29.10.2025 Справа№914/3306/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест - 2004» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест-2004»,
до відповідача Фізичної особи - підприємця Терешкевича Андрія Богдановича,
про стягнення заборгованості,
без виклику сторін,
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінвест-2004» до Фізичної особи - підприємця Терешкевича Андрія Богдановича про стягнення заборгованості у розмірі 186 275,73 грн. Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2025 заяву про забезпечення позову розподілено судді Зоряні Горецькій.
Позивач на підтвердження існування заборгованості долучає:
- рахунок на оплату №373 від 26.09.2024;
- платіжну інструкцію в національній валюті №138 від 27.09.2024;
- податкову накладну №19 від 27.09.2024.
Позивач стверджує, що в результаті усної домовленості ФОП Терешкевич А. Б. повинен доставити ТОВ «Укрінвест-2004» котел ECO 4 S 24 та котел DUO-TEC COMPACT E 24, водночас зазначені котли поставлені не були.
Також позивач зазначає, що ФОП Терешкевич А.Б. фактично в момент здійснення господарської операції (досягнення усних домовленостей, внесення часткової оплати) змінив місцезнаходження з 03117, Україна, 03117, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 67, офіс 83 на АДРЕСА_1 , що може свідчити про недобросовісність останнього.
Крім того в обґрунтування необхідності забезпечення позову, зазначено наступне.
Ризики не вжиття забезпечення: оскільки відповідач отримав часткову оплату за виставленими рахунками, не виконав поставку а фактично одразу здійснив зміну місця реєстрації/здійснення господарської діяльності, то у випадку задоволення позовної заяви, існує можливість ухиляння боржником від виконання судового рішення, оскільки згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у громадянина Терешкевича Андрія Богдановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутнє будь-яке нерухоме майно у власності, тобто майно, яке може виступити в забезпечення виконання зобов'язань.
Отримати інформацію з відкритих джерел про наслідки здійснення відповідачем господарської діяльності за 2024 рік, 3 квартали 2025 року не є можливим у зв'язку з їх відсутністю.
Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми основної заборгованості.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно п. 1 ч. 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Обставинами, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2023 у справі №904/1329/23, від 11.07.2023 у справі №917/322/23 та ін.).
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного суду від 19.07.2024 у справі № 917/1862/21.
Також суд бере до уваги, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 виснувала, що гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті забезпечити подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Предметом позову у справі 914/3306/25 є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення коштів. Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (п.24 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22).
Можливість накладення арешту на грошові кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Оцінивши наявні у справі обставини, враховуючи правові позиції Верховного Суду, сформовані у низці постанов, наведених вище, з метою єдності судової практики та враховуючи обставини наведені позивачем, характер спору та предмет позову в справі, суд доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Керуючись ст.ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінвест-2004» (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27, офіс 477, ЄДРПОУ 32835814) про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№4531/25 від 27.10.2025) задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 165 070,18 грн, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться на розрахункових рахунках Фізичної особи-підприємця Терешкевича Андрія Богдановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в установах банків України.
Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінвест-2004» (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 1/27, офіс 477, ЄДРПОУ 32835814).
Боржником за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.10.2025.
Суддя Горецька З.В.