Рішення від 29.10.2025 по справі 917/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2025 р. Справа № 917/92/21(917/1664/25)

Суддя господарського суду Полтавської області Булоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, ЄДРПОУ 42225136

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 917/92/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", 61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд.46, код ЄДРПОУ 21194014 (ухвалою суду від 04.08.2022 замінено на процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" (м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ 42787647)

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадження господарського суду Полтавської області перебуває справа про банкрутство Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923).

28.08.2025 року через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" з позовною заявою від 27.08.2025 року (вх. № 1728/25), в якій просить стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" заборгованість у розмірі 23 916,67 грн.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2025 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), зокрема, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Ураховуючи зазначене та те, що у провадженні суду перебуває справа про банкрутство Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", відповідний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" підлягає розгляду в межах справи № 917/92/21.

Відповідно до абз. 5, 6 ч. 2 ст. 7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 01.09.2025 року прийняв справу № 917/92/21(917/1664/25) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач, обґрунтовує позовні вимоги тим, що Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" не сплатило за спожиту теплову енергію згідно Договору № 248 від 01.11.2013 року в сумі 23 916,67 грн, а тому просить суд стягнути вказану заборгованість у примусовому порядку.

Відповідач у визначений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

01.11.2013 року між Центральною міською аптекою філії ПОКП "Полтавафарм" та Кременчуцькою філією ПАТ "Полтаваобленерго" був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 248.

Згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

Відповідно до рішення № 568 від 19.04.2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" з 25.04.2019 року надає послуги з теплопостачання.

До 25.04.2019 року виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука було АТ "Полтаваобленерго". Договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам були укладені з АТ "Полтаваобленерго".

Враховуючи зміну виконавця послуг, між Первісним виконавцем - АТ "Полтаваобленерго", Споживачем - Полтавським обласним комунальним підприємством "Полтавафарм" в особі Центральної міської аптеки № 232 - філія Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" та Новим виконавцем - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" 11.07.2019 року було укладено Угоду № 1 про зміну Сторони у зобов'язанні (далі - Угода).

Згідно п.1 Угоди Сторони домовилися, що Виконавець передає, а Новий виконавець приймає на себе всі права та обов'язки Виконавця, згідно Договору № 248 від та з 25.04.2019 року стає стороною Договору.

Пунктом 3 Угоди передбачено, що Споживач не заперечує проти заміни Виконавця на Нового виконавця в Договорі і, підписуючи зі своєї сторони цю Угоду, дає згоду на зміну сторони в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Згідно п.5 Угоди Споживач за отримані з 25.04.2019 року послуги по Договору проводить розрахунки з Новим виконавцем на рахунок зазначений у даній Угоді. У зв'язку з початком надання послуг з 25.04.2019 року першим розрахунковим періодом є період з по 31.05.2019 року. Споживач сплачує на користь Нового виконавця вартість отриманих послуг за період з 25.04.2019 року по 31.05.2019 року. В подальшому розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.7 Угоди заміна Сторони у зобов'язанні за цією Угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору окрім тих, що передбачені цією Угодою. Ця Угода вважається укладеною з моменту підписання Сторонами та починає діяти з 25.04.2019 року і діє протягом дії Договору (п.8 Угоди).

Згідно п.1.1 Договору № 248 від 01.11.2013 року (надалі - Договір) Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Так, пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ГУ від 02.06.2005 року та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до Договору встановлено максимальне теплове навантаження, фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до Договору.

Згідно з п. 23 Правил - розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору - Споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає покази станом на 25 число календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку» та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та «Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії». Наявність приладу обліку на об'єкті Споживача вказано в Додатку № 1 до Договору. У разі неотримання чи несвоєчасного отримання Теплопостачальною організацією даних про покази приладів обліку, їх відсутності (підключення споживача без приладів обліку), виходу з ладу (несправності) або невідповідності приладів обліку нормативно-технічним вимогам - обсяги теплової енергії , що відпущена Споживачу за розрахунковий період, визначаються Теплопостачальною організацією розрахунковим шляхом згідно максимальних договірних навантажень (п. 3 Додатку № 4 до Договору). Максимальне теплове навантаження зазначено в Додатку № 2 до Договору. Пунктом 5 Додатку № 4 до Договору передбачено, що «Акт про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії» підтверджується Споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого «Акта про обсяги спожитої (поставленої) Споживачем (субспоживачем) теплової енергії» або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації.

Натомість, порушуючи договірні зобов'язання в період з жовтня 2021 року по січень 2022 року відповідач не здійснював своєчасні розрахунки за теплоспоживання.

Це призвело до виникнення, станом на 01.08.2025 року, поточної заборгованості за теплову енергію, спожиту у вищевказаний період у розмірі 23 916,67 грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі Закон України "Про теплопостачання") тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Факт постачання теплової енергії по Договору № 248 від 01.11.2013 року, за адресою м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 13/39 підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про початок опалювального періоду 2021-2022 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням у місті Кременчуці» № 1418 від 18.10.2021 року, нарядом на підключення даного приміщення до опалення № 690 від 20.10.2021 (копії рішення та наряду додаються).

Згідно пункту 1 Додатку № 4 до Договору - Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми «заборгованості» на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Відповідач порушуючи договірні зобов'язання в період з жовтня 2021 року по січень 2022 року не здійснював своєчасні розрахунки за тепло споживання, а тому суд вважає позовні вимоги доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2 422,40 грн. судового збору та відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (вул. Горбанівська, буд. 2, с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, ЄДРПОУ 32986923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, ЄДРПОУ 42225136) заборгованість в сумі 23 916,67 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 29.10.2025 року.

Суддя Білоусов С.М.