Справа № 305/3083/25
Провадження по справі 2/305/875/25
29.10.2025 Рахівський районний суд у складі:
головуючого - судді Ємчук В.Е.
з участю: секретаря судового засідання - Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", представником якого є Чехун Юлія Віталіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", представником якого є Чехун Юлія Віталіївна, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 31.01.2025 р. укладено Кредитний договір № 31.01.2025-100001216. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 28000 грн., строком на 140 днів. Відповідно до умов кредитного договору № 31.01.2025-100001216 від 31.01.2025 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах : 1. Дата надання/видачі кредиту - 31/01/2025; 2. Сума Кредиту: 28000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 19.06.2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення Кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 4200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. 8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 10. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (32311.54 / 28000)/ 140 * 100%. 11. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 15. Неустойка: 280 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов'язується їх виконувати. Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1. Відповідно до Договору від 31.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 28000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 31.01.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 28000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 85400 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28000 грн., по процентам в розмірі 39200 грн., по комісії в розмірі 4200 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 14000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
З огляду на викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 31.01.2025-100001216 від 31.01.2025 у розмірі 85400 грн. 00 коп.; а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 гривні.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.09.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п'ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.
Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження була направлена Укрпоштою.
Разом з тим, від представника відповідача - адвоката Гафіяка Володимира Дмитровича надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним. Так, згідно пункту 3 Заявки Кредитного договору №31.01.2025-100001216 кредит надається строком на 140 днів з дня надання кредиту. Згідно пункту 4 Заявки, дата повернення кредиту 19.06.2025. У відповідності до пункту 6 Заявки, встановлюється процентна ставка - фіксована процентна ставка у розмірі 1% за 1день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Натомість пунктом 10 Заявки передбачено денну процентну ставку - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, що становить 0,82%. Згідно Паспорту споживчого кредиту, фіксована процентна ставка, відсотків річних становить 300,86%. Натомість реальна річна процентна ставка, відсотків річних становить 6469,12%. Однак, відповідачка не погоджується з аргументами позивача щодо нарахування величезних процентів за кредитним договором у зв'язку із тим, що зазначення у договорі двох різних процентних ставок (1% і 0,82% в день) призвело до неправильного, різного тлумачення та їх розуміння відповідачем. Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору щодо розміру реальних відсотків річних, тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem тап осилається на постанову Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №753/8945/19. Крім того, посилаючись на вимоги статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтю 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» представник відповідача зазначив, що зазначення у договорі двох різних процентних ставок (0,82% в день і 1% в день) призвело до неправильного, різного тлумачення та їх розуміння відповідачем. Відповідно до умов кредитного договору, сума кредиту становить 28000 грн. Крім основного боргу (суми кредиту) позивач просить стягнути з відповідача: комісію в сумі 4200 гривень, проценти за користування кредитом за період з 31.01.2025 по 19.06.2025 на загальну суму 39200 гривень, що на 11200 гривень перевищує тіло кредиту. Якби відповідачка дійсно розуміла умови договору, зокрема щодо процентів за користування кредитом, які набагато більші за тіло кредиту, вона би ніколи не укладала такого кредитного договору. Крім того, кредитор у Договорі передбачив комісію за користування кредитом у розмірі 4200 гривень, чим уже передбачив економічну сутність плату за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту. Встановлення кредитором у договорі процентної ставки відсотків у 1% в день), що в результаті становить з розрахунку: 28000 гривень (сума кредиту) х 140 (днів користування кредитом) х 1% (за один день користування кредитом) 39200 грн., є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків, завдає відповідачу шкоду, як позичальнику та споживачу послуг фінансової установи (банку), оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації, адже тіло кредиту становить лише 28000 гривень. Вразі, встановлення кредитором у договорі фіксованої процентної ставки відсотків у розмірі 300,86% річних (або 0,82% в день), як це передбачено пунктом 10 Заявки та пунктом 4 Паспорту, розрахунок заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом мав би зовсім інший вигляд: 28000 гривень (сума кредиту) х 140 (дні користування кредитом) х 0,82% (денна процентна ставка) = 32144 грн. Згідно Довідки-Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №31.01.2025-100001216 від 31.01.2025, який додано позивачем до матеріалів справи, у період з 31.01.2025 по 19.06.2025, включно кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39200 грн. Поряд з цим до матеріалів справи не надано детального розрахунку нарахованих процентів. Із вказаної довідки не можливо встановити яку саме процентну ставку застосовував кредитор при нарахуванні процентів за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надавався кредит: фіксовану процентну ставку у розмірі 1% за 1 день користування кредитом чи денну процентну ставку 0,82%. Крім того, просив суд взяти до уваги той факт, що відповідачкою 15.09.2025 перераховано через додаток «Приват24» на рахунок кредитора ТзОВ «Споживчий центр», грошові кошти у сумі 4000 гривень, спрямовані на оплату процентів за Кредитним договором. Також, керуючись пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України просив неустойку у сумі 14000 гривень не стягувати з відповідачки. Враховуючи наведене вище, відповідачка визнає розмір заборгованості в сумі гривень, виходячи із наступного розрахунку: 28000 гривень (сума кредиту) + 4200 гривень (сума комісії). Судові витрати просив стягнути пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, судові витрати просив стягнути пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Крім того, керуючись ч.1 ст.267 ЦПК України, враховуючи важкий матеріальний стан відповідачки, просив суд розстрочити виконання рішення суду на один рік. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість загальною сумою 32200 гривень, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 28000 гривень та суми комісії 4200 гривень. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення з ОСОБА_1 39200 гривень процентів та 14000 гривень неустойки за Кредитним договором (оферти) №31.01.2025-100001216 від 31.01.2025. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній сумі позовних вимог. Розстрочити виконання рішення суду на один рік.
Від представника позивача ОСОБА_2 07.10.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована наступним. Щодо формули денної процентної ставки. Відповідно до паспорту кредитного договору процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.2% = (7536.95 / 9000)/70 ? 100%. . Відповідно до паспорту споживчого кредиту проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно графіку платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов'язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку. Щодо комісії У Заявці кредитного договору (кредитної лінії) зазначено: «Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 4200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. ». Відтак, комісія пов'язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Щодо розстрочення виконання рішення. Відтак, відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався скрутного майнового становища, крім того зазначені обставини не можуть бути беззаперечним доказом таких обставин. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити; розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що 31.01.2025 р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 31.01.2025-100001216. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 28000 грн., строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 19.06.2025; Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням - 15% від суми Кредиту та дорівнює 4200 грн. 00 коп. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (32311.54 / 28000)/ 140 * 100%. Неустойка: 280 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку, тобто остання проставила електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію" має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.
Отже, ОСОБА_3 31.01.2025 електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, чим підтвердила укладення кредитного договору та отримала на свій рахунок кошти у розмірі 28 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачем шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).
Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21.08.2025 за №110-2108 на ім'я ТОВ «Споживчий центр», відповідно до договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 31.01.2025 о 13:18:22, номер картки НОМЕР_1 на суму 28 000 гривень за договором № 31.01.2025-10000121.
У порушення умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до заборгованості й згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 31.01.2025-100001216 від 31.01.2025, утворилась заборгованість у розмірі 85 400 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28000 грн., по процентам в розмірі 39200 грн., по комісії в розмірі 4200 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 14000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Посилання представника відповідача на те, що умови кредитного договору щодо розміру відсотків є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а зазначення у договорі двох різних процентних ставок (1% і 0,82% в день) призвело до неправильного, різного тлумачення та їх розуміння відповідачем, оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору щодо розміру реальних відсотків річних, є безпідставними.
Представник відповідача не заявляв у даній справі позовних вимог про визнання недійсними відповідних положень кредитного договору стосовно розміру процентів, не надав судового рішення про визнання таких положень договору недійсними, не спростував презумпцію правомірності правочину.
Разом з тим, суд вважає, що положення договору від 31.01.2025 щодо розміру фіксованої процентної ставки та денної процентної ставки є однозначними та не допускають двоякого трактування, а саме фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування Кредитом застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит та її розмір не може бути збільшено в односторонньому порядку, та денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту та розраховується по формулі: (32311.54 / 28000)/ 140 * 100% = 0.82%.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем, що в свою чергу не оспорюється самим відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 14 000 гривень неустойки, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, а отже Відповідач звільнений від сплати неустойки за прострочення зобов'язання.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 71 400 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28000 грн., по процентам в розмірі 39200 грн., по комісії в розмірі 4200 грн.
Щодо клопотання відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення суд виходить з наступного.
Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 1 рік, посилаючись на те, що вона має намір виконати рішення суду, але не має можливості його виконати у зв'язку з тяжким матеріальним станом.
Довідкою про склад сім'ї №995 від 26.09.2025 підтверджується, що на утриманні відповідачки, ОСОБА_1 перебуває малолітня дочка. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того на її утриманні перебуває хвора мама її чоловіка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та хворіє на онкологічне захворювання.
На даний час відповідачка працює в КНП Рахівський ЦПМСД в амбулаторії с Видричка медичною сестрою та отримала на руки за останні шість місяців заробітну плату на загальну суму сто сім тисяч шістсот сімдесят три гривні, що стверджується Довідкою про доходи №117 від 26.09.2025.
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).
Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.
Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).
Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п'ята статті 435 ЦПК України)
Суд, беручи до уваги соціальний аспект та ті виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідачки, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням представника відповідача.
Суд вважає, що розстрочка виконання рішення стане стимулом для добровільного виконання боржником своїх зобов'язань та забезпечить задоволення вимог кредитора, що відповідає завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями.
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв'язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, суд стягує з Відповідачки на користь Позивача 2025,12 (2422,40*83,60%) гривні судових витрат на оплату судового збору, що пропорційно задоволеним 83,60 % відсоткам від позовних вимог ((71 400 гривень *100)/85 400).
Керуючись ст.ст.1-13, 76-83, 141,247,258-259, 263, 265,268,354 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 31.01.2025-100001216 від 31.01.2025 у розмірі 71 400 (сімдесят одну тисячу чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в сумі 2025,12 (дві тисячі двадцять п'ять гривень 12 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розстрочити виконання рішення суду ОСОБА_1 терміном на 12 місяців, а саме ОСОБА_1 зобов'язана сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 71 400 гривень однаковими частинами упродовж 12-ти місяців, тобто 5950 грн щомісяця до 20 числа, починаючи з наступного місяця після набранням рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ел. пошта info@sgroshi.com, тел. 380630731405, адреса вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Представник позивача - Чехун Юлія Віталіївна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_2 , адреса вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Суддя: В.Е. Ємчук