20 жовтня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1567/21
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від прокуратури - не з'явився,
від позивача (скаржника) - Курбанова А.В.,
від відповідачів:
1) ОСОБА_1 (боржника) - не з'явився,
2) ФОП Точилкіна С.А. - не з'явився,
3) ФОП Бєглова О.Ю. - не з'явився,
від ВДВС- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. (вх. № 10108/25 від 07.07.2025 р.) в порядку ст. 339-342 ГПК України по справі № 915/1567/21 за позовом керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича та фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича про скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, припинення права власності, зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення торгівельного комплексу, -
27.10.2021 р. до Господарського суду Миколаївської області звернувся керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради з позовною заявою до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича та фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складається з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-І, навісу літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 (запис № 28052312 від 19.09.2018) з одночасним припиненням такого права; визнання недійсним укладеного 17.10.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договору купівлі-продажу № 847 нежитлових приміщень торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності на нього (записи № 28399488, № 28399415 від 17.10.2018) та зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2021 у справі № 915/1567/21 позовну заяву керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва у справі № 915/1567/21 повернуто заявнику.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у справі № 915/1567/21 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.11.2021 про повернення позовної заяви у справі № 915/1567/21 скасовано, матеріали справи № 915/1567/21 передано Господарському суду Миколаївської області для розгляду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 заяву Окружної прокуратури міста Миколаєва про забезпечення позову у справі № 915/1567/21 задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/1567/21.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 915/1567/21 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 р. у справі №915/1567/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.01.2023 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №915/1567/21 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі №915/1567/21 позов прокурора задоволено, а саме: скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Відяпіним Миколою Івановичем на нежитлові приміщення торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м., що складається з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-І, навісу літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 (запис №28052312 від 19.09.2018); визнано недійсним укладений 17.10.2018 між Відяпіним Миколою Івановичем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договір купівлі-продажу №847 нежитлових приміщень торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з Відяпіна Миколи Івановича на користь Миколаївської обласної прокуратури 5108,20 грн. судового збору; стягнуто з фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича на користь Миколаївської обласної прокуратури 2554,10 грн. судового збору; стягнуто з фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича на користь Миколаївської обласної прокуратури 2554,10 грн. судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича та фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича задоволено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 року у справі № 915/1567/21 скасовано, у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено. Також вказаною постановою суду стягнуто з Окружної прокуратури міста Миколаєва на користь фізичної особи-підприємця Точилкіна Сергія Анатолійовича 10215,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; стягнуто з Окружної прокуратури міста Миколаєва на користь фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича 10215,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 р. господарським судом видано накази від 12.02.2024 р.
Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 18.04.2024 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 915/1567/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Відяпіна М.І. усунути перешкоди у користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі № 915/1567/21 в цій частині залишено в силі, у решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 915/1567/21 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 р. з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2024 р. господарським судом видано накази від 03.06.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2025 у справі № 915/1567/21 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2022 у даній справі.
07.07.2025 Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області із скаргою на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 10108/25 від 07.07.2025 р.), в якій заявник просить суд поновити йому строк на подання вищезазначеної скарги; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасії Павлівни щодо винесення 04.06.2025 р. у виконавчому провадженні № 75615217 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 04.06.2025 р. головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасією Павлівною про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме наказу Господарського суду Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 р. з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 18.04.2024 р. по справі №915/1567/21, та зобов'язати головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасію Павлівну у повному обсязі вчинити дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Миколаївської області на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 р. з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 18.04.2024 р. по справі № 915/1567/21 у передбаченому Законом України “Про виконавче провадження» порядку.
В обґрунтування вказаної скарги заявник посилається на наступне. Листом від 01.07.2024 № 10215/02.02.01-40/02/012/24 Миколаївська міська рада направила до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виданий Господарським судом Миколаївської області 03 червня 2024 року наказ на виконання рішення цього суду від 19.07.2023 року, з урахуванням постанови Верховного суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 18 квітня 2024 року по справі Nє 915/1567/21 про зобов?язання Відяпіна Миколи Івановича усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
Державним виконавцем Центрального ВДВС у м. Миколаєві було відкрито виконавче провадження № 75615217 (ідентифікатор для доступу А8ГВ29B89Б8Д) з примусового виконання згаданого виконавчого документу, про що стягувача повідомлено листом від 23.07.2024 № 86992.
Згодом з метою реального виконання судового рішення та за результатами розгляду листа державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вх. № 4420/02.02.01-06/1/25 від 21.02.2025 стягувачем здійснено авансування витрат виконавчого провадження Nє 75615217 від 09.10.2023 у сумі 4515 грн. (платіжна інструкція № 194 (внутрішній номер 409287590) від 10 березня 2025 року, яку було направлено до відділу ДВС супровідним листом № 6367/02.02.01-40/02/012/25 від 13.03.2025).
Пізніше листом державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.05.2025 № 64559 стягувача повідомлено про необхідність здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій у сумі 461685,06 грн. по виконавчому провадженню.
Листом за вих. № 14356/02.02.01-40/02/012/25 від 30.05.2025 стягувачем з обґрунтуванням підстав поінформовано державного виконавця про неможливість здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № 75615217 від 09.10.2023 у сумі 461685,06 грн.
Проте, 04.06.2025 у виконавчому провадженні № 75615217 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасією Павлівною було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у мотивувальній частині якої зазначено, що відповідно до листа Миколаївської міської ради від 30.05.2025 стягувач відмовився авансувати витрати виконавчого провадження посилаючись на те, що законодавством передбачене право державного виконавця стягувати витрати виконавчого провадження з боржника, що можна розцінити як перешкоджання стягувачем здійснення виконавчого провадження. Зазначена постанова була отримана Миколаївською міською радою 04.06.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
У свою чергу Миколаївська міська рада не погоджується з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену 04.06.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лемещенко Анастасією Павлівною - у межах виконавчого провадження № 75615217, та вважає зазначену постанову незаконною, а дії державного виконавця неправомірними, з огляду на таке.
Наразі скаржник вказує, що в п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення можливості примусового виконання судових рішень, серед Заходів щодо забезпечення виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2024-2026 роки, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.2023 № 27/9 (зі змінами і доповненнями), передбачено пункт 8 розділу «Розвиток місцевого самоврядування» у наступній редакції: «Сплата судового збору за подання позовних заяв та скарг до судів відповідних інстанцій від імені Миколаївської міської ради, виконавчих органів Миколаївської міської ради, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, та інших судових витрат, здійснення авансування витрат виконавчого провадження, здійснення добровільного виконання судових рішень про стягнення».
Разом із тим, за інформацією відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради на реалізацію Заходів Програми з метою виконання авансування витрат за виконавчими провадженнями на 2025 рік заплановано 380000 грн. При цьому перерозподілу вказаних видатків (їх збільшення) у поточному бюджетному році не планується.
За такого, стягувачем було повідомлено державного виконавця, що наразі стягувач позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню № 75615217 від 09.10.2023 у сумі 461685,06 грн., про що Центральний відділ д виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було повідомлено листом від 30.05.2025 № 14356/02.02.01-40/02/012/25.
Водночас, скаржник з посиланням на положення ч. 1-3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554, Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, та наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» вказує, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України та коштів виконавчого провадження. Для організації та проведення виконавчих дій щодо послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій, що визначено зробити виконавцем у цій справі, передбачено певний порядок звернення державного виконавця до відповідних органів юстиції з питанням оплати послуг, в яких виникла потреба при примусовому виконанні судового рішення.
Враховуючи викладене, стягувач у своєму листі від 30.05.2025 просив державного виконавця вжити усіх заходів, що передбачені наведеними законодавчими актами, для організації і проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання судового рішення у даному виконавчому провадженні. Однак, вказане державним виконавцем залишено поза увагою.
Щодо строку на подачу скарги заявник вказує, що 18.06.2025 в межах року, встановленого ст. 341 ГПК України (оскаржувана постанова отримана Миколаївською міською радою 04.06.2025 через підсистему ЄСТС «Електронний суд»), на адресу Господарського суду Миколаївської області від Миколаївської міської ради направлена скарга (вх. № 8155/25 від 18.06.2025) на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Однак, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року у даній справі скаргу Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернуто без розгляду у зв?язку з недотриманням вимог ч. 3, 4 статті 340 Господарського процесуального кодексу України. Миколаївською міською радою (скаржником) були враховані недоліки, наведені у вказаній ухвалі суду від 23.06.2025.
Наразі скаржник зауважує, що механізм досудового врегулювання спорів, роботи з позовними заявами, рішеннями суду у Миколаївській міській раді та виконавчих органах Миколаївської міської ради визначає Порядок ведення претензійної та позовної роботи у Миколаївській міській раді виконавчих органах Миколаївської міської ради, затверджений розпорядженням міського голови від 04.04.2018 № 71р (зі змінами), відповідно до якого позовна заява, процесуальні документи підписуються Миколаївським міським головою чи заступником голови згідно з розподілом обов?язків або особою, уповноваженою на здійснення представництва Миколаївської міської ради та її виконавчих органів Миколаївської міської ради за належним чином оформленою довіреністю або в порядку самопредставництва без додаткового уповноваження (довіреності) (пункт 3.4.). Зважаючи на викладене, а також враховуючи приписи ГПК України щодо представництва (самопредставництва) учасників справи та рішення Миколаївської міської ради від 02.02.2021 Nє 3/10 (витяг додається), виключне право на підписання аналогічних скарг від імені Миколаївської міської ради має Миколаївський міський голова. Водночас скаржник вказує, що відповідно до наказу № 178вн від 16.06.2025 Миколаївський міський голова перебував у відрядженні до м. Брюссель з 19.06.2025 по 03.07.2025, що унеможливлювало підписання та направлення скарги з урахуванням ухвали суду від 23.06.2025 по справі № 915/1567/21 або вжиття інших процесуальних дій у вказаний період, що, на думку скаржника, є поважною причиною пропуску строку на повторне подання скарги, яка була зумовлена об'єктивними обставинами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 р. вказану скаргу Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. по справі № 915/1567/21 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2025 р. по справі № 915/1567/21 скаргу Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. по справі № 915/1567/21 (вх. № 10108/25 від 07.07.2025 р.) прийнято до розгляду, розгляд вказаної скарги призначено в засіданні суду на 28.07.2025 р. о 15:00, запропоновано боржникам та ВДВС надати пояснення стосовно поданої скарги.
28.07.2025 р. від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Лемещенко А.П. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на скаргу (вх. № 10998/25), згідно з яким заявник вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 75615217 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 року № 915/1567/21 про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить Миколаївській міській раді, шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході виконання рішення державним виконавцем вжито заходів відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: накладено два штрафи на боржника за невиконання рішення без поважних причин, а також направлено повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення. Також ВДВС вказує, що у межах провадження, на підставі подання начальника Відділу, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було укладено договір на проведення робіт із демонтажу самочинної забудови з фізичною особою-підприємцем. Останній провів обстеження та надав проектно-кошторисну документацію, згідно з якою вартість знесення склала 461 685,06 грн.
У зв'язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документу - наказу Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 року № 915/1567/21 про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що належить Миколаївській міській раді, шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , державним виконавцем прийнято рішення про виконання рішення суду без участі боржника, для чого здійснено залучення третіх осіб, які діють на платній основі, для участі у виконавчих діях, спрямованих на примусове виконання вимог виконавчого документу.
Наразі ВДВС, посилаючись на положення ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», якою закріплено обов'язок стягувача забезпечити фінансування витрат, пов'язаних із примусовим виконанням, вказує, що 12.05.2025 року на адресу Миколаївської міської ради як стягувача було направлено обґрунтовану пропозицію щодо авансування витрат на проведення демонтажу. У листі також містилось попередження про можливе повернення виконавчого документа в разі відмови від авансування. Листом від 30.05.2025 року Миколаївська міська рада офіційно відмовилася здійснювати авансування витрат, безпідставно вказуючи, що витрати можуть бути покладені виключно на боржника.
Таким чином, ВДВС вказує, що державний виконавець не має правових підстав самостійно здійснювати фінансування відповідних витрат чи виконувати дії за відсутності авансу з боку стягувача. Відтак, ВДВС вважає, що оскаржувана постанова є прийнятою на підставі чітко визначених законодавчих норм і фактичних обставин, підтверджених офіційною документацією, зокрема відмовою стягувача від авансування витрат, а тому скарга Миколаївської міської ради не ґрунтується на нормах права, не спростовує встановлені обставини справи та не містить належних доказів протиправності дій державного виконавця.
В судовому засіданні 28.07.2025 р. представник позивача (скаржника) заявив клопотання щодо надання часу для ознайомлення з відзивом на скаргу та надання заперечень на відзив, оскільки відзив на скаргу був отриманий позивачем (скаржником) в день судового засідання.
Також в судовому засіданні 28.07.2025 р. представник позивача (скаржника) та державний виконавець не заперечували щодо продовження строку розгляду скарги.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 р. у справі № 915/1567/21 продовжено строк розгляду скарги Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. на 20 днів, розгляд скарги відкладено на 03.09.2025 р. о 13:00.
04.08.2025 р. від представника скаржника Миколаївської міської ради - Курбанової А.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 11333/25), згідно з якою скаржник не погоджується з аргументами державного виконавця, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як зазначає скаржник, примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов'язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діяв із порушенням вказаного Закону, при цьому прийняв неправомірне рішення про повернення виконавчого документа скаржнику. Наразі скаржник вважає необґрунтованим твердження державного виконавця про те, що листом від 30.05.2025 вих. №14356/02.02.01-40/02/012/25 міськрада начебто офіційно відмовилася здійснювати авансування витрат виконавчого провадження. Так, скаржник вказує, що у зазначеному листі від 30.05.2025 вих. № 14356/02.02.01-40/02/012/25 скаржник не заявляв про відмову здійснювати авансування витрат, а належним чином повідомив державного виконавця про об'єктивну неможливість здійснити авансування у повному обсязі через відсутність необхідного фінансового ресурсу в межах затверджених бюджетних призначень на 2025 рік.
У судовому засіданні 03 вересня 2025 року з розгляду скарги по справі № 915/1567/21 за участю представника позивача (скаржника) судом було протокольно оголошено перерву у розгляді скарги на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. до 12 вересня 2025 року о 15 год. 30 хв., про що ухвалою суду від 03.09.2025 р. повідомлено прокурора, відповідачів і боржника, а також представника ВДВС в порядку ст. 120 ГПК України.
Під час з'ясування судом у судовому засіданні 12.09.2025 року питання щодо надання матеріалів виконавчого провадження представник ВДВС повідомив про можливість їх надання.
Так, у судовому засіданні 12 вересня 2025 року з розгляду скарги у справі № 915/1567/21 за участю представників позивача (скаржника) і ВДВС судом було протокольно оголошено перерву у розгляді скарги до 29 вересня 2025 року о 09 год. 00 хв., про що ухвалою суду від 12.09.2025 р. повідомлено прокурора та відповідача (боржника) в порядку ст. 120 ГПК України.
16.09.2025 р. від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Лемещенко А.П. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 13193/25), в яких згідно державний виконавець вказує, що з урахуванням того, що спосіб виконання рішення передбачає знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі, таке рішення може бути виконано без участі боржника. При цьому в ході здійснення зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем вчинено необхідні дії, передбачені статтею 63 Закону України “Про виконавче провадження», а саме накладено на боржника 2 штрафи за невиконання рішення без поважних причин та надіслано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також надані запити щодо суми вартості послуг (суми майбутнього договору) щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2025 у справі № 915/1567/21 розгляд скарги відкладено на 20 жовтня 2025 року о 12:30, при цьому зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 75615217.
08.10.2025 від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Лемещенко А.П. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 14210/25), до якої на виконання вимог ухвали від 29.09.2025 державним виконавцем надано до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75615217.
08.10.2025 від головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Лемещенко А.П. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 14212/25), в якій заявник просить суд провести засідання без участі представника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку з великою завантаженістю.
В судове засідання, призначене на 20.10.2025 р., прокурор, представник боржника та державний виконавець не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги без участі прокурора, державного виконавця та відповідачів.
Під час розгляду скарги в судовому засіданні скаржник наполягав на задоволенні скарги.
Розглянувши матеріали скарги на дії та постанову головного державного виконавця (вх. № 10108/25 від 07.07.2025 р.), заслухавши пояснення скаржника, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як свідчать матеріали скарги, згідно з листом від 01.07.2024 № 10215/02.02.01-40/02/012/24 Миколаївська міська рада направила до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виданий Господарським судом Миколаївської області 03 червня 2024 року наказ на виконання рішення цього суду від 19.07.2023 року з урахуванням постанови Верховного Суду від 18 квітня 2024 року по справі № 915/1567/21 про зобов?язання Відяпіна Миколи Івановича усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
В ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
23.07.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75615217 від 23.07.2024 з примусового виконання наказу №915/1567/21 від 03.06.2024 про зобов'язання Відяпіна М.І. усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу, про що листом №86992 від 23.07.2024 головним державним виконавцем повідомлено стягувача - Миколаївську міську раду. В п. 2 вказаної постанови визначено обов'язок боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
23.07.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 у розмірі 16000,00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено боржнику розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, вказані постанова направлена стягувачу та боржнику разом з супровідним листом №86995 від 23.07.2024 та №86994 від 23.07.2024 відповідно. На підтвердження факту направлення вказаних постанов боржнику державним виконавцем подано до суду згрупований список поштових відправлень та трекінг поштового відправлення №0600946412160 з сайту АТ «Укрпошта», згідно з яким вказане поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
03.09.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. направлено Відяпіну М.І. вимогу виконавця №100895 від 03.09.2024, в якій останній просив боржника у строк до 17.09.2024 повідомити в письмовій формі державного виконавця про виконання рішення суду, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м. На підтвердження факту направлення вказаної вимоги боржнику державним виконавцем подано до суду згрупований список поштових відправлень та трекінг поштового відправлення №0600958331727 з сайту АТ «Укрпошта», згідно з яким вказане поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
20.09.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. у межах примусового виконання наказу №915/1567/21 від 03.06.2024 складено акт державного виконавця від 20.09.2024, яким встановлено, що до Центрального ВДВС інформації та доказів, які підтверджують виконання рішення, боржником не надано, інформації про стан виконання або наявність поважних причин не надходило.
20.09.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. за невиконання боржником у встановлений виконавцем 10-ти денний термін рішення суду без поважних причин винесено постанову від 20.09.2024 ВП №75615217 про накладення штрафу, якою на Відяпіна М.І. накладено штраф у розмірі 1700 грн., вказану постанову направлено державним виконавцем на адресу стягувача та боржника разом з супровідним листом №108952 від 20.09.2024. На підтвердження факту направлення вказаної постанови боржнику державним виконавцем подано до суду згрупований список поштових відправлень та трекінг поштового відправлення №0600965000930 з сайту АТ «Укрпошта», згідно з яким вказане поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
10.10.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. направлено Відяпіну М.І. вимогу виконавця №117621 від 10.10.2024, в якій останній просив від боржника у строк до 25.10.2024 повідомити в письмовій формі державного виконавця про виконання рішення суду, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м. На підтвердження факту направлення вказаної вимоги боржнику державним виконавцем подано до суду згрупований список поштових відправлень та трекінг поштового відправлення №060097185252030 з сайту АТ «Укрпошта», згідно з яким вказане поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
07.11.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. у межах примусового виконання наказу №915/1567/21 від 03.06.2024 складено акт державного виконавця від 07.11.2024, яким встановлено, що до Центрального ВДВС інформації та доказів, які підтверджують виконання рішення, боржником не надано, інформації про стан виконання або наявність поважних причин не надходило.
07.11.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. за невиконання боржником у встановлений виконавцем 10-ти денний термін рішення суду без поважних причин винесено постанову від 07.11.2024 ВП №75615217 про накладення штрафу, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн., вказану постанову направлено державним виконавцем на адресу стягувача та боржника разом з супровідним листом №131841 від 07.11.2024. На підтвердження факту направлення вказаної постанови боржнику державним виконавцем подано до суду згрупований список поштових відправлень та трекінг поштового відправлення №0600981052240 з сайту АТ «Укрпошта», згідно з яким вказане поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.
26.11.2024 Центральним ВДВС направлено до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомлення №142711 від 28.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, у якому повідомляється, що станом на 28.11.2024 рішення суду у справі №915/1567/21 залишається невиконаним, оскільки боржником ОСОБА_1 не усунуто перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м. Отже, як зазначено у повідомленні, ОСОБА_1 вчиняються дії, які можливо кваліфікувати за ознаками злочину передбаченого ст. 382 КК України, невиконання рішення суду. У зв'язку з вказаним головний державний виконавець просив внести відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
26.12.2024 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. складено акт державного виконавця від 26.12.2024 про те, що під час телефонної розмови з представником Миколаївської міської ради державному виконавцю було повідомлено, що рішення не виконано.
13.02.2025 Центральним ВДВС до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено подання № 18863/20.14-20 від 13.02.2025 про надання Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформації про суму вартості послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2025 до Центрального ВДВС надійшла відповідь № 19260/15.1-06 від 14.02.2025 з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно з якою за результатами отриманих комерційних пропозицій щодо розрахунку орієнтовної вартості послуг з обстеження об'єкту та виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу приміщення найнижчою за своєю ціною є пропозиція ТОВ «Укрсибстрой», яка складає 4515,00 грн. Як зазначено у листі, після зарахування коштів на рахунок Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та затвердження змін до кошторису буде вирішуватись питання про укладення відповідного договору з надання вищезазначених послуг.
