вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1992/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1992/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ"
про стягнення 814 179,15 грн,
представники:
від позивача - Новак Т.О., витяг з ЄДР;
від відповідача - Острик С.Ю., ордер від 13.08.2025 АР № 1258256.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ", про стягнення заборгованості у сумі 814 179,15 грн, з яких: 666 775,75 грн - заборгованість за поставлений товар, 73 841,39 грн - пеня, 7 145,94 грн - 3% річних, 66 416,07 грн - курсова різниця, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором від 15.11.2024 № 2413200-1 про виконання робіт та постачання в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 29.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1992/25; постановив справу № 912/1992/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи 912/1992/25 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
13.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" надійшло клопотання від 12.08.2025 про передачу справи за належною територіальною підсудністю (юрисдикцією) іншого суду, в якому відповідач просить передати справу на розгляд Господарському суду Сумської області за територіальною підсудністю.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що газопровід, з приводу якого між сторонами виникли правовідносини, є нерухомим майном. Наслідком виконання спірного договору є зміна зовнішнього вигляду самої технологічної перемички за адресою: 40490, Загірське, Сумська область та газопроводу в цілому, як об'єкта нерухомого майна.
Відповідач посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 та вважає, що даний спір підсудний за виключною підсудністю Господарському суду Сумської області (за місцем знаходження технологічної перемички між компресорними станціями "Суми" та "Роменська - 1" в Сумському районі Сумської області для забезпечення можливості реверсного транспортування газу в с. Загірському Сумської області).
13.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" надійшов відзив від 13.08.2025, в якому відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підтверджуються належними доказами та допустимими доказами, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовної заяви відмовити. Відповідач вказує, що до позовної заяви не долучено платіжні інструкції щодо здійснення оплати за договором, на які здійснював посилання Заявник, оскільки за вимогами специфікацій роботи виконуються на підставі здійсненої попередньої оплати. Також до позовної заяви Позивачем не долучено актів приймання - передачі технічної документації, що є передумовою для початку строку поставки обладнання та матеріалів за умовами Специфікацій 1-3 до Договору № 2413200-1 про виконання робіт та постачання 15 листопада 2024 року, укладеного між сторонами. До позовної заяви не долучено доказів надсилання Позивачеві рахунків на оплату, що передбачено положеннями Специфікацій. Отже, в будь-якому випадку, строк оплати не настав, оскільки позивач не виконав обов'язки, покладені на нього пунктами 6.1 та 6.2 Специфікацій 1-3 від 15.11.2024. Надані до позову видаткові накладні містять підписи Черномаза П.М. (накладні 37 від 10.03.2025 та 38 від 10.03.2025), Тарнавського Ю.В. (накладні 41 від 20.03.2025 та 42 від 20.03.2025), повноваження яких на підписання даних документів не підтверджено матеріалами справи.
Також відповідач наголошує на некоректності розрахунку курсової різниці.
13.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" надійшло клопотання від 13.08.2025 про перехід у загальне провадження із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.
18.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшла відповідь на відзив від 15.08.2025, в якій позивач вважає відзив необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
18.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшли заперечення від 15.08.2025 на клопотання про передачу справи за належною територіальною підсудністю (юрисдикцією) іншого суду, в яких позивач вважає відповідне клопотання відповідача помилковим, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
18.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшли заперечення від 15.08.2025 на клопотання про перехід у загальне провадження, в яких позивач вважає заперечення відповідача наведені в клопотанні, необґрунтованими.
19.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання від 19.08.2025 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: генеральної довіреності на передачу товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" від 17.02.2025 № 17/02-2025.
21.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" надійшли заперечення від 21.08.2025 на відповідь, подану на відзив, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
25.08.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшли додаткові пояснення у справі від 25.08.2025, в яких позивач просить не приймати до уваги заперечення на відповідь, подану на відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" від 21.08.2025, та вирішувати справу № 912/1992/25 за наявними матеріалами, без урахування заперечень.
Ухвалою від 03.09.2025 господарський суд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" від 13.08.2025 про перехід у загальне провадження із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін у справі № 912/1992/25 задовольнив. Постановив справу № 912/1992/25 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Призначити у справі підготовче засідання на 17.09.2025 об 11:30 год.
17.09.2025 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольними ухвалами від 17.09.2025 господарський суд:
- відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "БЕТОН-СТІЛЛ" від 12.08.2025 про передачу справи за підсудністю;
- задовольнив клопотання ТОВ "С-Інжиніринг" від 19.08.2025 про приєднання доказів до матеріалів справи;
- прийняв додаткові пояснення ТОВ "С-Інжиніринг" від 25.08.2025;
- відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "С-Інжиніринг", викладеного у додаткових поясненнях, про неприйняття до уваги заперечення на відповідь на відзив;
- продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
Ухвалою від 17.09.2025 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/1992/25; справу № 912/1992/25 призначив до судового розгляду по суті на 13.10.2025 на 11:00 год.
22.09.2025р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду, через систему "Електронний суд", надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1992/25.
22.09.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1992/25.
Листом від 25.09.2025 Господарський суд Кіровоградської області надіслав на адресу апеляційної інстанції копії матеріалів справи № 912/1992/25.
13.10.2025 до господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" від 11.10.2025 про зупинення розгляду справи до завершення апеляційного перегляду протокольної ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі 912/1992/25. У клопотанні відповідач посилається на підпункт 17.2 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Прикінцеві положення ГПК України, за яким суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи, а також на витребування апеляційним судом усіх матеріалів справи.
13.10.2025 господарський суд відкрив судове засідання, однак судове засідання було припинено, оскільки надійшло повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 13.10.2025 господарський суд призначив наступне судове засідання на 22.10.2025 на 14:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 повернуто заявнику.
22.10.2025 господарський суд відкрив судове засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники сторін.
Протокольною ухвалою від 22.10.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" про зупинення розгляду справи від 11.10.2025, оскільки відповідно до положень ГПК України до суду апеляційної інстанції були надіслані копії матеріалів справи. Матеріали справи № 912/1992/25 знаходяться у Господарському суді Кіровоградської області, тому суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
15.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛД Промстрой" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" (далі - підрядник, позивач) укладено договір № 2413200-1 про виконання робіт та постачання (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Підрядник, відповідно до цього Договору, приймає на себе зобов'язання на свій ризик, в строки, в порядку, в обсягах і за ціною, узгодженими Сторонами в Специфікаціях до цього Договору, виконати зобов'язання, що включають б себе наступне:
1.1.1. Виконання проектних робіт та/або конструкторських робіт (далі по тексту - Роботи) на підставі вихідних даних, наданих Замовником, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору;
1.1.2. Поставку обладнання і матеріалів, за асортиментом, описом, кількості, цінами, у строк, на умовах зазначених у Специфікації (ях), які підписуються Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору для використання при виконанні Робіт за цим Договором.
1.1.3. Виконання розробки програмного забезпечений (далі по тексту - Роботи) на підставі вихідних даних, наданих Замовником, проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору;
Під розробкою програмного забезпечення, згідно із цим Договором, Сторонами розуміється створення Підрядником пакета файлів у програмах, які використовуються: Замовником, вказаних у Технічному завданні.
1.1.4. Виконання монтажних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт (далі по тексту - Роботи), у відповідності до вихідних даних, наданих Замовником, Проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору.
1.1.5. Виконання електротехнічних робіт (далі по тексту - Роботи), у відповідності до вихідних даних, наданих Замовником, Проектної документації Замовника, відповідно до вимог Специфікації (ій) та Технічного завдання, яке підписується Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною Специфікації (ій) до цього Договору,
1.1.6. Виконання інших видів робіт визначених у Специфікаціях.
Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору Специфікації підписуються уповноваженими представниками Сторін, скріплюються печатками Сторін, і є невід'ємними частинами цього Договору.
Перелік і обсяги зобов'язань за цим Договором/Специфікаціями визначаються в Технічному (-них) завданні (-ях), а асортимент та кількість обладнання і матеріалів, а також їх вартість та вартість робіт за цим Договором визначаються в Специфікаціях, які підписуються Сторонами, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємними частинами цього Договору.
Згідно з п. 1.6. Договору Замовник зобов'язується прийняти, і своєчасно оплатити виконані Підрядником Роботи та поставлені обладнання і матеріали в строк в порядку, встановленому цим Договором/Специфікаціями.
Розділ 4 Договору регламентує поставку обладнання та матеріалів.
За умовами п. 4.1.-4.5. Договору Підрядник зобов'язується поставити обладнання і матеріали, необхідні для виконання робіт відповідно до умов цього Договору та Специфікації (ій).
Підрядник здійснює поставку обладнання і матеріалів Замовнику на умовах зазначених в Специфікації (ях).
Право власності на поставлене обладнання і матеріали, переходить від Підрядника до Замовника після підписання Сторонами видаткової накладної, яка свідчить про фактичну передачу обладнання і матеріалів, Замовнику на умовах, зазначених в п.4.2, цього Договору.
Обладнання і матеріали вважаються прийнятими Замовником по якості і кількості за фактом передачі обладнання і матеріалів на умовах зазначених в п.4.3. цього договору після підписання видаткових накладних, які підписуються обома Сторонами в момент передачі обладнання і матеріалів Замовнику.
Замовник має право заявити про виявлені недоліки в кількості обладнання і матеріалів під час приймання обладнання і матеріалів протягом 5 (п'яти) днів після поставки такого обладнання і матеріалів.
Виявлення недоліків в якості або кількості поставленого обладнання і матеріалів причини виникнення та терміни їх усунення, підтверджуються Актом про виявлення недоліків, складеним і завіреним Сторонами.
З метою забезпечення своєчасного, повного і належного виконання зобов'язань Замовник повинен вжити відповідних заходів для забезпечення, збереження обладнання і матеріалів до моменту приймання Підрядником обладнання та матеріалів за Актом приймання-передачі в монтаж.
Відповідно до п. 9.1.-9.3. Договору ціна Договору визначається сумою вартості виконуваних по Договору робіт та вартості обладнання і матеріалів, що передбачені Специфікаціями до Договору.
Валютою цього Договору є національна валюта України - гривня.
Платежі за цим Договором здійснюються в порядку погодженому Сторонами в Специфікаціях до Договору, шляхом безготівкового перерахування вартості робіт по банківським реквізитам Підрядника, вказаним у цьому Договорі.
Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.
За несвоєчасне здійснення Замовником зобов'язань по оплаті робіт, обладнання, матеріалів, передбачених Специфікацією (ями), Замовник оплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час невиконання зобов'язання, від суми порушеного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Пеня нараховується на весь період прострочення, без обмежень строку. (п. 11.6. Договору)
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2025 р., а в частині виконання зобов'язань, до їх повного і належного виконання Сторонами.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
15.11.2024 сторонами підписано Специфікації № 1, 2, 3 до Договору № 2413200-1 від 15 листопада 2024 року.
За умовами п. та підп. 1, 2, 5.2., 5.3., 6 Специфікацій № 1, 2, 3 Підрядник відповідно до цієї Специфікації, приймає на себе зобов'язання на свій ризик, з використанням своїх матеріальних ресурсів, в строки, в порядку, в об'ємах та по цінам, узгоджених Сторонами в цій Специфікації, виконати в рамках проекту "Будівництво технологічної перемички між компресорними станціями "Суми" та "Ромненська-1" ТОВ "Оператор ГТС України" в Сумському районі Сумської області для забезпечення можливості реверсного транспортування газу" на об'єкті за адресою: Україна, 40490, Загірське, Сумська область, Україна (далі - "Об'єкт), що включає в себе наступне:
Поставку обладнання і матеріалів, за асортиментом, описом, кількості, цінами, у строк, на умовах зазначених у цій Специфікації;
Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити поставлене обладнання в розмірі, в строк і в порядку, встановленому цією Специфікацією.
Курс Євро до гривні при розрахунку оплат за цією Специфікацією узгоджується сторонами як середній курс продажу (ask) Євро за гривню, встановлений на міжбанківському валютному ринку в робочий день, що передує даті оплати. Для розрахунку суми оплати за обладнання за цією Специфікацією на певну дату, Сторони використовують наступний курс Євро до гривні: середній курс продажу (ask) Євро за гривню, встановлений на міжбанківському валютному ринку і вказаний в наступному інформаційному джерелі: інтернет ресурс - сайт http://minfin.com.ua сторінка сайта http://minfin.com.ua/currency/mb/, графа "Ринкові курси Продаж".
Сума платежу за обладнання розраховується в гривнях за курсом, визначеним згідно п. 5.2. цієї Специфікації до еквіваленту в іноземній валюті, вказаній в п.5.1 цієї Специфікації у разі зміни курсу більш ніж на 3%. У разі, якщо курс гривні до Євро на дату, що передує даті платежу стане нижче курсу зафіксованого в пункті 5.1. цієї Специфікації, умови п.п. 5.1., 5.2. сторонами не застосовуються і до оплати підлягає сума в гривнях, зазначена у цій Специфікації.
Оплата обладнання/матеріалів за цією Специфікацією здійснюється Замовником в наступному порядку:
Попередня оплата (аванс) в розмірі 30% від вартості обладнання та матеріалів, визначеної в п.3 цієї Специфікації виплачується Замовником на користь Підрядника на умовах перерахунку вказаного в п.5.1-5.3 цієї Специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання Підрядником рахунку на оплату.
Оплата обладнання і матеріалів здійснюється в розмірі 70% від вартості кожної із підписаної видаткової накладної та виплачується Замовником на користь Підрядника на умовах перерахунку вказаного в п.5.1-5.3 цієї Специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів після поставки матеріалів на об'єкт Замовника та надання Підрядником рахунку на оплату.
Пунктами 3, 4, 5 та підпунктом 5.1. Специфікації № 1 визначено, що вартість обладнання/матеріалів за цією Специфікацією становить 897 133,50 грн, з урахуванням ПДВ 149 522,25 грн.
За умовами цієї Специфікації сторони домовилися визначити порядок і процедуру формування вартості обладнання за цією Специфікацією:
З огляду на те, що вартість обладнання, що поставляється за цією Специфікацією включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, на підставі чого загальна вартість обладнання становить 20 177,58 Євро по курсу 44,4619 грн за 1 Євро.
Пунктами 3, 4, 5 та підпунктом 5.1. Специфікації № 2 визначено, що вартість обладнання/матеріалів за цією Специфікацією становить 42 123,24 грн, з урахуванням ПДВ 7 020,54 грн.
За умовами цієї Специфікації сторони домовилися визначити порядок і процедуру формування вартості обладнання за цією Специфікацією:
З огляду на те, що вартість обладнання, що поставляється за цією Специфікацією включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, на підставі чого загальна вартість обладнання становить 957,05 Євро по курсу 44,0135 грн за 1 Євро.
Пунктами 3, 4, 5 та підпунктом 5.1. Специфікації № 3 визначено, що вартість обладнання/матеріалів за цією Специфікацією становить 13 280,04 грн, з урахуванням ПДВ 2 213,34 грн.
За умовами цієї Специфікації сторони домовилися визначити порядок і процедуру формування вартості обладнання за цією Специфікацією:
З огляду на те, що вартість обладнання, що поставляється за цією Специфікацією включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, на підставі чого загальна вартість обладнання становить 301,73 Євро по курсу 44,0135 грн за 1 Євро.
14.02.2025 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до преамбули Договору і вирішено вважати за текстом Договору та у всіх додатках підписантом Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ", а також у зв'язку зі зміною юридичної адреси Постачальника викладено розділ 15 Договору у новій редакції.
19.03.2025 додатковою угодою № 2 внесено зміни до Договору та викладено п. 3 Специфікації № 1 в іншій редакції.
Відповідно до видаткових накладних від 10.03.2025 № 37, 38 Товариством з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" обладнання/матеріали на суму 13 280,04 грн та 811 623,60 грн відповідно.
Видатковими накладними від 20.03.2025 № 41, 42 підтверджено поставку обладнання/матеріалів на суму 85 509,90 грн та 42 123,24 грн відповідно.
Позивач стверджує, що відповідачем не виконано вимоги підп. 6.2. Специфікацій № 1, 2, 3 та не здійснена сплата 70 % від вартості кожної із підписаної видаткової накладної.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами виконати зобов'язання, про що свідчить лист від 11.06.2025 № 01/11-06, претензія № 2 від 09.07.2025 № 02/09-07, претензія від 16.07.2025 № 3.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.
Укладений між сторонами Договір поєднує в собі елементи різних договорів. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору та Специфікацій № 1, 2, 3, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, передав відповідачу матеріали/обладнання на загальну суму 952 536,78 грн, термін оплати настав.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати 70 % прийнятого товару не виконав.
Відповідач стверджує, що строк оплати не настав.
Господарський суд не погоджується з такими запереченнями відповідача, оскільки відсутність рахунку не звільняє замовника від обов'язку оплатити отриманий товар, якщо факт його отримання підтверджений видатковою накладною, яка відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач не заперечує отримання ним матеріалів/обладнання.
Відсутність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем попередньої оплати не може свідчити про не настання строку оплати іншої частини вартості товару, переданого за накладною.
Твердження відповідача про не надання йому довіреностей на осіб, які здійснювали передачу обладнання/матеріалів, спростовується доданою позивачем до матеріалів справи генеральною довіреністю № 17/02-2025 від 17.02.2025 на передачу товарно-матеріальних цінностей Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" та відсутністю застережень Замовника на видаткових накладних.
З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов'язання є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 666 775,75 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того позивач нарахував відповідачу 66 416,07 грн курсової різниці.
Умовами пункту 5 Специфікацій № 1, 2, 3 сторони обумовили можливість коригування ціни товару з урахуванням курсової різниці.
За розрахунками позивача ця курсова різниця складає 62 144,12 грн за Специфікацією № 1, 3 247,99 грн за Специфікацією № 2, 1 023,96 грн за Специфікацією № 3 та розрахована виходячи із курсу долара США згідно даних, вказаних на сайті "minfin.com.ua", станом на 23.07.2025, що прямо вказано в розрахунку.
Для розрахунку позивачем вказано курс євро на дату, що передує даті продажу/розрахунку курсової різниці.
Надаючи оцінку правомірності нарахування цієї суми суд зазначає, що згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Поряд з цим, за ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ч. 2 друга ст. 524 та ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті; у такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Водночас у пункті 6.3.4. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.02.2020 у справі № 910/10191/17 зазначено, що положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.
Відтак сторонами правомірно урегульовано правовідносини стосовно можливого застосування курсової різниці.
Розрахунок курсової різниці позивачем виконано за формулою: загальна вартість матеріалів/обладнання за Специфікацією/курс євро до гривні, визначений у Специфікації,* курс євро на дату, що передує даті розрахунку курсової різниці,* 0,7, після чого від добутку віднято суму заборгованості.
Господарський суд перевірив розрахунки курсової різниці та погоджується з їх методологією.
Заперечення відповідача в цій частині суд визнає необґрунтованими, відповідач не навів власного розрахунку та не визначив правильну, на його думку, методологію визначення курсової різниці.
Крім того, господарський суд звертає увагу, що інформація із сторінки сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/, графа "Ринкові курси Продаж" є відкритою та загальнодоступної і відповідач, заперечуючи щодо розрахунку позивача, не довів, що курс євро до гривні на дату, використану в розрахунку, становив інше значення.
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 73 841,39 грн пені та 7 145,94 грн 3% річних, у зв'язку з чим слід зазначити наступне.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата 3% від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з п. 11.6. Договору за несвоєчасне здійснення Замовником зобов'язань по оплаті робіт, обладнання, матеріалів, передбачених Специфікацією (ями), Замовник оплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час невиконання зобов'язання, від суми порушеного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Пеня нараховується на весь період прострочення, без обмежень строку.
Судом перевірено розрахунок пені та 3 % річних за видатковими накладними від 10.03.2025 за період з 14.03.2025 до 23.07.2025, за видатковими накладними від 20.03.2025 за період з 26.03.2025 до 23.07.2025 та встановлено його арифметичну правильність, а тому позовні вимоги про стягнення 73 841,39 грн пені та 7 145,94 грн 3 % річних підлягають задоволенню.
Щодо територіальної підсудності цього спору слід вказати таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" звернулось до суду з клопотанням від 12.08.2025 про передачу справи за належною територіальною підсудністю (юрисдикцією) іншого суду, в якому просило передати справу на розгляд Господарському суду Сумської області за територіальною підсудністю.
Протокольною ухвалою від 17.09.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання від 12.08.2025 про передачу справи за підсудністю, оскільки вважав його необґрунтованим.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що газопровід, з приводу якого між сторонами виникли правовідносини, є нерухомим майном. Наслідком виконання спірного договору є зміна зовнішнього вигляду самої технологічної перемички за адресою: 40490, Загірське, Сумська область та газопроводу в цілому, як об'єкта нерухомого майна.
Відповідач посилався на постанову Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Правовідносини, що були предметом розгляду у справі № 911/2390/18, та правовідносини, що склалися між сторонами цього спору, відрізняються. Так, у справі № 911/2390/18 предметом спору було стягнення заборгованості з орендної плати, обов'язок щодо сплати якої передбачений договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Натомість у цій справі предметом спору є стягнення заборгованості за поставку обладнання/матеріалів, виконану в рамках проекту "Будівництво технологічної перемички між компресорними станціями "Суми" та "Ромненська-1" ТОВ "Оператор ГТС України" в Сумському районі Сумської області для забезпечення можливості реверсного транспортування газу" на об'єкті за адресою: Україна, 40490, Загірське, Сумська область, Україна.
Договір, у зв'язку з укладенням якого у сторін виникли правовідносини, є змішаним договором та поєднує у собі елементи різних договорів, частину з умов яких можна виконувати через їх особливість тільки в певному місці. Умови Договору щодо поставки та Специфікації № 1, 2, 3 передбачають місце їх виконання. Однак всі вказані обставини не є підставою для визначення виключної територіальної підсудності цього спору, а лише надають право позивачу вибору між господарськими судами, яким відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України підсудна справа.
Спір щодо поставки товару, який надалі буде використаний у будівництві чи реконструкції нерухомого майна, не можна вважати спором з приводу нерухомого майна.
Отже, господарський суд вважає, що спір не виник з приводу нерухомого майна, а тому відсутні підстави для застосування ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ".
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" (28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, буд. 43, прим. 101, код ЄДРПОУ 42720802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд. 1 А, кімн. 26, код ЄДРПОУ 34944005) грошову суму заборгованості за поставлений товар за Договором № 2413200-1 про виконання робіт та постачання (із Специфікаціями) від 15.11.2024 у розмірі - 666 775,75 грн, 73 841,39 грн - пені, 7 145,94 грн - 3% річних, 66 416,07 грн - курсової різниці, а також судовий збір у розмірі 12 212,69 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" та Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТОН-СТІЛЛ" до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 29.10.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко