ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/10956/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЕТІС" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 7, ідентифікаційний код 37035395)
про стягнення 8 718, 38 грн
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЕТІС" (далі - відповідач) про стягнення 8 718, 38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, як замовником будівництва об'єкта (реставрація з пристосуванням квартири №12 з об'єднанням із нежилими приміщеннями з №1 по №8 (групи приміщень № 52) в (літ. А) для розміщення закладів торгівлі, громадського харчування та обслуговування населення по вул. Велика Васильківська, 47, Печерського району м. Києва) свого обов'язку, передбаченого підпунктом 4 абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX щодо здійснення пайових внесків у розвиток інфраструктури м. Києва, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 4 590, 00 грн суми пайового внеску, 3 474, 63 грн інфляційних втрат та 653, 75 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10956/25, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 08.10.2025.
Протокольною ухвалою від 08.10.2025 розгляд справи було відкладено на 29.10.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
27.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС позивачем подано клопотання про розгляд справи № 910/10956/25 без участі представника Департаменту за наявними матеріалами справи.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 29.10.2025, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений ухвалою від 08.09.2025 строк не подав до суду відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності сторін та за поданими позивачем в матеріали справи доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
За доводами Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач/Департамент), 02.06.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція видала Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» (надалі - відповідач/Товариство) дозвіл на будівельні роботи № ІУ 113201541666 за адресою: вул. Велика Васильківська, буд. 47, м. Київ.
20.11.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ІУ123201120369 за адресою: вул. Велика Васильківська, буд. 47, м. Київ.
Відповідно до вказаних документів, об'єктом будівництва є реставрація з пристосуванням квартири № 12 з об'єднанням із нежилими приміщеннями з № 1 по № 8 (групи приміщень № 52) в (літ. А) для розміщення закладів торгівлі, громадського харчування та обслуговування населення по вул. Велика Васильківська, 47, Печерського району м. Києва.
Як вказує позивача, рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).
Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» від 19.12.2019 № 460/8033 Порядок було приведено у відповідність до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (надалі - Закон), та викладено у новій редакції.
Так, пунктом 3.1 Порядку передбачено, що пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з абзац. 1 пункту 2.1 Порядку замовником є фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Абзацом 2 пункту 4.1 Порядку зазначено, що замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент економіки та інвестицій) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва
Звертаючись з даним позовом до суду, Департамент зазначає, що на підставі підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону та абзацу 2 пункту 4.1 Порядку, у відповідача виник обов'язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 02.06.2020. Проте відповідач не виконав покладені на нього обов'язки, чим порушив вимоги законодавства.
Оскільки, як вказує позивач, на відповідача покладено обов'язок сплатити пайовий внесок до дати реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, однак, відповідач ввів об'єкт в експлуатацію без сплати пайової участі, що свідчить про порушенням відповідачем підпункту 4 абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відтак, за твердженнями позивача, відповідач до прийняття об'єкта в експлуатацію не сплатив пайовий внесок, а тому, на думку позивача, відповідач без достатньої правової підстави та за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва, та зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Позивач здійснено розрахунок пайової участі на підставі пп. 6.4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської?? ради 19.12.2019 №460/8033), який становить 4 590,00 грн.
За доводами позивача, Департамент неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва від 25.02.2021 № 050/08-1153, від 08.04.2021 № 050/08- 1950, від 20.05.2021 № 050/08-2776 від 22.02.2023 № 050/08-714.
Листами від 17.03.2021 № 20 та від 05.05.2021 № 28 відповідач повідомив позивача, що вимога Департаменту неправомірна, оскільки статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.
Оскільки відповідач не сплатив пайовий внесок, чим порушив права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені останнім грошові кошти пайової участі у розмірі 4 590, 00 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 3 474,63 грн та 3% річних у розмірі 653,75 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція видала Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» дозвіл на будівельні роботи № ІУ 113201541666 за адресою: вул. Велика Васильківська, буд. 47, м. Київ. 20.11.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕГЕТІС» сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів № ІУ123201120369 за адресою: вул. Велика Васильківська, буд. 47, м. Київ.
Нормами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності було визначено обов'язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).
З 01.01.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 (пункти 10-13), яким виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію.
За змістом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019 та Прикінцевих та Перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Так, законодавцем під час внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX від 20.09.2019) встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до підпункту 5 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій? незалежно від форм власності, розташованих на відповідній? території?, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної? і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції? рішення Київської міської? ради 19.12.2019 № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва.
Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку, пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку, замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок паи?овоі? участі щодо об'єкта будівництва.
Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Порядку, підставою для розрахунку розміру паи?овоі? участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайової участь. Таке звернення подається щодо кожного об'єкта будівництва окремо.
З огляду на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 144 Конституції України Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів паи?овоі? участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов'язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об'єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов'язкову юридичну силу на відповідній території.
Отже, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.
Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX Порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Таким чином, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведені вище правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.
Оскільки, у цій даній справі будівельні роботи об'єкту розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Відповідачем у встановлений п. 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX, строк - протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та пайовий внесок до прийняття цього об'єкта в експлуатацію не сплачено.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач направляв відповідачу вимогу з проєктом розрахунку обсягу пайової участі (пайового внеску).
Розрахунок пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, що становить 4590,00 грн, яку відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача відповідає наведеним вище приписам Порядку та за висновками суду є обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведене вище, та враховуючи, що забудовник відмовився від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд приходить до висновку, що права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
Оскільки, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а відтак, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Судом встановлено, що розмір пайової участі розраховано позивачем на підставі п.6.4.1. Порядку, за наведеною в Порядку формулою.
Суд зазначає, що відповідач як замовник будівництва зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21.
Отже, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 3 474,63 грн та 3% річних у розмірі 653,75 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачений частиною 2 статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного збереження відповідачем грошових коштів позивача (які відповідач повинен був перерахувати позивачу не пізніше прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію).
Враховуючи зазначене, з огляду на відсутність заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку, здійснивши перерахунок заявлених позивачем сум, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 653,75 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 459,09 грн. В іншій частині інфляційних втрат слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо сплати заборгованості, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЕТІС" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 7, ідентифікаційний код 37035395) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у м. Києві; код ЄДРПОУ: 37993783; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код доходів: 24170000; рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001 безпідставно збережені грошові кошти пайового внеску у розмірі 4 590 грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 653 грн 75 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 459 грн 09 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕГЕТІС" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 7, ідентифікаційний код 37035395) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 418 грн 08 коп.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.10.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин