Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/847/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області»
вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 44998350
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц Систем»
вул. Василенка Миколи, буд. 14Г, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ 45067285
предмет спору: про стягнення 5 166,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Державним підприємством “Агентство місцевих доріг Чернігівської області» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц Систем» про стягнення 5166,00 грн.
Позов обґрунтований невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товару №12-08/1 від 12.08.2024 в частині передачі позивачу товару на загальну суму 5166,00 грн, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути позивачу кошти за неотриманий товар.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду від 01.09.2025 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 01.09.2025, про що свідчать довідки Господарського суду Чернігівської області про доставку електронного листа.
Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
12.08.2024 між Державним підприємством «Агентство місцевих доріг Чернігівської області» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц Систем» (далі - Продавець) за результатами проведення відкритих торгів за предметом закупівлі «Бензин А-95, дизельне паливо (код за ДК 021:2015 - 09130000-9 «Нафта і дистиляти»)» (ідентифікатор закупівлі UA-2024-07-02-008800-a) укладено договір про закупівлю товару № 12-08/1 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.2, 2.1 Договору
- товар - бензин А-95, дизельне паливо;
- Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує Товар Бензин А-95, дизельне паливо (код за ДК 021:2015 - 09130000-9 «Нафта і дистиляти»):
- Бензин А-95 в талонах (скретч-картках) - 1500 літрів за ціною 53,70 грн на суму 80 550,00 грн;
- Дизельне паливо (в талонах (скретч-картках)) - 500 літрів за ціною 51,66 грн на суму 25 830,00 грн.
Ціна договору 106 380,00 грн. у т.ч. ПДВ 17 730,00грн.
Згідно з п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.8 Договору:
- відпуск товарів по талонах (скретч-картках) здійснюється на автозаправних станціях продавця, що знаходяться на за адресами згідно з Додатком 1;
- право власності на товар та всі ризики пошкодження чи втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товарів на автозаправних станціях, що підтверджується виданими продавцем касовими чеками;
- підтвердженням фактичного відпуску товарів покупцю є чек реєстратора розрахункових операцій (касовий чек);
- строк поставки товару - до 31.12.2024.
Відповідно до п.4.2, 4.7 Договору
- товар, що поставляється за цим Договором, оплачується покупцем з відстроченням платежу 10 банківських днів. Відстрочка платежу може бути збільшена шляхом підписання додаткової угоди;
- оплата проводиться після отримання товару та підписання видаткових накладних.
Додатковою угодою від 14.08.2024 № 1 було внесено зміни в Додаток №1 до Договору «Пперелік АЗС Продавця» (до переліку АЗС було додано автозаправні станції мережі Авіас Плюс та ANP).
На виконання умов Договору Продавцем було передано у власність Покупця талони (скретч-картки) компанії Авіас та БРСМ на бензин А-95 у кількості, що еквівалентна 500 л, та на дизпаливо у кількості, що еквівалентна 150 л, що підтверджується видатковою накладною від 14.08.2024 № 1216, яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
Покупцем оплачено товар у повному обсязі на суму 106 380,00грн на підставі рахунку на оплату від 14.08.2024 № 792, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.08.2025 № 725.
Як зазначає позивач, талони компанії «Авіас» було передано у кількості: дизельне паливо - 150 літрів на суму 7749,00 гривень; бензин А-95 - 500 літрів на суму 26 850,00 гривень. На решту Товару Відповідачем було видані талони мережі АЗС БРСМ-нафта, по яких питань відвантаження не виникало.
Підпункт 5.4.1. пункту 5.4. Договору закріплює право Покупця отримувати Товари на умовах цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відпуск Товарів здійснюється Продавцем цілодобово (за винятком технічних перерв) на автозаправних станціях при пред'явленні Покупцем (його уповноваженими особами) Талону, за умови його дійсності.
Згідно з п. 1.1. Договору Талон (скретч-картка) - документ на емітованому Продавцем паперовому носії, встановленої Продавцем форми, яка передається в користування Покупцеві і надає йому чи іншій особі, яка правомірно володіє ним, можливість отримувати паливо-мастильні матеріали від Продавця за умови його пред'явлення. Талон не є платіжним засобом, а є технічним засобом обліку операцій відпуску Товарів.
Відповідно до п. 3.5. Договору підтвердженням фактичного відпуску Товарів Покупцю є чек реєстратора розрахункових операцій (касовий чек).
Згідно з абз. 2 п. 3.2. Договору Товар відпускається в асортименті і кількості, зазначених у видатковій накладній.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку згідно з касовими чеками підтверджено фактичний відпуск Товару на підставі Талонів (скретч-карток) у кількості:
- дизельне паливо - 400 літрів (із 500 літрів, що придбано) на суму 20 664,00 гривень;
- бензин А-95 - 1500 літрів (із 1500 літрів, що придбано) на суму 80 550,00 гривень.
Позивач зазначає, що фактично не відвантажено товар (передано у кількості меншій, ніж встановлено Договором) за талонами мережі АЗС «АВІАС»: дизельне паливо - 100 літрів по ціні 51,66 грн за 1 л на суму 5 166,00 грн.
Позивачем додано до матеріалів справи копії талонів на дизельне паливо, які не були погашені у зв'язку з відсутністю палива на автозаправних станціях.
07.02.2025 позивач направив відповідачу претензію від 04.02.2025 №03-10/118 з вимогою невідкладно відновити можливість отримання товару, а у разі неможливості відновлення - повернути кошти за невідвантажений товар у сумі 5 166,00грн.
Відповідач отримав претензію, проте відповіді не надав, товар залишився не відвантаженим.
Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як визначено приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що договір №12-08/1 від 12.08.2024 підписаний сторонами, скріплений печатками сторін, що свідчить про набрання ним чинності. Факт укладання даного договору сторонами не оспорюється.
Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абз. 2 п.3 Правил №1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (п. 9 Правил №1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п. 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У п. 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Таким чином, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було передано у власність позивача паливні скретч-картки компанії «Авіас», які є підставою для видачі АЗС вказаного у картці об'єму і марки Товару. Лише після видачі Товару всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними.
Відповідно до гарантійного листа від 08.07.2024 № 10009, доданого до тендерної пропозиції Відповідача, останній підтвердив, що заправка автомобілів буде здійснюватися по смарт-картках або скретч-картках (талонах), які дійсні по всій підконтрольній території України.
Листом-згодою від 08.07.2024 № 10009, наданою у складі тендерної пропозиції, Відповідач підтвердив свою згоду з усіма умовами договору про закупівлю, що визначені Додатком 4 до тендерної документації.
Позивач пред'являв дійсні талони на товар, але не зміг отримати Товар на автозаправних станціях компанії «Авіас», оскільки на них був відсутній Товар.
З січня 2025 року автозаправні станції мережі «Авіас» взагалі перестали функціонувати по всій території України (зазначена інформація є загальновідомою, розміщувалася у мережі Інтернет).
Жодних повідомлень від відповідача про неможливість виконання зобов'язань за Договором наслідок дії обставин непереборної сили, позивач з грудня 2024 року по дату подачі позову не отримував.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд установив, що Відповідач порушив договірні зобов'язання, не передав позивачу товар на суму 5 166,00грн.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України). Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Відповідачем не надано заперечень щодо наявності заявленої до стягнення заборгованості, її розміру, не подано доказів про відсутність боргу та про те, що заборгованість є меншою.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 5 166,0грн.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання даного позову до суду сплачено 2 422,40грн судового збору.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2 422,40грн.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Інтерференц Систем» (код ЄДРПОУ 45067285, вул. Василенка Миколи, буд. 14Г, м. Київ, 03124) на користь Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області» (код ЄДРПОУ 44998350, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000) 5 166,00 грн боргу та 2 422,40грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор