ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/10331/25
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд"
про стягнення 3597283,37 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
В судовому засіданні 27.10.2025 на підставі ст. 240 ГПК України ухвалено скорочене рішення суду
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками у сумі 3597283,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем земельними ділянками без укладення договору оренди та не сплатою коштів за користування земельною ділянкою, що призвело до безпідставного збереження грошових коштів відповідачем в розмірі орендної плати.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 18.09.2025.
Представник відповідача 18.09.2025 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою суду від 18.09.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2025.
В судове засідання 27.10.2025 представники сторін не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
На земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006 (надалі земельна ділянка № 1) та з кадастровим номером 8000000000:66:264:0047 (надалі земельна ділянка № 2) по Броварському проспекту, 53 у місті Києві розташовано об'єкт нерухомості - комплекс будівель загальною площею 47,2 кв м, до складу якого входять: будівля АЗС № 26 з 6 б/к, А загальною площею 34,9 кв м, насосна, Б, загальною площе. 12,3 кв м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439538336 від 14.08.2025 вбачається, що право власності на зазначений комплекс будівель зареєстровано 29.03.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" на підставі акта приймання-передачі, серія та номер 993, 994, виданого 22.03.2017 ТОВ "Бауріс", ТОВ "Текіла Голд"; протокол загальних зборів ТОВ "Бауріс, виданий 10.02.2017.
В подальшому 21.05.2025 право власності на комплекс будівель було зареєстровано за ТОВ "Інтерфло Індастрієз Україна" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 180, виданий 21.05.2025, видавник: Куниця О.А., приватний нотаріус КМНО.
Тобто в період з 22.03.2017 до 20.05.2025 власником комплексу будівель, розташованого на земельних ділянках № 1, № 2 по Броварському проспекту, 53 у місті Києві було Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд".
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0007045482021 вiд 23.06.2021 земельна ділянка площею 0,1658 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006, розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Броварський, 53 (літ А, Б), зареєстрована 01.10.2012.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-0007045522021 вiд 23.06.2021 земельна ділянка площею 0,1940 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0047, розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, проспект Броварський, 53 (літ А, Б), зареєстрована 01.10.2012.
Отже, земельні ділянки № 1, № 2 сформовані та у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України є об'єктом цивільних прав з 01.10.2012.
31.08.2021 Київська міська рада прийняла рішення № 2226/2267 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Текіла Голд» земельних ділянок в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину та автомийки на просп. Броварському, 53 (літ. А, Б) у Дніпровському районі міста Києва. Згідно з вказаним рішенням вирішено Товариству з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 10 років земельні ділянки площами 0,1658 га та 0,1940 га (кадастрові номери 8000000000:66:264:0006; 8000000000:66:264:0047, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 23 червня 2021 року № НВ-0007045482021, № НВ-0007045522021) для реконструкції АЗС, будівництва кафемагазину та автомийки (код КВЦПЗ - 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на просп. Броварському, 53 (літ. А, Б) у Дніпровському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 19750031 від 29 березня 2017 року) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).
На підставі вищезазначеного рішення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0006) від 02.12.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 2311.
Згідно з інформаційною довідкою від 09.05.2025 № 426190465 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди Земельної ділянки № 1 зареєстровано 02.12.2021, орендодавець за яким Київська міська рада, орендар - ТОВ «ТЕКІЛА ГОЛД».
Також, на підставі вищезазначеного рішення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0047) від 02.12.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 2312.
Згідно з інформаційною довідкою від 09.05.2025 № 426191298 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки № 2 зареєстровано 02.12.2021, орендодавець за яким Київська міська рада, орендар - ТОВ «ТЕКІЛА ГОЛД».
Головного управління ДПС у місті Києві (лист, додається) відсутня інформація щодо сплачених податкових зобов'язань та заборгованості по земельному податку за Земельну ділянку-1 та Земельну ділянку-2 ТОВ «ТЕКІЛА ГОЛД» (код ЄДРПОУ 40504261) за спірний період.
Головне управління ДПС у місті Києві листом від 06.12.2024 № 35742/5/26-15-04-02-05 повідомило Київську міську раду, що станом на 04.12.2024 інформація щодо задекларованих, сплачених податкових зобов'язань та заборгованості по орендній платі за землю за земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:264:0006, 8000000000:66:264:0047 за 2019-2024 роки ТОВ "Текіла Голд" до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві наведена у додатку № 1. З додатку № 1 вбачається, що заборгованість з орендної плати станом на 04.12.2024 відсутня. Нарахування здійснювались з грудня 2021 по листопад 2024. В період з 2019 по листопад 2021 орендна плата не нараховувалась та не сплачувалась.
Отже, звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказав, що відповідач, як власник нерухомого майна на земельних ділянках № 1, № 2, розташованих по Броварському проспекту 53, у Дніпровському районі м. Києва, використовувало вказані земельні ділянки безоплатно, що є підставою для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, що за період з 12.03.2020 по 01.12.2021 загалом становить 3597283,37 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на земельній ділянці площею 0,1658 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006 та на земельній ділянці площею 0,1940 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0047 по Броварському проспекту, 53 у Дніпровському районі м. Києва, розташований об'єкт нерухомого майна, на який за відповідачем в період з 29.03.2017 по 20.05.2025 зареєстровано право власності.
Крім того, Київською міською радою було прийнято рішення від 31.08.2021 № № 2226/2267 про передачу відповідачу в оренду означених земельних ділянок.
Матеріалами підтверджено, що сторонами укладено договори оренди земельних ділянок від 02.12.2021, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстровані в реєстрі за № 2311, № 2312.
Проте в період з 12.03.2020 по 01.12.2021 (дата, що передує даті укладення договорів оренди) право користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" земельними ділянками з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006, 8000000000:66:264:0047 по Броварському проспекту, 53 у Дніпровському районі м. Києва, не було належним чином оформлено. Проте, відсутність належним чином оформлених орендних правовідносин, не нівелює обов'язку відповідача оплачувати вартість користування земельною ділянкою, якою він безпосередньо користується, як власник нерухомого майна, розміщеного на ділянці.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18 неодноразово зазначав, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої плати підлягають встановленню обставини, зокрема, чи є земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Право власності на нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках № 1, № 2 було зареєстровано за відповідачем 29.03.2017. Як об'єкти цивільних прав земельні ділянки були сформовані 01.10.2012. В свою чергу позивачем заявлено до стягнення грошові кошти за період з 12.03.2020 по 01.12.2021, тобто після виникнення у відповідача обов'язку сплачувати за користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Крім того, відповідно до положень підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Стаття 14.1.72 Податкового кодексу України передбачає, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Суд зауважує, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006 та з кадастровим номером 8000000000:66:264:0047, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, на переконання суду, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки
Отже основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 зазначила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Як уже було зазначено вище положеннями п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.06.2021 № НВ-0007045482021 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки-1 у 2021 році становила 8581903,56 грн. (дата проведення нормативної грошової оцінки: 29.01.2021).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.06.2021 № НВ-0007045522021 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки-2 у 2021 році становила 9623153,82 грн. (дата проведення нормативної грошової оцінки: 29.01.2021).
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки-1 від 28.09.2021 № 8625/86-21 нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки у 2021 році, станом на дату формування витягу (28.09.2021), становила 7151586,30 грн.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки-2 від 28.09.2021 № 8626/86-21 нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки у 2021 році, станом на дату формування витягу (28.09.2021), становила 8019294,85 грн.
Як зазначає позивач у своєму розрахунку та не заперечує і не спростовує відповідач нормативна грошова оцінка:
земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006 становить з 12.03.2020 по 15.06.2021 - 8581903,56 грн; з 16.06.2021 по 01.12.2021 - 7151586,30 грн.
земельної ділянки 8000000000:66:264:0047 становить з 12.03.2020 по 15.06.2021 - 9623153,82 грн; з 16.06.2021 по 01.12.2021 - 8019294,85 грн.
Ставка орендної плати визначається за період з 12.03.2020 - 31.12.2020 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» від 12.12.2019 № 456/8029; з 01.01.2021 - 01.12.2021 відповідно до Додатка 11 до рішення Київської міської ради «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» від 24.12.2020 № 24/24.
Означеними рішеннями встановлено, що до земель з видом цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (роздрібна торгівля пальним в мережах автозаправних станцій, комплексів, їх обслуговування, оптова торгівля пальним), застосовується ставка орендної плати - 12%.
Відповідно до розрахунку проведеного позивачем, розмір безпідставно збережених коштів за фактичне користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" земельною ділянкою № 1 за період 12.03.2020 по 01.12.2021 складає 1695767,19 грн, а за користування земельною ділянкою № 2 за період з 12.03.2020 по 01.12.2021 складає 1901516,18 грн, що загалом становить 3597283,37 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Таким чином предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Отже, за змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов'язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", як фактичний користувач земельної ділянки у період з 12.03.2020 по 01.12.2021, без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, а тому відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19, від 24.06.2020 у справі 922/2414/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.
Відповідач не заперечував свого обов'язку сплатити кошти за користування земельними ділянками, відзив у справі не подав, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.
Суд відзначає, що позивач здійснює розрахунок за період з 12.03.2020 по 01.12.2021.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
У зв'язку з наведеним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до відповідних законодавчих актів України, зокрема викладено пункт 524 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в новій редакції, згідно з якою не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
З аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що вони передбачають не лише звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 31 березня 2020 року орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а й визначають механізм врегулювання правовідносин, пов'язаних з таким звільненням шляхом подання уточнень до податкової декларації.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №911/3394/20, від 16.09.2021 у справі №922/3734/20 та від 13.10.2021 у справі №910/12687/20.
Отже, у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 відповідач на законодавчій основі був звільнений від обов'язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності.
Таким чином, Радою неправомірно заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти за період з 12.03.2020 по 31.03.2020.
Згідно здійсненого судом перерахунку за період з 01.04.2020 по 01.12.2021 відповідач зобов'язаний сплатити за користування земельною ділянкою № 1 грошові кошти у сумі 1639492,41 грн, а за користування земельною ділянкою № 2 - 1838413,53 грн, що загалом складає 3477905,94 грн.
Отже, з огляду на те, що відповідач у період з 12.03.2020 по 01.12.2021 включно користувався земельною ділянкою площею 0,1658 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0006 та земельною ділянкою площею 0,1940 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0047 по Броварському проспекту, 53 у Дніпровському районі м. Києва, без оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади в особі Ради, Товариство фактично зберегло в себе кошти у загальному розмірі 3477905,94 грн. (з урахуванням встановлених судом вище обставин), які мало сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 3477905,94 грн.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (м. Київ, вул. Жилянська, 126/23, к. 220, ідентифікаційний код 40504261) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,1658 га (кадастровий номер 8000000000:66:264:0006) на просп. Броварському, 53 (літ. А, Б) у Дніпровському районі міста Києва та земельною ділянкою площею 0,194 га (кадастровий номер 8000000000:66:264:0047) на просп. Броварському, 53 (літ. А, Б) у Дніпровському районі міста Києва в сумі 3477905 (три мільйони чотириста сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ять) грн 94 коп., судовий збір у розмірі 41734 (сорок одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн 87 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення 119377,43 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 29.10.2025
Суддя І.В.Усатенко