14.02.2025 Центральним ВДВС направлено лист №18248 від 14.02.2025 Миколаївській міській раді, в якому зазначено, що в ході здійснення виконавчого провадження №75615217 державним виконавцем вчинено необхідні дії, передбачені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» - покладено на боржника 2 штрафи за невиконання рішення без поважних причин та надіслано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Разом з цим державний виконавець зазначає, що спосіб виконання передбачає знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі, а тому може бути виконаний без участі боржника, у зв'язку з чим 13.02.2025 начальником Відділу було направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про надання інформації про суму вартості послуг (суму майбутнього договору) щодо здійснення знесення самочинного будівництва. У відповідь на зазначене звернення 14.02.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що надання послуг щодо знесення приміщення потребує залучення сторонньої підрядної організації для проведення обрахунку, отримання кошторисної документації та подальшого проведення процедури закупівлі, організацією, яка надала комерційну пропозицію щодо обстеження об'єктів та виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу, є ТОВ «Укрсибстрой». У зв'язку з наведеним ВДВС просив стягувача здійснити авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 4515,00 грн., пов'язаних з обстеженням об'єктів та виготовленням кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу. Разом з цим, державний виконавець попередив, що у разі відсутності авансування, державний виконавець буде зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу з підстав, зазначених в п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
За результатом розгляду зазначеного вище листа державного виконавця, Миколаївською міською радою здійснено авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 4515,00 грн. згідно з платіжною інструкцією №194 від 10.03.2025, про що Центральний ВДВС повідомлено листом №6367/02.02.01-40/02/012/25 від 13.03.2025.
14.03.2025 Центральний ВДВС звернувся до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з листом №31211/20/14-20, в якому просив вирішити питання про укладення відповідного договору з надання вищезазначених послуг ТОВ «Укрсибстрой» щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
09.05.2025 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом №55450/15.1-06 від 09.05.2025 повідомило Центральний ВДВС про те, що ФОП Антоновим С.О. на виконання умов договору №Д-2025/2 від 24.04.2025 року проведено обстеження об'єкту, який підлягає знесенню та надано відповідну проектно-кошторисну документацію.
В подальшому, листом №64559 від 12.05.2025 Центральний ВДВС повідомив стягувача, що 09.05.2025 від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення про те, що ФОП Антоновим С.О. на виконання умов договору №Д-2025/2 від 24.04.2025 року проведено обстеження об'єкту, який підлягає знесенню, та надано проектно-кошторисну документацію, відповідно до якої вартість робіт по демонтажу зазначених в рішенні суду споруд складає 461685,06 грн., у зв'язку з чим Відділ просив стягувача здійснити авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 461685,06 грн. Водночас, державним виконавцем повідомлено стягувача, про те, що у разі відсутності авансування державний виконавець буде зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу з підстав, зазначених в п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». До вказаного листа додано копію зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва.
30.05.2025 Миколаївська міська рада листом №14356/02.02.01-40/02/012/25 від 30.05.2025 повідомила Центральний ВДВС, що за інформацією відділу бухгалтерського обліку Миколаївської міської ради на реалізацію Заходів Програми з метою виконання авансування витрат за виконавчими провадженнями на 2025 рік заплановано 380000,00 грн. (залишок на поточну дату складає 298730 грн.), перерозподілу вказаних видатків (їх збільшення) у поточному бюджетному році не планується). За такого стягувач наразі позбавлений можливості здійснити авансування витрат по виконавчому провадженню №75615217 від 09.10.2023 у сумі 461685,06 грн. Разом стягувач також просив вжити усіх заході, що передбачені ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 1, 18, 20, 42, 63 Закону України «про виконавче провадження» та Порядком використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.20047 р. №554, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження», для організації і проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення у даному виконавчому провадженні.
04.06.2025 головним державним виконавцем Центрального ВДВС Лемещенко А.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №75615217, якою наказ №915/1567/21 від 03.06.2024 повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та повідомлено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлено для виконання в строк до 04.06.2028. Разом з цим у вказаній постанові від 04.06.2025 державним виконавцем зазначено, що боржником самостійно вимоги виконавчого документу не виконані державним виконавцем прийнято рішення про залучення третіх осіб з метою знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв, без участі боржника. Оскільки виконати вимоги виконавчого документу без участі боржника за допомогою третіх осіб, які діють на платній основі без авансування витрат виконавчого провадження стягувачем неможливо, 12.05.2025 державним виконавцем на адресу Миколаївської міської ради направлено пропозицію про здійснення авансування витрат виконавчого провадження для проведення робіт по знесенню самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв, де серед іншого попереджено стягувача про повернення виконавчого документу в разі відсутності авансування. Згідно листа з Миколаївської міської ради від 30.05.2025 стягувач відмовився авансувати витрати виконавчого провадження посилаючись на те, що законодавством передбачене право державного виконавця стягувати витрати виконавчого провадження з боржника, що можна розцінити як перешкоджання стягувачем здійснення виконавчого провадження.
Так, не погодившись з вищевказаною постановою ВДВС про повернення виконавчого документа від 04.06.2025 р. стягувач - Миколаївська міська рада звернулась до суду зі скаргою, вважаючи такі дії державного виконавця Центрального ВДВС неправомірними.
Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Наразі слід зазначити, що з наявних в матеріалах справи копій матеріалів виконавчого провадження ВП №75615217 вбачається, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2025 р. підлягала направленню на адресу боржника та стягувача згідно супровідного листа ВДВС № 74104 від 04.06.2025 р. Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного супровідного листа разом з постановою скаржнику. Наразі скаржник стверджує, що оскаржувана постанова від 04.06.2025 р. була отримана Миколаївською міською радою 04.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.
В свою чергу з огляду на вказане та враховуючи те, що заявлену скаргу подано до господарського суду 07.07.2025 р., відповідно суд вважає, що скарга заявлена з пропуском встановленого п. 1 ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України та ч. 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» строку для оскарження дій та рішення органу ДВС.
Водночас у скарзі Миколаївською міською радою заявлено клопотання про поновлення строку для подання скарги, яке обґрунтовано зверненням скаржника до суду з поданою скаргою вперше 18.06.2025 в межах року, встановленого ст. 341 ГПК України, та повторним зверненням з поданою скаргою з виправленням недоліків після її повернення ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року у даній справі, з урахуванням того, що відповідно до наказу № 178вн від 16.06.2025 Миколаївський міський голова перебував у відрядженні до м. Брюссель з 19.06.2025 по 03.07.2025, що унеможливлювало підписання та направлення скарги з урахуванням ухвали суду від 23.06.2025 по справі № 915/1567/21 або вжиття інших процесуальних дій у вказаний період.
Враховуючи наведені скаржником доводи, суд дійшов висновку про поважність наведених скаржником причин пропуску строку для подання скарги, у зв'язку з чим такий строк для подачі скарги підлягає поновленню.
Проаналізувавши зміст скарги, суд вважає, що подана Миколаївською міською радою скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Права та обов'язки виконавців визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частинами першою - третьою названої статті Закону унормовано, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, відповідно до положень наведеної норми Закону повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до змісту рішення суду у цій справі боржника - ОСОБА_1 зобов'язано усунути перешкоди в користуванні Миколаївській міській раді земельною ділянкою з кадастровим номером 4810137200:10:016:0015 шляхом знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець, діючи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 26 та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив у постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2024 про обов'язок боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (п. 2 резолютивної частини постанови), та в подальшому двічі направлялися боржнику ОСОБА_1 вимоги №100895 від 03.09.2024 та №117621 від 10.10.2024 про виконання останнім рішення суду, які боржником не були виконані, про що державним виконавцем складено відповідні акти від 20.09.2024 та від 07.11.2024. У зв'язку з наведеним у відповідності до приписів ч. 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови від 20.09.2024 та від 07.11.2024, якими накладено на боржника штрафи у розмірі 1700,00 грн. та 3400,00 грн. відповідно. В подальшому, у відповідності до положень абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем направлено до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області повідомлення №142711 від 28.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Отже, державним виконавцем Центрального ВДВС в межах зазначеного виконавчого провадження ВП №75615217 вчинені необхідні дії, передбачені ч. 1-3 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження», а саме накладено на боржника 2 штрафи за невиконання рішення без поважних причин та надіслано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 28.11.2024 № 142711. Крім того, з урахуванням того, що таке судове рішення може бути виконане без участі боржника, державним виконавцем з метою вжиття заходів примусового виконання рішення, передбачених законом, було направлено до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подання про знесення приміщення № 18863/20.14-20 від 13.02.2025, в якому державний виконавець просив надати інформацію про суму вартості послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
Наразі суд вважає безпідставними доводи скаржника стосовно того, що рішення суду у даній справі можливо виконати без участі боржника, оскільки саме ці обставини були враховані державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій, та про можливість виконання рішення суду без участі боржника зазначено державним виконавцем у листі Центрального ВДВС №18248 від 14.02.2025. У разі, якби рішення суду неможливо було виконати без участі боржника, то державний виконавець мав би винести постанову про закінчення виконавчого провадження після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Натомість державний виконавець у відповідності з абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження» після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення вніс подання про знесення приміщення.
Стосовно доводів скаржника про те, що виконання рішення суду мало відбутись саме за рахунок коштів державного бюджету, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Частинами 2, 3 ст. 42 передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов'язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов'язаний додатково здійснити авансування таких витрат. У разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем зазначених витрат виконавчого провадження є обов'язковим лише на вимогу приватного виконавця. З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов'язкового авансування стягувачем.
Відповідно до п. 4,5 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) у разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб'єктів господарювання. Залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень.
Згідно з п. 1, 2 розділу ІХ Інструкції виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку використання коштів виконавчого провадження, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №554 від 29.04.2004 (далі - Порядок) кошти використовуються органами державної виконавчої служби для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме для оплати: послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів скарги, в ході примусового виконання наказу №915/1567/21 від 03.06.2024 державним виконавцем встановлено необхідність залучення до здійснення виконавчих дій суб'єктів господарювання для складення кошторисної документації та подальшого демонтажу споруди, що вказана судовому наказі.
Наразі суд зауважує, що оскільки виконання рішення суду щодо примусового знесення приміщення в даному випадку потребувало залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання, державним виконавцем з вказаною метою було в поданні від 13.02.2025 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запрошено інформацію про суму вартості послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м., що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
14.02.2025 з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла відповідь, згідно якої надання послуг щодо знесення приміщення попередньо потребує залучення сторонньої підрядної організації для проведення обрахунку, отримання кошторисної документації та подальшого проведення процедури закупівлі. Такою організацією, яка надала комерційну пропозицію щодо обстеження об'єктів та виготовлення кошторисного розрахунку для подальшого демонтажу є ТОВ «Укрсибстрой» (код ЄДРПОУ 36142754).
14.03.2025 начальником Відділу було направлено Подання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про вирішення питання про укладення договору з надання послуг щодо знесення самочинно збудованих нежитлових приміщень торгівельного комплексу загальною площею 130,8 кв.м, що складаються з приміщення магазину літ. А-1, магазину літ. В-1, навісу літ. Б-1 за адресою: вул. Одеське шосе, б. 86/2Ж, м. Миколаїв.
09.05.2025 з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення, що фізичною-особою підприємцем Антоновим С.О., на виконання умов договору №Д-2025/2 від 24.04.2025 року, проведено обстеження об'єкту, який підлягає знесенню, та надано проектно-кошторисну документацію, згідно з якою вартість робіт по демонтажу зазначених в рішенні суду споруд складає 461685,06 грн.
Так, державним виконавцем Центрального ВДВС в листі №64559 від 12.05.2025 повідомлено стягувача про те, що вартість робіт по демонтажу зазначених в рішенні суду споруд складає 461685,06 грн., у зв'язку з чим просив стягувача здійснити авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 461685,06 грн. та попередив про наслідки нездійснення авансування.
Натомість стягувач повідомив ВДВС про відсутність коштів на такі витрати.
При цьому суд зазначає, що положення п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають залучення в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, зокрема на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Доводи скаржника про те, що судове рішення у даній справі можливо було виконати за рахунок коштів державного бюджету, є безпідставними, оскільки ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554, ані Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, ані наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» не передбачають здійснення примусового виконання вказаного судового рішення органами державної виконавчої служби за рахунок коштів державного бюджету України та коштів виконавчого провадження. Також скаржником у поданій скарзі та під час розгляду скарги в судовому засіданні не було вказано чіткої норми діючого законодавства, яка б визначала саме такий порядок проведення виконавчих дій в даному випадку із залученням сторонніх осіб - суб'єктів господарювання за рахунок коштів держбюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Враховуючи нездійснення стягувачем авансування витрат виконавчого провадження, як це передбачено ст. 43 вказаного Закону, суд вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу відповідають приписам п. 20 ч. 3 ст. 18, ч. 1, 2, 3 ст. 42, абз. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», а тому головним державним виконавцем Лемещенко А.П. правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2025 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому суд зазначає, що відсутність у скаржника коштів для сплати авансування витрат виконавчого провадження не свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу та не можу бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
В такому разі суд зазначає, що стягувач не позбавлений права повторно направити наказ Господарського суду Миколаївської області №915/1567/21 від 03.06.2024 до примусового виконання, про що також зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2025.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено порушення головним державним виконавцем Лемещенко А.П. вимог Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2025, оскільки державний виконавець діяв у спосіб та в межах повноважень, що передбачені законом, що не спростовано скаржником.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах скарги докази в сукупності, враховуючи вищевикладені обставини та необґрунтованість вимог скаржника, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025р.
Керуючись ст.ст. 3391 , 340-343, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Поновити Миколаївській міській раді строк на подачу скарги на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р.
2. У задоволенні скарги Миколаївської міської ради на дії та постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 75615217 від 04.06.2025 р. (вх. №5139/25 від 04.04.2025) по справі № 915/1567/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 27.10.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва