8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3039/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Південної філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ореон Енерджі"
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ДП "АМПУ" в особі Південної філії Державного підприємства "АМПУ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ОРЕОН ЕНЕРДЖІ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 128.617,16 грн та витрати зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оформлення податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 128.617,16 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 з урахуванням малозначності справи №922/3039/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення - 0610277760080), проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ДП "АМПУ" в особі Південної філії Державного підприємства "АМПУ" (споживач) та ТОВ "ОРЕОН ЕНЕРДЖІ" (постачальник) був укладений Договір про постачання електричної енергії від 20.12.2023 №170-В-ПВФ-23 (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Очікуваний загальний обсяг споживача електричної енергії за цим Договором складає 2.060.000,00 кВт*год.
У відповідності до пунктів 5.1., 5.2. Договору розрахунки з постачальником за електричну енергію здійснюються за цінами, визначеними в Додатку №1 - Комерційна пропозиція, який є невід'ємною частиною цього Договору, у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Загальна ціна цього Договору складає 9.373.000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 1.874.600,00 грн. Разом ціна цього Договору становить 11.247.600,00 грн з ПДВ.
Згідно з пунктами 5.7., 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання-передавання товарної продукції , які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 5.10. Договору погоджено, що споживач здійснює оплату за електричну енергію до 10 числа розрахункового місяця - попереднім платежем не більше 50% вартості договірної величини: споживання електричної енергії згідно з запланованим обсягом споживання електричної енергії за даний місяць, або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії у розрахунковому періоді, на підставі рахунку на попередню оплату постачальника, з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію.
Умовами підпункту 6.1.10. пункту 6.10. Договору передбачено право споживача отримувати відшкодування збитків від постачальника, понесених у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань перед споживачем, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.
Відповідно до підпункту 7.2.11. пункту 7.2. Договору постачальник зобов'язаний надавати споживачу належним чином оформлені податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, складені в електронній формі та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки, визначені чинним законодавством України.
У разі реєстрації постачальником податкових накладних / розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені пунктом 198.6. статті 198 ПК України, або складеної та зареєстрованої з порушення вимог статті 201 розділу V ПК України, у зв'язку з чим споживач втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, постачальник за першою вимогою споживача протягом 7 календарних днів з дати отримання такої вимоги сплачує споживачу штраф у розмірі такого податкового кредиту (пункт 9.6. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 13.1. Договору).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем був виставлений позивачу рахунок на оплату від 27.02.2024 №17 на суму 771.702,96 грн, в т.ч. ПДВ - 128.617,16 грн, який був повністю оплачений позивачем, про що свідчить платіжна інструкція від 05.03.2024 №430.
В подальшому 14.03.2025 позивач отримав від відповідача лист від 01.03.2024 вих. №682, в якому останній повідомив, що на підставі пункту 1.7.4. Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, підприємство отримало статус "Дефолтний" станом на 28.02.2024, що унеможливлює постачання електричної енергії. У зв'язку з чим ТОВ "ОРЕОН ЕНЕРДЖІ" як постачальник вимушений припинити постачання електричної енергії через об'єктивні обставини та достроково припинити/розірвати дію укладеного Договору.
25.04.2024 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 25.04.2024 №1285/27-04-05/вих, в якому повідомив про порушення ТОВ "ОРЕОН ЕНЕРДЖІ" вимог ПК України та Договору в частині реєстрації податкової накладної в ЄРПН на суму перерахованої попередньої оплати (771.702,96 грн). У зв'язку з чим просив здійснити всі необхідні заходи для реєстрації у ЄРПН податкової накладної згідно з чинним законодавством.
Втім, відповідач відповіді на даний лист не надав, податку накладну в ЄРПН не зареєстрував.
Як зазначає позивач, на теперішній час обов'язок щодо реєстрації податкової накладної відповідачем не виконаний.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Враховуючи викладене вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем в якості попередньої оплати були сплачені грошові кошти в розмірі 771.702,96 грн, в т.ч. ПДВ - 128.617,16 грн, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату від 27.02.2024 №17 за електричну енергію, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.03.2024 №430.
Формування у позивача податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо відповідач зареєстрував би податкову накладну із господарської операції за Договором. Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідачем були зареєстровані податкові накладні у порядку та строки, що визначені ПК України.
Отже, оскільки відповідачем не виконано вимог статті 201 ПК України, позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 128.617,16 грн.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд зазначає, що в постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що належним способом захисту для суб'єкта господарювання, який втратив право на зменшення податкового зобов'язання внаслідок порушення контрагентом постачальником товару вимог щодо належної реєстрації податкових накладних, може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку за договором щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Так, підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов'язання. Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Отже, зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконав вимог ПК України, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 128.617,16 грн.
За цих обставин суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.
З урахуванням вказаного суд виснує, що позивачем доведена обставина наявності усіх елементів складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, натомість відповідачем на спростування цих обставин жодного доказу суду не подано, а також не доведено суду обставини відсутності його вини у спірних правовідносинах та підстав для зменшення розміру збитків згідно зі статтею 624 ЦК України.
Схожий висновок був викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.01.2023 року у cправі №904/72/22, в межах якої розглядався аналогічний спір.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 128.617,16 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3.028,0 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕОН ЕНЕРДЖІ" (Україна, 63408, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Лиманська, буд. 15, корп. А, код ЄДРПОУ 44830479) на користь Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Україна, 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Південної філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація морського порту південний) (Україна, 65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Південне, вул. Берегова, буд. 11, код ЄДРПОУ ВП 38728549) збитки в розмірі 128.617,16 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "29" жовтня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля