65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"29" жовтня 2025 р. м. Одеса № 903/907/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (код ЄДРПОУ 31133719, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, територіальна громада Станишівська, Комплекс будівель і споруд №4, буд. 2)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Литвинець Регіни Андріївни (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання згідно ЄІССС: АДРЕСА_2 )
про стягнення 4075,31 грн.
11.09.2025 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" про стягнення з фізичної особи-підприємця Литвинець Регіни Андріївни 4075,31 грн. заборгованості за договором від 20.10.2023 №305.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" до фізичної особи-підприємця Литвинець Регіни Андріївни про стягнення 4075,31 грн. передано до Господарського суду Одеської області за територіальною підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 справу №903/907/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.
Ухвалою від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала суду від 13.10.2025 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу до його Електронного кабінету.
Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 13.10.2025 була доставлена позивачу до Електронного кабінету 13.10.2025 о 17:30.
Отже, строк для подання до суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням дати вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, становить 24.10.2025.
24.10.2025 на електронну пошту суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Дослідивши означену заяву, суд дійшов наступних висновків.
За змістом статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX, який набрав чинності з 18.10.2023, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до нової редакції частини 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України).
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз. 2 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Разом з тим, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положення про ЄСІТС та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (ч.13 ст.6 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), підсистема "Електронний суд" - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Згідно з пунктом 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд, до якого подаються документи та докази, не інтегровано до ЄСІТС.
За умовами п. 25 Положення, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, наведеною в ухвалі від 28.11.2023 року у справі №903/585/23.
При цьому, вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Отже, надсилання процесуальних документів до Господарського суду Одеської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", а не відправку документів на адресу електронної пошти суду з накладенням електронного підпису.
У постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Так, заява про усунення недоліків надіслана до суду представником позивача адвокатом Лавренчук О.В., який має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
В свою чергу, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" також має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Проте, із заявою представник позивача звернувся до Господарського суду Одеської області шляхом її надіслання на електронну пошту суду.
Тобто, означена заява подана в електронній формі без використання підсистеми "Електронний суд", що свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з відповідною заявою.
З огляду на те, що заяву про усунення недоліків позовної заяви надіслано до господарського суду не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, то остання підлягає поверненню.
Суд відзначає, що станом на дату постановлення даної ухвали позивачем недоліки позовної заяви не усунуті.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Крім цього, суд звертає увагу на таке.
Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
В ухвалі від 13.10.2025 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов'язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.
При цьому, господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.
Враховуючи, що позовна заява була подана до суду позивачем, тому останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї справи.
Згідно з ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 13.10.2025 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" сплив, а позивачем недоліки позовної заяви станом на цей час не усунуто, позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що згідно із ч.8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву про усунення недоліків Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" (вх. ГСОО №33651/25 від 24.10.2025) повернути заявнику без розгляду.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Тім" до відповідача Фізичної особи-підприємця Литвинець Регіни Андріївни про стягнення 4075,31 грн. повернути позивачу.
Додаток: позовна заява з додатками на 35 арк. та конверт.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 29.10.2025.