.Ю. в інтересах ОСББ «Трегубенка-6,6А» з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 11000 грн.
Відповідно ч.1 п.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно ч.2,3,4,5 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Судом встановлено, що до суду звернувся представник відповідача в порядку ст.270 ЦПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, з підстав того, що суд відмовив позивачу у задоволенні позову, а відповідач у зв'язку з розглядом справи поніс витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 11000 грн.
Позивачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подано.
Відповідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №60-24 від 05.12.2024 року, укладений між ОСББ «Трегубенка-6,6А» та Адвокатським об'єднанням «Право Студія»; копію акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 02.10.2025 року; копію ордеру про надання правничої допомоги від 21.06.2025 року; копію платіжної інструкції №83 від 09.12.2024 року на суму 5000 грн.; копію платіжної інструкції №24 від 09.04.2025 року на суму 2000 грн.; копію платіжної інструкції №65 від 30.09.2025 року на суму 2000 грн.; копію платіжної інструкції №66 від 30.09.2025 року на суму 2000 грн.
Так, згідно акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 02.10.2025 року,витрати відповідача складають: 1) складання та направлення відзиву на позовну заяву - 3000 грн.; 2) участь адвоката у судовому засіданні 09.04.2025 - 2000 грн.; 3) участь адвоката у судовому засіданні 29.05.2025 - 2000 грн.; 4) участь адвоката у судовому засіданні 04.09.2025 - 2000 грн.; 5) участь адвоката у судовому засіданні 30.09.2025 - 2000 грн., всього в сумі 11000 грн.
Відповідачем сплачено за надану правову допомогу на користь Адвокатського об'єднання «Право Студія» 11000 грн.
За висновком, викладеним у п.21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, можна дійти висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту за явлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 27.07.2022 року у справі №686/28627/18, від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.06.2021 року у справі № 640/4126/19.
Відповідно практики ЄСПЛ заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", заява №71660/11, пункт 95).
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (ст.41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28.03.2007 року, з поправками від 09.06.2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (п.18).
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 25.11.2022 року у справі № 706/199/22.
Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлені представником відповідача суми є обґрунтованими, реальними та співмірними зі складністю справи, та доходить висновку.
З огляду на викладене, з урахуванням відсутності клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що до стягнення з позивача підлягають витрати відповідача на правову допомогу в сумі 11000 грн.
Керуючись ст.ст. 76-83, 137, 141, 211, 247, 258-259, 268, 270 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Трегубенка-6,6А» (код ЄДРПОУ 43914065, адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка буд.6) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11000 грн. (одинадцять тисяч гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: С.М. Телегуз