Справа 127/32187/25
Провадження 1-кс/127/12651/25
15 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023020000000844 від 10.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
10.10.2025 до Вінницького міського суду Вінницької областінадійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023020000000844 від 10.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке було арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/37707/24 від 18.11.2024.
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження №12023020000000844 від 10.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року накладено арешт на майно, яке вилучено працівниками поліції в ході обшуку автомобіля «ЗИЛ -131» ДНЗ НОМЕР_1 .
Однак, постановою слідчого від 01.10.2025 року кримінальне провадження №12023020000000844 від 10.11.2023 року закрито у зв'язку з відсутністю в діях осіб складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.191 КК України, однак даною постановою не вирішено питання щодо скасування арештів.
Враховуючи вищевикладене адвокат ОСОБА_3 просила суд скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року в рамках кримінального провадження №12023020000000844 від 10.11.2023 та зобов'язати уповноважених осіб Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повернути ОСОБА_4 речі та документи, вилучені в ході обшуку.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, на адресу суду подала заяву в якій просила здійснювати розгляд справи у її відсутність.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечував, оскільки кримінальне провадження в якому накладено арешт на майно закрито.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом слідчими СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000844 від 10.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року у справі №127/37707/24 накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку на земельній ділянці та в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщено деревообробне підприємство ФОП ОСОБА_6 , а саме:
- П'ять папок з документами на наступних осіб: ОСОБА_6 , на 4 арк., ОСОБА_7 на 6 арк., ОСОБА_8 на 16 арк., ОСОБА_9 на 7 арк. та ОСОБА_10 на 16 арк.;
- ТТН-ліс у кількості 8 шт., наступних серій та номерів: ВАА 293187 від 12.11.2024, ВАА 293185 від 12.11.2024, ВАА 293181 від 07.11.2024, ВАА 293179 від 07.11.2024, ВАА 293190 від 13.11.2024, ВАА 293191 від 13.11.2024, ВАА 293183 від 07.11.2024, ВАА 293184 від 07.11.2024;
- Відеореєстратор «MNK» модель N6008G5 с/н VAKNA1919X400115;
- 22 пачки заготовки-дошки обрізної з деревини породи Дуб звичайний різних розмірів, свіжопиляної, у наступній кількості: 1 пачка - 0,45м3, 2 - 0,25м3, 3 - 0,6м3, 4 - 0,5м3, 5 - 0,68м3, 6 - 0,65м3, 7 - 0,15м3, 8 - 0,1м3, 9 - 0,15м3, 10 - 0,15м3, 11 - 0,35м3, 12 - 0,3м3, 13 - 1,0м3, 14 - 0,2м3, 15 - 0,9м3, 16 - 0,6 м3, 17 - 0,2 м3, 18 - 0,4м3, 19 - 0,25м3, 20 - 0,15м3, 21 - 0,65м3, 22 - 0,45м3;
- 8 пачок дошки обрізної породи Дуб у кількістю по 0,6м3 кожна;
- Лісопродукція деревина породи Дуб звичайний - лісоматеріали круглі складовані в 5 штабелів, різних розмірів та діаметрів, та класів, у загальній кількості 704 колоди.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 01.10.2025 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020000000844 від 10.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Визначаючись щодо обґрунтованості вимог клопотання судом враховується наступне.
Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у статті 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
В той же час, Велика Палата Верховного суду у постанові від 30.06.2020 при розгляді справи №727/2878/19 сформувала правовий висновок наступного змісту: « На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні».
Проте, за приписами частини четвертої статті 132 КПК України, якою доповнено статтю 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
Отже, висновки Великої Палати Верховного суду, висловлені у постанові від 30 червня 2020 року при розгляді справи №727/2878/19 не можуть бути застосовані, оскільки 29 грудня 2022 року внесено зміни до статті 132 КПК України та закріплено інше правове регулювання правовідносин, пов'язаних зі скасування арешту майна у закритому кримінальному провадженні, а саме, з поміж іншого, передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі ухвала про накладення арешту на майно, припиняє свою дію після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 15.04.2024 по справі №554/2506/22 дійшла наступних висновків:
«Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи частини четвертої статті 132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи частини четвертої статті 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна».
Таким чином, оскільки постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 01.10.2025 року кримінальне провадження №12023020000000844 від 10.11.2023 року закрито, а відтак, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/37707/24 від 18.11.2024 якою накладено арешт на майно у даному кримінальному провадженні припинила свою дію.
Отже, розгляд даного клопотання на даний час не відноситься до повноважень слідчого судді, оскільки досудове розслідування кримінального провадження №12023020000000844 від 10.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України року завершене.
З урахуванням наведеного клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 98, 132, 170, 173, 174, 309, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023020000000844 від 10.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке було арештовано на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/37707/24 від 18.11.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя