ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2025Справа № 910/7070/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7; ідентифікаційний код 35692211)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Консалтінг» (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 39-41; ідентифікаційний код 32072762)
про стягнення 30 621,07 грн,
Представники:
від позивача: Кляус Д.О.;
від відповідача: Боженко І.Ф.;
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Консалтінг» (далі - ТОВ «Ол.Консалтінг»/відповідач) про стягнення 30 621,07 грн - заборгованості з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Ол.Консалтінг» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження надання послуг, зважаючи на відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору. При цьому, ТОВ «Ол.Консалтінг» одночасно заявило про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
26.06.2025 до канцелярії суду від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надійшла відповідь на відзив.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2025 постановив розгляд справи №910/7070/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 06.10.2025.
06.10.2025 у зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.10.2025, визнавши явку представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» обов'язковою.
08.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Ол.Консалтінг» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
27.10.2025 у судове засідання з'явилися представники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та ТОВ «Ол.Консалтінг».
Зокрема, представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник ТОВ «Ол.Консалтінг», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно із інформаційною довідкою №427708614 від 20.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ТОВ «Ол.Консалтінг» з 23.09.2015 є власником квартири 34, по вул. Іонна Павла ІІ (вул. Лумумби Патріса), буд. 10, корп. 3 у місті Києві.
Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 "Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва" перейменовано комунальне підприємство Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» в комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та віднесено його до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. передано на балансове утримання зазначений вище будинок.
Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Хрещатик", комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама", комунальному підприємству по утриманню та експлуатації житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс" передати комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" житловий фонд, який був переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.
Отже, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку №10, корпус 3 по вул. Іонна Павла ІІ (вул. Лумумби Патріса) у місті Києві.
14.07.2015 в газеті "Хрещатик" опубліковано договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач стверджує, що відповідач не здійснював оплати за надані житлово-комунальні послуги у період з 23.09.2015 по 28.02.2025 на загальну суму 30 621,07 грн.
За твердженням позивача, відповідач щомісячно отримує рахунки-повідомлення на сплату від Комунального центру «Центр комунального сервісу», в яких відображені рахунки за житлово-комунальні послуги, в тому числі і за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в блоці «Утримання будинків та прибудинкових територій».
При цьому, відповідач не звертався до позивача в порядку, передбаченому Законом України "Про житлово-комунальні послуги", за оформленим актом-претензією про неякісне надання позивачем послуг та вимогою про перерахунок наданих послуг.
За вказаних обставин, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулося до суду з цим позовом про стягнення із ТОВ «Ол.Консалтінг» заборгованості з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 30 621,07 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед обов'язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачена своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги (пункт 10 частини 1).
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Суд зазначає, що в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг.
За змістом статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно положень статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Разом із тим, суд встановив, що відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не укладено.
Пунктом 1 та 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Суд зазначає, що відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов'язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, від 20.11.2024 у справі №463/6799/18.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження від 30.04.2015 №442 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", яким визначено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Також, Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження від 06.06.2017 №668 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", яким визначено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що при визначенні зобов'язань відповідача з оплати комунальних послуг, були застосовані тарифи, визначені Розпорядженням № 442 від 30.04.2015 у розмірі 3,04 грн за кв.м. та Розпорядженням № 668 від 06.06.2017 у розмірі 7,02 грн за кв.м.
Судом встановлено, що позивачем надавались у спірні періоди послуги з утримання будинків та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ (вул. Лумумби Патріса), буд. 10, корп. 3, в якій відповідач є власником квартири № 34.
При цьому, доказів того, що відповідач заявляв будь-які претензії щодо якості, обсягу та належності надання відповідних послуг суду не надано.
За вказаних обставин, з огляду на те, що відповідач з 23.09.2015 є власником квартири № 34 по вул. Іонна Павла ІІ (вул. Лумумби Патріса), буд. 10, корп. 3 у місті Києві, останній зобов'язаний сплачувати вартість наданих йому комунальних послуг у період з 23.09.2015 по лютий 2025 року включно у сумі 30 621,07 грн.
Наведене спростовує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що доказів оплати наданих позивачем послуг у сумі 30 621,07 грн матеріали справи не містять.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Консалтінг» заборгованості з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 30 621,07 грн.
Разом із тим, щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила
Згідно із частиною п'ятою статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Кабінетом Міністрів України постановою № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
Відповідно до п. 12 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Кабінетом Міністрів України постановою № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено.
Отже, як зазначено вище, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у відповідача виникла за період з вересня 2015 року по лютий 2025 року включно, при цьому, з 12.03.2020 строки позовної давності продовжено, відтак, позивач пропустив строк позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з вересня 2015 року по березень 2020 року, що має наслідком відмову у задоволенні позову в цій частині.
За вказаних обставин, позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» підлягають задоволенню частково у розмірі 28 219,89 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» - задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Ол.Консалтінг» (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 39-41; ідентифікаційний код 32072762) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7; ідентифікаційний код 35692211) заборгованість у розмірі 28 219 (двадцять вісім тисяч двісті дев'ятнадцять) грн 89 коп. та 2 790 (дві тисячі сімсот дев'яносто) грн 55 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 29.10.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК