Справа № 143/901/25
21 жовтня 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Погребищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про повернення дитини матері, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
23.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до Погребищенського районного суду Вінницької області з позовною заявою до Служби у справах дітей Погребищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про повернення дитини матері, в якій просить повернути їй на виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрано без позбавлення батьківських прав у позивача та передано його під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області. На даний момент ОСОБА_3 перебуває в дитячому будинку сімейного типу.
Зазначає, що на теперішній час пройшла профілактичні бесіди щодо підвищення виховного потенціалу та належного виконання батьківських обов'язків для повернення дитини в сім'ю, дотримується належних умов проживання, має власне житло та роботу. Змінила свою поведінку та ставлення до дитини, прагне, щоб дитина проживала в родині. Готова виховувати її та піклуватися про неї, виконувати свої обов'язки належним чином.
Вважає, що на даний час відсутні обставини, які були підставою для відібрання дитини.
Рух справи, позиція суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.09.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 16).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 24.09.2025 відкрито провадження по справі, залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с. 17).
Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні (а.с.26).
Представник відповідача - Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Дзюба О.О. в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с. 28).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог (а.с. 27).
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Встановлені судом обставини справи.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 (а.с. 5).
Згідно з копією рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 27.02.2024 у справі №143/710/23, ухвалено відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати його під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області. Стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.07.2023 і до його повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, відкритий в банківській установі (а.с. 11-12).
З договору оренди квартири (житлового приміщення) від 29.06.2025 слідує, що позивач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
Відповідно до рішення №379 виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 11.09.2025 «про затвердження висновку до доцільність повернення неповнолітньої дитини в сім'ю матері» вирішено, вважати за доцільне повернути в біологічну сім'ю матері ОСОБА_1 її неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.с. 12-13).
Вказані обставини відповідачем не оспорюються та визнаються.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України №780-Х11 від 27.02.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв'язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.
Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини, суд повинен дотримуватись справедливого балансу між інтересами батьків та дитини, і приділяти першочергову увагу найкращим інтересам дитини.
Врахувавши те, що позивач бажає повернути дитину, прагне виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, цікавиться станом здоров'я дитини, телефонує та відвідує її, вжила заходів на покращення житлово-побутових умов для проживання дитини, з урахуванням відсутності заперечень органу опіки та піклування щодо задоволення позовних вимог, переважного права батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи відпали причини, які стали підставою для відібрання дитини у позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, позов підлягає задоволенню, в порядку ст. 206 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Розподіл судових витрат між сторонами.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з Служби у справах дітей Погребищенської міської ради на користь позивача не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12-13, 141, 206, 258, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 170 СК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Допустити негайне виконання цього рішення в частині повернення дитини на виховання матері.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради, місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, буд. 110, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий. .
Суддя