вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
28 жовтня 2025 рокуСправа № 912/2243/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" (вул. Кропивницького, буд. 7, корпус 2, квартира 80, місто Кропивницький, 25015)
про припинення повноважень директора та зобов'язання вчинити певні дії,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.;
Представники сторін участі не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" про припинення повноважень директора та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що бажає припинити свої повноваження директора ТОВ"Альянс Енерго Транс" в судовому порядку, у зв'язку з повним припиненням господарської діяльності.
Ухвалою суду від 01.09.2025 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 02.09.2025 надано відповідні докази.
Ухвалою від 08.09.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07.10.2025.
Ухвалою від 07.10.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Суд враховує, що згідно зі ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ст. 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (п. 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На стадії розгляду даної справи по суті виникли обставини, які свідчать про необхідність реалізації прав позивача щодо ефективного способу захисту.
Суд дійшов висновку про необхідність повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, а саме залучення співвідповідача та залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Відтак, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з'ясування обставин справи, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 ГПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Суд зазначає, що крім вимоги щодо припинення повноваження директора товариства, позивачем заявлено вимогу щодо зобов'язання державного реєстратора внести відповідні зміни до ЄДР щодо припинення повноважень керівника та вилучити відомості про позивача як представника ТОВ "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" з ЄДР шляхом внесення відповідних записів за судовим рішенням.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 за № 200/28330 "Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи", державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону суб'єктами державної реєстрації є, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.
Державний реєстратор Кропивницької районної військової адміністрації є суб'єктом державної реєстрації, до повноважень якого, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону, належить забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Проведення реєстраційних дій, відповідно до ст. 6 Закону, належить до повноважень державного реєстратора.
Враховуючи вищевикладене, суд залучає до участі у справі в якості співвідповідача Державного реєстратора Кропивницької районної військової адміністрації.
Крім того, позивачем при поданні позовної заяви, зазначено Бажаєва Рустама в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 50 ГПК України третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є особи, на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду за результатами розгляду справи.
З огляду на викладене та предмет позову, враховуючи норми ст. 50 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне з власної ініціативи залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що Бажаєв Рустам є громадяни Російської Федерації.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ст. 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред'явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.22 "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено громадян РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та її громадян та розглядати справи про конфіскацію земельної ділянки, за позовом, поданим саме до громадян цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.22 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.22 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах, з огляду на припинення його роботи на території України.
Судом встановлено, що звертаючись із позовом до громадян Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.22 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.22 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу третьої особи, повідомлення третьої особи про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою та повідомити сторін про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 2, 13, 50, 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №912/2243/25 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
2. Залучити в якості співвідповідача - Державного реєстратора Кропивницької районної військової адміністрації (вул. Дарвіна 25, м. Кропивницький, 25014).
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (громадянин Російської Федерації, посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , орган що видав 3501, дата видачі 02.07.2020, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
4. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду.
5. Призначити у справі підготовче засідання на 25.11.2025 об 11:30 год.
6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №323.
7. Зобов'язати ОСОБА_1 до 31.10.2025 надіслати Державному реєстратору Кропивницької районної військової адміністрації та Бажаєву Рустаму позов з додатками, про що суду надати відповідні докази.
8. Відповідно до ст. 165, 167 ГПК України ВІДПОВІДАЧ має право подати відзив на позовну заяву, з дотриманням правил, встановлених частинами третьою - шостою статті 165 ГПК України, та заперечення на відповідь позивача на відзив, з дотриманням правил.
Встановити Державному реєстратору Кропивницької районної військової адміністрації строк для подання відзиву на позов з усіма документами (доказами) до нього - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Встановити строк для подання заперечення на відповідь позивача на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
До відома відповідача - у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
9. Відповідно до ст. 166 ГПК України встановити ПОЗИВАЧУ строк для подання відповіді на відзив відповідача - протягом 5 днів з дня його отримання. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч. 3-6 ст. 165 ГПК України.
Звернути увагу позивача на положення ч. 4 ст. 202 ГПК України.
10. Відповідно до ст. 168 Господарського процесуального кодексу України ТРЕТІ ОСОБИ мають право надати суду пояснення щодо позову. Встановити строк для подання пояснень - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу.
11. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5013.
12. Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суд звертає увагу співвідповідача про обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України.
13. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРАНС" через систему "Електронний суд", Державному реєстратору Кропивницької районної військової адміністрації (вул. Дарвіна 25, м. Кропивницький, 25014) та Бажаєву Рустаму ( АДРЕСА_2 ).
Інформацію про дату, час та місце підготовчого засідання до відома Бажаєву Рустаму розмістити на сторінці офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/sud2602/) у розділі "Громадянам. Оголошення про виклик".
Повний текст ухвали складено - 29.10.2025.
Суддя М.С. Глушков