65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2988/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 , Донін С.В.;
від відповідача - Казімір Н.В.
при розгляді у відкритому судовому засіданні справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43" (65038, м. Одеса, вул.Академіка Вільямса, буд. 43А; код ЄДРПОУ 38296782);
за участю третьої особі що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвої Ю.В. (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6);
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації
Суть спору: 31.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3066/25) ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43", за участю третьої особі що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державного реєстратора Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Гусєвої Ю.В., в якій позивач просить суд визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» оформлених Протоколом Загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» від 30.04.2025, та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ОСББ «СВОБОДА-43» за номером 1005561070003044220 від 15.05.2025 та за номером 1005567770004044220 від 15.05.2025.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні 30.04.2025 загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» було порушено вимоги Статуту ОСББ «СВОБОДА-43», Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у зв'язку з чим рішення, які були прийняті за результатом зборів та оформлені Протоколом Загальних зборів ОСББ «СВОБОДА-43» від 30.04.2025, зокрема про припинення повноважень позивача, як голови правління ОСББ, є недійсними.
Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява (вх.№2-1217/25 від 31.07.2025) про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 04.08.2025 було задоволено заяву про забезпечення позову (вх.№2-1217/25) та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або державним або приватним нотаріусам вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СВОБОДА-43".
Ухвалою суду від 05.08.2025 було відкрито провадження у справі №916/2988/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.09.2025.
20.08.2025 до суду надійшов відзив відповідача (вх.№26086/25).
01.09.2025 до суду надійшла заява відповідача про залучення доказів до матеріалів справи.
03.09.2025 до суду від позивача надійшли заперечення щодо прийняття відзиву на позовну заяву (вх.№27254/25), а також від позивача надійшла заява про виключення доказу з числа доказів (вх.№27262/25).
04.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27383/25), а також від відповідача надійшли заперечення щодо клопотання позивача про неприйняття відзиву на позовну заяву (вх.№27390/25), а також заява щодо наявності конфлікту інтересів у представника позивача №27393/25).
У судовому засіданні 04.09.2025 суд встановив строки для подання заперечень до 18.09.2025, а також без оформлення окремого документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.09.2025.
17.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№28959/25) та заперечення на клопотання про виключення доказів з числа доказів (вх.№28965/25).
Також 17.09.2025 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме інформації в Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ) у період з 01.01.2021 по 16.05.2025 (вх.№29007/25).
19.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат (вх.№29153/25).
22.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів (вх.№29372/25) та від відповідача надійшла заява із запереченнями на клопотання про витребування доказів (вх.№29397/25).
У судовому засіданні 22.09.2025 судом, за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів (вх.№29007/25 від 17.09.2025), суд ухвалою без оформлення окремого документу відмовив у задоволенні даного клопотання з наведених в судовому засіданні підстав.
20.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25) в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення доказів, шляхом витребування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації щодо перетину державного кордону співвласниками багатоквартирного будинку, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у період з 01.01.2021 по 16.05.2025.
Також 20.10.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про забезпечення доказів (вх.№32911/25).
У судовому засіданні 20.10.2025 суд, розглянувши заяву про забезпечення доказів, проголосив скорочену (вступну та резолютивну) ухвалу, якою відмовив у задоволені заяви та відклав складення повної ухвали на строк до 27.10.2025, а також без оформлення окремого документа постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.11.2025.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25 20.10.2025) у справі №916/2988/25 та заслухавши пояснення заявника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи таке:
У якості обґрунтування підстав заяви про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25 20.10.2025) представник позивача зазначає про виявлення при проведенні оскаржуваних загальних зборів співвласників ОСББ, фактів підроблення листків письмового опитування окремих співвласників. Дані особи повідомили позивача про те, що не приймали участі у дистанційному та особистому голосуванні на загальних зборах проведених 30.04.2025.
Позивач вказує, що співвласниками будинку було надано заяви, в яких було висловлено згоду про витребування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетинання ними державного кордону України з метою підтвердження або спростування факту її відсутності під час проведення загальних зборів співвласників вищезазначеного будинку 30.04.2025.
Отже, з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів, шляхом витребування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації щодо перетину державного кордону співвласниками багатоквартирного будинку у період з 01.01.2021 по 16.05.2025, з метою з'ясування, чи дійсно усі вони приймали участь у голосуванні (особисто та/або дистанційно через письмове опитування) на загальних зборах проведених 30.04.2025, що дасть змогу або підтвердити, підробку з боку відповідача листків письмового опитування даних співвласників.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 73 ГПК України, ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Як визначено ч. 1 ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Відповідно до статті 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків
Так, позивачем було залучено до матеріалів справи копії заяв свідків, а саме осіб співвласників, які за твердженням позивача були відсутні на території України та не приймали участь під час загальних зборів 30.04.2025, у зв'язку з чим такими особами надано свою згоду на витребування судом відомостей щодо перетину ними державного кордону України. А також на підставі таких заяв позивач звертався до суду із заявою про витребування відповідних доказів.
У судовому засіданні 22.09.2025 суд, за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів (вх.№29007/25 від 17.09.2025), без оформлення окремого процесуального документу постановив ухвалу про відмову у витребуванні відомостей щодо перетину державного кордону України окремими співвласниками багатоквартирного будинку, з причин невідповідності поданих заяв свідків положенням статей 87 - 88 ГПК України, а саме відсутності нотаріального засвідчення підписів таких свідків, у зв'язку з чим у суду були відсутні підстави для врахування даних заяв як належних доказів.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Між тим, разом із заявою про забезпечення доказів представником позивача знову надано до суду копії заяв співвласників, в яких вони надають додаткову згоду на витребування судом відомостей від Державної прикордонної служби України щодо перетину ними державного кордону України, водночас суд вказує, що такі заяви також не відповідають положенням статей 87 - 88 ГПК України, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті судом як докази та враховані як згода на обробку персональних даних.
Крім того суд вбачає помилковим ототожненням заяви про витребування інформації щодо перетину державного кордону з вимогами що регулюються положеннями ст. 110 ГПК України.
Так статтею 110 ГПК України передбачається, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Отже за своїм змістом та метою процесуальний захід у вигляді забезпечення доказів направлений на невідкладне вчинення дій для збереження доказів, які є важливими для розгляду справи. Звернення учасника справи або особи, що може стати учасником справи до суду із заявою про забезпечення доказів здійснюється невідкладно після отримання інформації, яка вказує на те, що доказ може бути втрачений або можуть бути вчиненні дії для утруднення або унеможливлення його отримання.
Зі змісту наведених норм слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу, призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Між тим, подана заява про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25 20.10.2025) не містить тверджень про існування підстав які б вказували на те, що заявлені до забезпечення докази (інформація щодо перетину державного кордону окремими співвласниками багатоквартирного будинку) можуть бути втрачені, або їх збирання чи подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Крім того суд зазначає, що забезпечити можливо докази які вже існують на момент вжиття заходів забезпечення, натомість в даному випадку заявник просить вжити заходи забезпечення доказів шляхом витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації яка буде відтворена та надана до суду у формі листа, відповіді, довідки, тощо, тим самим буде створено новий письмовий доказ у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Узагальнюючи вищевикладене слід зазначити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
За таких обставин, враховуючи необґрунтованість заявлених представником позивача вимог заяви про забезпечення доказів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25 від 20.10.2025) по справі №916/2988/25.
Керуючись ст. ст. 81, 110, 111, 112, 234, 235 ГПК України, суд
1.У задоволенні заяви представника позивача адвоката Доніна С.В. про забезпечення доказів (вх.№2-1638/25 від 20.10.2025) по справі №916/2988/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 27.10.2025.
Суддя Ю.М. Невінгловська