ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/13353/25
Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д., дослідивши матеріали позовної заяви (вх. 13353/25 від 28.10.2025) ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок» (04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52, код 40862423) про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення моральної шкоди, без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок» про - (1)визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок" оформлених протоколом № 4/2024 від 08.12.2024 року,
(2) стягнення 250 000,00 грн (моральної шкоди).
Також просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 6 778,00 грн. судового збору.
Всупереч п.2 ч.1ст.164 ГПК України позивач не подав доказів сплати судового збору в порядку і розмірі встановлених п.1-3ст. 4 Закону України "Про судовий збір" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з розрахунку 3028,грн.
Відповідно заявлено одну вимогу немайнового та одну вимогу майнового характеру.
Згідно ст. 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Водночас, разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання Позивача про звільнення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Закон № 2866-III), ОСББ є юридичною особою, створеною власниками квартир для управління спільним майном. Відповідно до ст. 1 цього Закону, ОСББ виступає як непідприємницьке товариство, а його діяльність спрямована на управління та утримання спільного майна багатоквартирного будинку.
Оскільки Позивач є власником квартири, а спір стосується управління спільним майном будинку, то такі правовідносини між ОСББ та його учасниками (власниками квартир) носять корпоративний характер. Заявлена вимога стягнення моральної шкоди є похідною від вимоги про недійсність рішення .
Господарська юрисдикція спорів
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають спори, що виникають з корпоративних відносин, включно зі спорами між юридичною особою (ОСББ) та її учасниками (власниками квартир). Оскільки спір стосується управління спільним майном багатоквартирного будинку, що є сферою діяльності ОСББ, він належить до корпоративних правовідносин.
Таким чином, спір підпадає під юрисдикцію господарського суду, оскільки ОСББ діє як юридична особа в межах своєї корпоративної діяльності, а Позивач виступає учасником цих правовідносин.
Отже, Позов пред'явлено за правилами господарського судочинства з вимогами
За приписами пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За приписами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб -3028 грн
Так, за заявлену одну вимогу немайнового характеру 3028 грн та одну вимогу майнового характеру про стягнення 250000,00 грн, тому позивач повинен сплатити 6056 грн судового збору з розрахунку 250000,00 грн*1,5% але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб плюс 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач порушує питання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи положеннями . ст 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та з посиланням майновий стан, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина перша статті 43 цього Кодексу покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір"
Згідно частини другої статті 129 ГПК судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Господарським процесуальним кодексом України передбачено можливість звільнення від сплати судового збору , а Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити особу від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивача можливо було б звільнити від сплати судового збору, суд констатує.
Позивач посилається на приписи ст 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Дійсно, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами про захист прав, пов'язаних з порушенням цих прав. Це означає, що споживачам не потрібно платити судовий збір при зверненні до суду для захисту своїх прав як споживачів.
Системний аналіз норм ст. 19, 26 Цивільного процесуального кодексу України та ст.20 Господарського процесуального кодексу України визначає, що справи за позовами про захист прав споживачів можуть відносяться до юрисдикції загальних судів та розглядаються за правилами цивільного судочинства.
Відтак, вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягає вирішенню (розгляду) господарським судом з огляду не непідсудність таких справ за правилами господарського судочинства.
Водночас, як зазначалось вище, положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначають правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умов, якшо (1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз інформації про розмір доходів за попередній календарний рік, наведений у Відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового бору станом на 28.07.2025 за період січень-грудень 2024 року вказує, що сукупний дохід склав 121294,92 грн
Розмір судового збору в сумі 6056,грн за двома вимогами перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву і який становить 6 064,74 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що з аналізу ст.8 закону «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).
Суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати судового збору за одну вимогу немайнового в розмірі 3028 грн.
За змістом ч.ч. 1,2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 164, 172, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, вказує, що наведене є підставою для застосування ч.1, 2 ст.174 ГПК України та постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно подати докази сплати судового збору за вимогою стягнення 250 000,00 грн (моральної шкоди) у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та статтями 162, 164, 172, 174, 232, 233 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Задовольни клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору частково. Звільнити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) від сплати судового збору за вимогою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок» (04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52, код 40862423) про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок" оформлених протоколом № 4/2024 від 08.12.2024 року.
У іншій частині відмовити.
2.Залишити позовну заяву без руху.
3. Зобов'язати позивача протягом п'яти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів до суду доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.;
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява за вимогами про стягнення вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набрала законної сили 29.10.2025 та оскарженню не підлягає.
Судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС (п.2ч.6ст.242 ГПК України), вказану такою особою під час подання документів до суду.
Суддя Ігор Курдельчук