65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"28" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4303/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №33757/25 від 24.10.2025),
за позовом: фізичної особи-підприємця Павлова Ігора Вікторовича
до відповідача: Балабана Андрія Івановича
про визнання права власності, витребування майна та скасування рішення.
Фізична особа-підприємець Павлов Ігор Вікторович звернувся до господарського суду з позовною заявою до Балабана Андрія Івановича про визнання права власності на частини нежитлової будівлі автомайстерні з автомийкою, загальною площею 138,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , витребування зазначеного майна з незаконного володіння відповідача та скасування рішення державного реєстратора.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
На підтвердження виконання процесуального обов'язку з надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом з усіма додатками позивачем не було надано суду жодного доказу. Судом враховано, що позивачем було надано суду копії матеріалів відповідачу на 56 арк. Проте суд звертає увагу позивача, що на відміну від ЦПК України, за правилами ГПК України обов'язок направити позовну заяву з додатками покладається на позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частинами 1, 4 ст. 60 ГПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позовну заяву від імені позивача підписано адвокатом Смірновим Олексієм Миколайовичем, на підтвердження повноважень якого суду було надано незасвідчену копію ордера від 03.09.2025.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. ч. 1, 4 ст. 91 ГПК України).
В силу вимог ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності. Вказаний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 308/8995/17.
Таким чином, повноваження адвоката в даній справі можуть підтверджуватися копією ордеру, яка має бути засвідчена у встановленому законом порядку, чого, в даному випадку, адвокатом зроблено не було, що також є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивачем не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Суд зазначає, що всі додані до позовну копії письмових доказів не були засвідчені ні позивачем, ні його адвокатом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р. встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, у поданій до суду позовній заяві фізичною особою-підприємцем Павловим Ігорем Вікторовичем було пред'явлені дві вимоги майнового характеру 1). про визнання права власності; 2). про витребування майна, та одну вимогу майнового характеру.
Проте позивачем було надано докази сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн, тобто за три позовні вимоги немайнового характеру. При цьому будь-які докази на підтвердження вартості спірного майна суду надані не були.
З урахуванням наведеного подану до суду позовну заяву слід залишити без руху для здійснення доплати позивачем судового збору за звернення до суду з двома позовними вимогами майнового характеру, виходячи з вартості спірного майна. Остаточна сума судового збору в такому випадку буде визначатися при розгляді справи.
Згідно з ч. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви фізичної особи-підприємця Павлова Ігора Вікторовича вимогам процесуального законодавства, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку не усунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 162, 163, 164, 174, 234 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Павлова Ігора Вікторовича до ОСОБА_1 про визнання права власності, витребування майна та скасування рішення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача листом з описом вкладення; надання оригіналу або належним чином засвідченої копії ордера на підтвердження наявності у адвоката Смірнова Олексія Миколайовича повноважень на представництво інтересів позивача; повідомлення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позову; надання засвідчених у встановленому законом порядку копій письмових доказів, долучених до позову; надання доказів сплати судового збору за звернення до суду з двома позовними вимогами майнового характеру, розрахованого з урахуванням вартості спірного майна.
3. Звернути увагу позивача на можливість отримання доданих до позову копії матеріалів для відповідача на 56 арк, а також засвідчення раніше наданих до позовної заяви додатків безпосередньо у приміщенні суду на підставі відповідного клопотання.
Ухвала набрала законної сили 28.10.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна