Справа номер 145/562/24
Провадження номер 2/145/133/2025
(заочне)
28.10.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І.
за участю: секретаря судового засідання Онуфрієвої А.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Моторного (транспортного) страхового бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653, ЄДРПОУ 21647131
в особі представника позивача Купара Ігоря Юрійовича,
до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
19.03.2024 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 січня 2019 року, близько 19 год. 20 хв. в м. Гнівань по вул. Соборній, з вини відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем "Mazda 323", д.н.з. НОМЕР_2 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода.
На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована не була.
Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020.
В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/5906489, укладеного із ПАТ "СГ "ТАС", строк дії якого з 26.03.2018 року по 25.03.2019 року.
Розмір завданих збитків згідно Висновку №19-02/19КЕ від 23.02.2019, складеного судовим експертом Кожушаним В.М., був визначений згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", як вартість відновлювального ремонту КТЗ "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження під час ДТП та складає 42778,39 грн., при цьому, оскільки ринкова вартість до ДТП автомобіля становила 21291,34 грн, то вартість матеріального збитку становить як 21291,34 грн.
Після маркетингового дослідження ринку аналогічних транспортних засобів, визначена середня ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, яка з урахуванням торгу, складає 8186,66 грн.
Відтак вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_3 , становить 13104,68 грн та розраховується наступним чином: 21291,34 грн (вартість ТЗ до ДТП) - 8186,66 грн (вартість ТЗ у пошкодженому стані) = 13104,68 грн.
Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП відшкодована потерпілій особі не була.
29.01.2019 подав до МТСБУ повідомлення та 30.03.2020 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.
У звязку із залученням аварійного комісара МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара, яким було здійснено огляд транспортного засобу та проведення експертизи, на загальну суму 1290 грн.
28.04.2020 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 13104,68 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу кошти в розмірі понесених витрат на виплату страхового відшкодування в сумі 13104 грн. 68 коп, витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 1290 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 головуючим у даній справі визначено суддю Ратушняка І.О.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 20.03.2024 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено судове засідання. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви 21.03.2024 направлено на зареєстроване місце проживання відповідача. 03.04.2024 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 25.07.2024 на зареєстроване місце проживання відповідача повторно направлено копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви. 09.08.2024 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 03.09.2024 на зареєстроване місце проживання відповідача повторно направлено копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви. 12.09.2024 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 15.01.2025 на зареєстроване місце проживання відповідача повторно направлено копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви. 24.01.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 10.03.2025 на зареєстроване місце проживання відповідача повторно направлено копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви. 21.03.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 головуючим у даній справі визначено суддю Патраманського І.І.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.06.2025 дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Патраманським І.І. та призначено розгляд справи по суті.
Копію зазначеної ухвали разом з копією позовної заяви 04.07.2025 направлено на зареєстроване місце проживання відповідача. 10.07.2024 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 25.07.2025 на зареєстроване місце проживання відповідача направлено судову повістку про виклик до суду. 31.07.2025 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про причини повернення, у якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. 19.08.2025 та 02.10.2025 на зареєстровану адресу проживання відповідача направлено судові повістки про виклик до суду. 26.08.2025 та 09.10.2025 відповідно на адресу суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із довідками про причини повернення, у яких зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності на підставі тих документів, що є у матеріалах справи. Позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі. В разі неявки належним чином повідомленого відповідача не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, про слухання справи повідомлений в установленому законом порядку. Поштові повідомлення із копією ухвали суду від 20.03.2024 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, направлені за місцезнаходженням відповідача (вказаним в позовній заяві) та місцем реєстрації, повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Поштові повідомлення із копією ухвали суду від 25.06.2025 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, повістками про виклик до суду, направлені за місцезнаходженням відповідача (вказаним в позовній заяві) та місцем реєстрації, повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Будь-яких заяв та клопотань від відповідача, відзиву на позов, на час розгляду справи не надійшло.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору, а відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву до суду не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 у справі № 145/300/19 провадження у справі за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 вича закрито в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 13).
Як зазначено в описовій частині вказаної постанови згідно протоколу серії БД № 261048, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки 20.01.2019 р. о 19-20 год. в м. Гнівань, по вулиці Соборній керував автомобілем "MAZDA 323" д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, висновок КНП "Тиврів ЦРЛ" від 20.01.2019 р. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 261049 від 25.02.2019 р. ОСОБА_1 20.01.2019 р., о 19-20 год., в м. Гнівань, по вул. Соборна, керуючи транспортним засобом "MAZDA 323", д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки та безпечного роз'їзду транспортних засобів (інтервалу), в результаті чого здійснив виїзд на полосу зустрічного руху та допустив зіткнення із автомобілем "ВАЗ 21061" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в протилежному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а власники транспортних засобів матеріальні збитки.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 2666/2667/19-21 від 13.02.2020 року, в даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «МАЗДА 323» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними нормами п.п. 11.1, 13.3, 31.6 «б», а водій автомобіля «ВАЗ 21061» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 нормами вимог п. 11,1, 13.3, 12.3 Правил дорожнього руху України. Практична можливість попередити дане ДТП заключалась у виконанні водієм - автомобіля «МАЗДА 323» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 технічних норм вимог п. 11.1, 13.3, 31.6 «б» ПДР України, а від дій водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 не залежала. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «МАЗДА 323» р/н р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п. п 11.1, 13.3, 31.6 «б» ПДР України. В наданих матеріалах справи в діях водія автомобіля «ВАЗ 21061» р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 відсутні відомості про невідповідність технічним нормам вимог Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП. З технічної точки зору, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля «МАЗДА 323» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 технічним нормам вимог п. 31.6 «б» ПДР України по причинам, вказаним у дослідницькій частині.
В результаті даної ДТП був пошкоджений автомобіль марки «ВАЗ 21061», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ "СГ "ТАС", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ/ 5906489 (а.с. 12).
На момент скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 14).
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «ВАЗ 21061», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП відповідно до висновку експертного дослідження №19-02/19КЕ від 23.02.2019 складає 42778,39 грн., при цьому оскільки ринкова вартість до ДТП автомобіля становила 21291,34 грн, то вартість матеріального збитку становить як 21291,34 грн. (а.с. 15-18).
Відповідно до розрахунку вартості КТЗ марки ВАЗ 21061 з номерним знаком НОМЕР_3 після ДТП та розміру регламентної виплати від 17.04.2020 розмір регламентної виплати становить 13104,68 грн (а.с.27).
Зазначена шкода не була відшкодована потерпілій особі, у зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування 29.01.2019 звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та 30.03.2020 із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 10, 11).
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку потерпілій особі у розмірі 13104,68 грн., що підтверджується копіями наказу МТСБУ №4852 від 27.04.2020, довідки про розмір відшкодування шкоди та платіжної інструкції № 1478262 від 28.04.2020 року (а.с.14-31,33).
Крім цього позивачем понесені витрати на встановлення розміру збитків (послуги аварійного комісара та програмне забезпечення для розрахунку вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу) в розмірі 1290 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №937801 від 10.05.2019 року (а.с.14, 34).
Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2019 року у справі №320/4938/17 наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Такими актами в даних досліджуваних правовідносинах є Цивільний кодекс України та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на дату ДТП).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як вбачається із матеріалів справи з вини водія автомобіля "MAZDA 323", д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована не була, 20.01.2019 в м. Гнівань, по вул. Соборна, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазнав пошкоджень транспортний засіб "ВАЗ 21061", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . На виконання вимог вищезазначеного Закону позивачем 28.04.2020 здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у зв'язку з настанням страхового випадку в розмірі 13104,68 грн.
Відповідно до п. 41.4. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач сплатив кошти за послуги аварійного комісара в розмірі 1290 грн.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Враховуючи те, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 20.01.2019, встановлені постановою суду у адміністративній справі, що набрала законної сили, з якої вбачається, що причиною виникнення ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля "MAZDA 323" ОСОБА_1 технічним нормам п. 31.6. "б" ПДР України, позивачем за допомогою належних і допустимих доказів доведено розмір завданої майнової шкоди внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, та розмір здійсненого страхового відшкодування потерпілій особі, а також розмір витрат на встановлення розміру завданої майнової шкоди, суд вважає позовні вимоги МТСБУ обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до задоволення.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
При зверненні з позовною заявою до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., який, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму витрат сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13104 (тринадцять тисяч сто чотири) гривні 68 копійок та суму витрат за послуги аварійного комісара в розмірі 1290 (одна тисяча двісті дев'яносто) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2025 року.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ, 02653, ЄДРПОУ 21647131
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Патраманський І. І.