Справа № 138/2125/25
Провадження №:2/138/1113/25
29 жовтня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1233996 в електронній формі. Відповідно до умов укладеного договору, товариство надало відповідачу кредит в розмірі 12500,00 грн. строком на 366 днів, з кінцевим терміном повернення 06.10.2024. Відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 31.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та позивачем укладено договір № 31012025, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 1233996 від 06.10.2023. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору у неї утворилась заборгованість, яка станом на день звернення з позовом до суду становить 16917,69 грн., з яких 11161,57 грн. заборгованість за тілом кредиту та 5756,12 грн. заборгованість за нарахованими відсотками. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 16917,69 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 13.08.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та витребувано докази.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 06.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 233996 про споживчий кредит в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб сайт, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором C439.
Сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту 12500 грн., строк користування кредитними коштами складає 366 днів, з кінцевим терміном повернення 06.10.2024 (включно), проценти за перший день користування кредитом 25% в день (9125% річних) та за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100,00% річних (Поточні проценти).
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):- у розмірі 10 000,00 гривень на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ; - у розмірі 2 500,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору. (Даний платіж Споживач доручає здійснити Товариству (покладає обов'язок на Товариство в порядку передбаченому ст.528 УЦК України) з метою виконання зобов'язань Споживача перед Товариством з метою виконання зобов'язань, передбачених п.3.5 Договору.)
Також, 06.10.2023 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до договору «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування та заяву-анкету, в якій зазначила особисті дані (код РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу реєстрації).
Позикодавцем, на виконання умов договору відповідачу 18.03.2024 були надані кредитні кошти в розмірі 10000 грн., шляхом перерахунку на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи ТОВ «Пейтек». Вказане підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек», адресованого ТОВ «Слон Кредит», про успішний перерахунок грошових коштів на рахунок отримувача.
Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини, натомість погодила зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору № 233996 про споживчий кредит від 06.10.2023 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Також, судом встановлено, що 31.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та позивачем укладено договір надання послуги з факторингу № 31012025, за умовами якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Для реалізації фактором придбаних ним прав клієнт зобов'язаний передати фактору Реєстр Боржників (згідно з формою, визначеною Додатку № 1 до цього Договору (форма Інформації щодо боржників в електронному вигляді) та Додатку № 1-1 (форма Реєстру Боржників для друку)) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим Договором (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.2.3 Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників для друку, за умови виконання фактором вимог цього Договору щодо перерахування суми грошових коштів фінансування передбачених Розділом 6 Договору.
31.01.2025 сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників для друку за договором надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 та на виконання умов вказаного договору клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників для друку з загальною кількістю Боржників 2092 (дві тисячі дев'яносто два).
Згідно з Реєстром боржників для друку за договором надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 позивач отримав право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 1233996 про споживчий кредит від 06.10.2023 на загальну суму 16917,69 грн.
На підтвердження факту сплати за придбані права вимоги згідно вказаного реєстру боржників позивачем надано копію платіжної інструкції кредитового переказу № 0492440000 від 31.01.2025 про перерахування належної суми фінансування за договором факторингу.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що боржник належним чином не виконувала умови кредитного договору, унаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.
На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором № 1233996 про споживчий кредит від 06.10.2023 позивачем додано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 21.07.2025 становить 16917,69 грн., з яких: 11161,57 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 5756,12 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду".
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Разом з тим, відповідач відзив на позовну заяву не подавала та не надала власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які б підтверджували повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 1233996 про споживчий кредит від 06.10.2023 було надано кредит в розмірі 12500 грн. строком до 06.10.2024, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 100,0% річних, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 9000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» домовились, що адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.
Згідно п.п. 4.1, 4.5 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємним додатком до договору. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 54 від 02.06.2025 сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Зокрема: надання усної консультації з вивчення документів (2 год. по 1500 грн./год. =3000 грн.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 год. по 3000 грн./год.=6000 грн.). Всього погоджено послуг на суму 9000 грн.
Згідно з Витягом з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 сторони погодили надання вказаних вище правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги.
Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. є завищеними.
Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 16917,69 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Факторинг Партнерс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 1233996 від 06.10.2023 в розмірі 16917(шістнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.
Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, адреса для листування: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Т.Ю. Холодова