Справа №127/33494/25
Провадження №1-кс/127/13100/25
27 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12024020000000444 від 27.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
Старший слідчий слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000444 від 27.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України..
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 упродовж січня-грудня 2023 року, за попередньою змовою з директором ПП «ДОРСТРОЙ» ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, всупереч інтересам служби, вчинив розтрату бюджетних коштів в інтересах ПП «ДОРСТРОЙ» в сумі 287 890,34 грн, виділених на капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Річковій в м. Гайсині, Вінницької області.
Наразі досудовим розслідуванням встановлено 8 епізодів незаконної діяльності ОСОБА_4 під час укладання договорів по капітальному ремонту дорожнього покриття по вул. Річковій в м. Гайсині Вінницької області, з завищенням вартості товарно-матеріальних цінностей, чим завдано майнову шкоду Гайсинській міській раді.
На підставі здобутих доказів 20.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що зумовлює необхідність арештувати майно, яке перебуває у його власності.
Відповідно до відомостей реєстраційної картки ТЗ у приватній власності ОСОБА_4 знаходиться автомобіль марки «RENAULT CLIO» 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Враховуючи, що вказаний автомобіль може бути предметом конфіскації як виду покарання, слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Частиною 2 ст. 172 КПК України, визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим управлінням ГУНП України у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12024020000000444 від 27.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
В рамках вказаного провадження 20.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до відомостей з реєстраційної картки ТЗ, у приватній власності ОСОБА_4 знаходиться автомобіль марки «RENAULT CLIO» 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Підставою накладення арешту на майно підозрюваного є забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, докази, які наявні в матеріалах клопотання в їх сукупності, а також те, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, враховуючи, що санкцією ч. 5 ст. 191 КК України вищевказане майно може бути предметом конфіскації, як виду покарання, слідчий суддя, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення цілей та завдань кримінального провадження, з огляду на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, з позбавленням права на його відчуження та розпорядження, а саме:
- автомобіль марки «RENAULT CLIO» 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Виконання ухвали суду покласти на старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 , повідомити зацікавлених осіб про накладення арешту.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя